Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект1 управление спросом.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
452 Кб
Скачать
☆

Вид попиту

Класифікаційна ознака

Попит

Форма утворення

Потенційний

Сформований (у період підготовки товару до виходу на ринок)

Складений

Сезонний

Наміри покупця

Твердий

Альтернативний

Імпульсивний

Ажіотажний

Стан ринку

Негативний

Відсутність попиту

Повноценний

Надмірний

Ступінь поширення

Глобальний (міський, сільський)

Регіональний

Ступінь задоволення

Задоволений

Умовно задоволений

Незадоволений

Розмір купівельного попиту залежить від різних факторів:

Dx=f(Tx, Y, Px, Py, P, W, F),

де Dx – попит на товар; Tx – потреба покупця в товарі; Y – дохід споживача; Px – ціна на основний товар; Py – ціна товару-замінника; Р – ціна на товар, що доповнює основний; W – купівельна спроможність споживача; F – оцінка споживачем перспектив зміни рівня власного добробуту.

Крім названих на рівень попиту на споживчому ринку впливають такі фактори:

  • демографічні (чисельність і приріст населення, розмір і склад сімей, культурний рівень, міграційні процеси);

  • соціально-економічні (рівень безробіття, оплата праці, професійний склад, рівень доходів та ін.);

  • географічні;

  • кліматичні;

  • національні особливості;

  • психологічні та політичні умови.

Література

  1. Пілюшенко В.Л., Ткачова Н.М., Бурцева О.Є., Радченко Г.А. Основи маркетингу: Навчальний посібник. – Донецьк: ВІК, 2008. – 350 с.

  2. В. Руделіус, О.М. Азарян, С.Ф. Смерічевський та ін.: Ред.-упор. О.І. Сидоренко, Л.С. Макарова. Маркетинг: Підручник – 2-ге вид. – К.: Навчально-методичний центр «Консорціум із удосконалення менеджмент-освіти в Україні», 2008. – 648 с.

  3. Ткачова Н.М., Гончарова Т.А. Основи маркетингу: Навчальний посібник. – Донецьк: ВІК, 2008. – 358 с.

  4. Смеричевская С.В., Смеричевский С.Ф. Стратегический маркетинг: Учебное пособие. – Донецк: ДонГУЭТ, 2005.

  5. Промышленный маркетинг. Учебное пособие / Под общей редакцией Пилюшенко В.Л., Б. Раффилда ІІІ. – Донецк: ДонГАУ, изд-во «ВИК», 2003. – 538 с.

Заліковий модуль 1. Основні засади керування попитом.

Змістовий модуль 2. Лекція 2. Основні фактори формування попиту

Питання до розгляду

  1. Фактори зовнішнього маркетингового середовища.

  2. Фактори сукупного маркетингового тиску.

Фактори зовнішнього та внутрішнього маркетингового середовища.

Розглядаючи однофакторну модель залежності попиту від стану зовнішнього маркетингового середовища , тим не менш можна виділити ряд складових середовища, яке найбільш впливає на попит. Залежність від цих складових зазвичай записують у вигляді:

Dx=f(Tx, Y, Px, Py, P, W, F),

где Dx – попит на товар; Tx – ((потребность)) покупця в товарі; Y – дохід споживача; Px – ціна на основний товар; Py – ціна товару-замінника; Р – ціна на доповнюючий товар; W – покупательска спроможність споживача; F – оцінка споживачем перспектив зміни рівня власного благополуччя.

Тобто, фактории цієї групи, які формують попит, поділяються на цінові та нецінові. этой

На величину попиту можуть впливати також інші фактори, які не відносяться до формуючих, але обумовлюють стиль життя споживача:

- демографічні (чисельність та приріст населення, розмір та склад сімей, культурний рівень, міграційні процеси і т.п.);

  • соціально-економічні (рівень безробіття, оплата праці, професійний склад і т.п.);

  • географічні;

  • кліматичні;

  • національні;

  • психологічні;

  • політичні.

Крім розподілення на цінові та нецінові фактори маркетингового середовища можуть бути розділені на зовнішні (неконтролюємі) та внутрішні (контролюємі) відносно до конкретного підприємства.

