Тема 7. Національно-визвольна боротьба українського народу під проводом б. Хмельницького (1648–1657 рр.) …………………………………………………(7 год.)

Оцінки Хмельниччини в українській історіографії: козацькі літописи (XVII–XVIII ст.). “Історія Русів” про повстання Хмельницького. Народницька школа першої половини XIX ст. (М. Максимович, В. Антонович, М. Костомаров), державницька школа другої половини XIX – початку XX ст. (М. Грушевський, В. Липинський, Д. Дорошенко). Праці сучасних українських істориків про Хмельниччину (В. Смолій, В. Степанков, Л. Мельник, В. Сергійчук, Т. Чухліб, В. Горобець).

Періодизація Хмельниччини. Богдан Хмельницький: сторінки біографії. Дискусія щодо характеру подій в Україні середини XVII ст. (Українська революція, Національно-визвольна війна, Велике повстання, Хмельниччина). Роль особистих причин Б. Хмельницького у початку війни (Мотрона Коморовська, Хелена Чаплинська, Хелена Хмельницька). Міжнародна, внутрішньополітична, економічна й духовно-культурна ситуація в Україні напередодні війни. Перехід на бік повсталих реєстрових козачих полків як головна причина перших перемог (військово-тактичні, психологічні причини). Розгортання народної (“хлопської”) війни: невиправдані сподівання селян. Географічне розширення козацького походу (вступ у Галичину). Чому Б. Хмельницький восени 1648 р. не скористався вдали моментом, щоб завоювати Польщу: версії.

Правління Б. Хмельницького: між демократією й автократією. Внутрішня політика – здобутки й прорахунки. Зовнішня політика: проблема пошуку ситуативного союзника (між Заходом і Сходом). Заснування династії Хмельницьких як елемент державного будівництва (спадковість чи виборність влади). Ідея “Великої України”: реалії та міфи. Смерть Б. Хмельницького як причина нереалізації задуманих планів. Діяльність опозиції, можливість альтернативних рішень й поступу суспільства.

Тема 8. Гетьманська Україна (друга половина XVII ст.–кінець XVIII ст.) ….(6 год.)

Проблема періодизації історії України-Гетьманщини (доба “Руїни”, період стабілізації, наступ царизму й повна ліквідація автономії). Диференціація хронології для Правобережжя і Лівобережжя. “Руїна”: сучасні підходи у визначенні поняття.

Боротьба за владу після смерті Б. Хмельницького (1657 р.). Дилема спадковості чи виборності гетьманської влади. Правління І. Виговського: питання легітимності. Гадяцька угода. Конотопська битва 1659 р. Ю. Хмельницький – жертва власного оточення. Переяславські статті. Ситуативний пошук стратегічного союзника. Слободищенська угода. Правління П. Тетері – посилення пропольської орієнтації козацької старшини. П. Дорошенко – невдала “ставка” на Польщу і Туреччину. Підгаєцька угода. Корсунська угода. М. Ханенко як альтернатива П. Дорошенку на Правобережжі. Острозька угода. Запорожжя – потужний учасник політичного протистояння в Україні. Діяльність І. Сірка: політична доцільність чи відсутність політичних принципів. Прихід до влади І. Брюховецького як свідчення загострення соціального антагонізму між черню й заможними козаками. Батуринські статті. Україна в об’єктиві польської, московської і турецько-татарської зовнішньої політики. Поділ Гетьманщини на Правобережну й Лівобережну і затримання процесу консолідації українського народу. Посилення економічних позицій Москви в Україні як наслідок зради національних інтересів тогочасним українським керівництвом. Московські статті. Андрусівська угода.

Правління Д. Многогрішного, повернення до status-quo. Глухівські статті. Методом “пряника й батога”: політика Москви щодо України. Політика на послаблення міцної гетьманської влади. Тактика – цар – захисник низового козацтва. Трансформація козацтва у закритий привілейований стан. Формула поведінки московських воєвод в Україні: з старшиною і полковниками проти гетьмана та з рядовими козаками проти старшини і полковників. Позбавлення старшини монопольного права на торгівлю горілкою на користь царя в обмін на закріплення за першими права на землеволодіння й працю селян. Антигетьманські заколоти старшини як характерне явище тодішнього політичного життя України.

Правління І. Самойловича. Конотопські статті. Створення інституту “бунчукових” товаришів. Бучацький договір. Журавненський договір. “Великий згін” 1679 р. і перенесення західноєвропейських державницьких традицій на Лівобережжя. Бахчисарайський договір. І. Мазепа (1687–1709 рр.) – гетьман, який найдовше перебував при владі. Коломацькі статті. Створення інституту “значкових” товаришів. Вдалий курс на об’єднання Правобережжя й Лівобережжя як результат довірливих відносин між царем Петром I та гетьманом І. Мазепою. Вічний мир. Карловицький мир. Константинопольський договір. Причини розриву союзу з Москвою: від державних ідей до особистих мотивів. Поразка під Полтавою та початок наступу на автономію і повна її ліквідація: московські форми і методи досягнення мети. Смерть І. Мазепи у Бендерах. Обрання екзильними козаками гетьманом П. Орлика. Пакти та Конституція. Похід П.Орлика 1711 р.

Правління І. Скоропадського. Решетилівські статті. Наказний гетьман П. Полуботок. I Малоросійська колегія. Гетьманство Д. Апостола. “Решительные пункты”. Правління Гетьманського уряду. Закони, за якими судиться малоросійський народ. Останній гетьман К. Розумовський. II Малоросійська колегія. Коліївщина. Опришки. Гайдамаки. Ліквідація Запорозької Січі. Скасування козацького полкового адміністративно-територіального й військового устроїв на Слобожанщині, Лівобережжі. Устав про губернії та запровадження в Україні російського адміністративно-територіального устрою. Три поділи Речі Посполитої (1772 р., 1793 р. і 1795 р.) й перехід українських земель до Австрійської і Російської імперій. Кючук-Кайнаджирський мирний договір. Константинопольська конвенція між Австрією і Туреччиною. Юридичне оформлення кріпосного права. Утворення Таврійської області.

Змістовий модуль 2. Нова та новітня історія України.