- •8. Готська мова
- •8.1. Значення готської мови для германiстики
- •8.2. Готський алфавiт та правила читання
- •8.3. Фонетична система готської мови
- •8.4. Морфологiчнi особливостi готської мови
- •Вiдмiнювання iменникiв Основи на голосний
- •Прикметники
- •Займенники
- •Дiєслово
- •Неправильнi дiєслова
- •Вiдмiнювання дiєслiв
- •Числiвники
- •8.5.Уривки з готської біблії
8.4. Морфологiчнi особливостi готської мови
В готській мовi добре збереглися архаїчнi риси германської морфологiчної системи. Згадаємо основнi з них:
триморфемна структура слова, яка легко визначається в змiнюваних словах;
чергування голосного основи по аблауту при вiдмiнюваннi iменникiв;
синтетичнi форми пасивного стану (медiопасив);
клас редуплiкованих дiєслiв (VII клас сильних дiєслiв);
категорiя двоїни у дiєсловах i особових займенниках.
Але в готськiй мовi вже є тенденцiї, якi характернi для спiльного напрямку розвитку германських мов: редукцiя голосних в ненаголошених складах, замiна триморфемної структури слова двоморфемною (основа/корiнь + закiнчення).
Основнi типи вiдмiнювання i дiєвiдмiнювання з необхiдними пояснюваннями наведенi в таблицях.
Вiдмiнювання iменникiв Основи на голосний
Основи на -a- (-ja-, -wa-) Основи на –o-
-a- |
-ja- |
-wa- |
-o- |
-jo- |
|||
чол.р. |
сер.р. |
чол.р. |
сер.р. |
сер.р |
ж.р. |
ж.р.
|
|
Одн. Наз.dags Род. dagis Дав. daga Знах.dag “день” |
waúrd waúrdis waúrda waúrd “слово” |
harjis harjis harja hari “вiйско” |
kuni kunijs kunja kuni “рiд” |
kniu kniwis kniwa kniu “колiно” |
giba dibōs gibai giba “дар” |
bandi bandjōs bandai bandja “кайдани” |
|
Множ. Наз. dagōs Род. dagē Дав. dagam Знах.dagans |
waúrda waúrdē waúrdam waúrda |
harjōs harjē harjam harjans |
kunja kunjē kunjam kunja |
kniwa kniwē kniwam kniwa |
gibōs gibō gibōm gibōs |
bandjōs bandjō bandjōm bandjōs
|
|
Основи на -i- |
Основи на -u- |
Кореневi основи
|
|||||
чол.р. |
ж.р. |
чол.р |
ж.р. |
сер.р. |
ж.р. |
ж.р.
|
|
Одн. Наз. gast Род. gastis Дав. gasta Знах.gast “гiсть” |
ansts anstais anstai anst “милiсть”, |
sunus sunaus sunau sunu “син” |
handus handaus handau handu “рука” |
faíhu faíhaus faíhau faíhu худоба” |
baúrgs baúrgs baúrg baúrg “городи-ще” |
manna mans mann mannan “людина” |
|
Множ. Наз. gasteis
Род. gastē Дав. gastim Знах. gastins |
ansteis
anstē anstim anstins |
sunjus
suniwē sunum sununs |
handjus
handiwē handum handuns |
|
baúrgs
baúrgē baúrgim baúrgs |
mans, mannans manne mannam mans, mannans |
|
Основи на приголосний
Основи на -n- |
Основи на -r- |
Основи на -nd- |
|||
-in/an- чол.р. сер.р. |
-ōn- ж.р. |
-ein- ж.р. |
чол., ж.р. |
чол.р. |
|
Одн. Наз.guma Род.gumins Дав.gumin Знах.guman “людина” |
haírto haírtins haírtin haírtō “серце” |
tuggō tuggōns tuggōn tuggōn “язик” |
managei manageins managein managein “натовп” |
brōþar brōþrs brōþr brōþar “брат” |
frijōnds frijōndis frijōnd frijōnd “друг” |
Множ. Наз.gumans Род.gumanē Дав.gumam Знах.gumans |
haírtōna haírtanē haírtam haírtōna |
tuggōns tuggōnō tuggōm tuggōns |
manageins manageinō manageim manageins |
brōþrjus brōþrē brōþrum brōþruns |
frijōnds frijōndē frijōndam friōnds |
Примiтки:
В основах на -i-, -u- вiдбувається чергування голосного основи по аблауту.
В кореневих основах вiдмiнкове закiнчення додається безпосередньо до основи, яка збігається з коренем.
Основи на -n- мають кiлька рiзновидiв в залежностi вiд голосного основи, який передує носовому.