Внутрішні фактори є інструментами операційного маркетингу, засобами маркетингового тиску на попит на товар підприємства. Їх структура приведена в табл. 1.2.

Таблиця 1.2.

Структура внутрішніх факторів попиту

Комплекс факторів

з позиції підприємства

з позиції споживача (покупця)

Товар

Виграш, вигода споживача (покупця) – цінність споживчих властивостей, благ, яка визначає рішення проблем споживача.

Ціна

Витрати споживача (покупця) –витрати на придбання та використання придбаної цінності (товару).

Місце

Зручність пропозиції та придбання цінності (товару).

Просування (стимулювання збуту)

Комунікації та інформування споживача про споживчі властивості, умови, переваги,тобто про цінність товару

Зовнішні, чи так звані неконтролюємі, фактори є факторами обмеження, протидії, з якими підприємство стикається на ринку (табл. 1.3).

Таблиця 1.3.

Структура зовнішніх факторів попиту

Комплекс факторів

суб'єкти

зміст

Споживачі (покупці)

Структура та зміст потреб та переваг споживачів, рівень їх матеріального стану та платоспроможності.

Конкуренти

Структура та зміст пропозиції, рівень конкурентного тиску та конкурентні переваги конкурентів.

Суб’єкти (незалежні посередники) збутових мереж

Власні комерційні інтереси та конкуренті переваги незалежних посередників.

Підприємство

Ресурсний (інтегральний) потенціал підприємства.

Додаткові, тобто ситуаційні, обмеження являють собою фактори, які не відносяться до формуючих, але які впливають на ринковий попит.

Фактории сукупного маркетингового тиску.

Під сукупним маркетинговим тиском (СМТ) мається на увазі сукупний тиск на споживача елементів комплексу маркетингу з боку усіх компанії, які відносяться до ринку.

При цьому мають місце ситуації:

  • СМТ створює надмірний попит на товари конкретної фірми – зусилля фірми концентруються на регулюванні та задоволенні попиту;

  • СМТ сприяє повноцінному попиту на товари фірми – зусилля концентруються на сприянні, регулюванні та задоволенні попиту;

  • СМТ недостатньо для формування повноцінного попиту на товари фірми – концентрація на стимулюванні, сприянні, регулюванні та задоволенні попиту;

  • СМТ практично не впливає чи протидіє формуванню повноцінного попиту на товари фірми;

– розробка повного комплексу керування попитом: рівень МТ на споживача самої фірми, його комплекс (тобто конкретні дії по стимулюванню та задоволенню попиту).

Література

  1. Пілюшенко В.Л., Ткачова Н.М., Бурцева О.Є., Радченко Г.А. Основи маркетингу: Навчальний посібник. – Донецьк: ВІК, 2008. – 350 с.

  2. В. Руделіус, О.М. Азарян, С.Ф. Смерічевський та ін.: Ред.-упор. О.І. Сидоренко, Л.С. Макарова. Маркетинг: Підручник – 2-ге вид. – К.: Навчально-методичний центр «Консорціум із удосконалення менеджмент-освіти в Україні», 2008. – 648 с.

  3. Ткачова Н.М., Гончарова Т.А. Основи маркетингу: Навчальний посібник. – Донецьк: ВІК, 2008. – 358 с.

  4. Смеричевская С.В., Смеричевский С.Ф. Стратегический маркетинг: Учебное пособие. – Донецк: ДонГУЭТ, 2005.

  5. Промышленный маркетинг. Учебное пособие / Под общей редакцией Пилюшенко В.Л., Б. Раффилда ІІІ. – Донецк: ДонГАУ, изд-во «ВИК», 2003. – 538 с.

Змістовий модуль 3. Лекція 3. Параметри ринку у системі керування попитом

Питання до розгляду

  1. Товарні зв’язки на ринку продуктів і послуг.

  2. Функції ринку.

  3. Параметри ринку.

  4. Структура попиту.

Для товарних зв’язків, які охоплюють засоби виробництва, виробничі послуги, предмети споживання, застосовують класифікацію, подану на рисунку.

Масові споживачі предметів споживання

2 4 7

Оптова торгівля предметами споживання

4

Роздрібна торгівля

5

Продавці-виробники

4 4

Оптова торгівля засобами виробництва

3

Масове харчування

3 5

1

3

Масові споживачі засобів виробництва

Послуги

6

3

Товарні зв’зки на ринку товарів (продуктів і послуг):

1 – оптовий споживчий ринок засобів виробництва;

2 – оптовий споживчий ринок предметів споживання;

3 - оптовий торговельно-посередницький ринок засобів виробництва, зокрема торговельного обладнання;

4 – оптовий торговельно-посередницький ринок предметів споживання;

5 – споживчий (роздрібний) ринок товарів;

6 – споживчий ринок послуг;

7 – дрібнооптовий ринок предметів споживання

Функції ринку:

  1. наближення продавця до покупця;

  2. здійснення торгівлі;

  3. урегулювання пропорції між попитом і пропозицією;

  4. розподіл товарної маси за регіонами;

  5. здійснення маханізму життєвих благ.

Кон’юнктура ринку – це конкретна економічна ситуація, яка склалася на ринку на конкретний момент часу.

Предмет статистики кон’юнктури ринку – масові процеси та явища, які кількісно та якісно визначають ринкову ситуацію.

Суб’єктами вивчення кон’юнктури ринку є комерційні ринкові структури, державні органи, наукові та суспільні організації.

Завдання статистики кон’юнктури ринку:

  • збирання та обробка кон’юнктурної інформації;

  • оцінка стану ринку, типології ринкової ситуації;

  • характеристика обсягу ринку;

  • оцінка й аналіз пропорцій ринку;

  • виявлення, аналіз і прогнозування тенденцій розвитку ринку;

  • оцінка й аналіз коливань, сезонності та циклічності ринку;

  • оцінка й аналіз регіональних особливостей ринку;

  • оцінка й аналіз ділової активності;

  • оцінка ступеня ризику.

Для реалізації поставлених завдань застосовують систему показників, які характеризують ті чи інші сторони прояву ринкової кон’юнктури.

Система показників

Категорія

Показники

Пропозиція товарів

Обсяг, структура й динаміка пропозиції

Виробничий і сировинний потенціали пропозиції

Еластичність пропозиції

Купівельний попит

Попит за ступенем задоволення, формами виникнення, станом ринку та місцем покупки

Потенціал споживання: міткість ринку засобів виробництва, предметів споживання, послуг

Пропорційність ринку

Співвідношення попиту та пропозиції

Співвідношення ринків засобів виробництва та предметів споживання

Товарна структура товарообігу

Структура продавців за формами власності

Структура покупців – оптових, роздрібних

Регіональна структура ринку

Тенденції розвитку

Темпи зростання продажу, цін, товарних запасів, прибутку

Коливання, циклічність

Коефіцієнти варіації продажу, цін, товарних запасів

Сезонні коливання розвитку ринку

Регіональні особливості

Регіональна варіація співвідношення попиту та пропозиції

Регіональна варіація рівня попиту (на душу населення)

Регіональна варіація темпів динаміки основних параметрів розвитку ринку

Ділова активність

Портфель замовлень

Розмір і динаміка угод

Ступінь завантаженості виробничих потужностей

Комерційний ризик

Інвестиційний ризик

Ризик прийняття маркетингових рішень

Масштаб ринку

Загальний обсяг реалізації товарів

Рівень приватизації

Розподіл ринку

Частка малих, середніх і крупних фірм

Еластичність попиту – це ступінь реагування та зміни попиту залежно від різних соціально-економічних факторів, насамперед таких, як ціна та грошовий дохід.

Коефіцієнт еластичності – це зміна (у відсотках) результативної ознаки задежно від зміни факторної ознаки на 1%.

У практиці розрахунків коефіцієнт еластичності обчислюється в динаміці або статиці.

E= ,

де y0, y1 – попит відповідно в базисному та зітному періодах; x0, x1 – факторні ознаки зазначених періодів.

Коефіцієнт еластичності в статиці (для і-ї групи)

Е= ,

де yi – попит в і-й групі; уі-1 – попит у попередній групі; - середній рівень попиту; хі, хі-1, - факторні ознаки відповідно в і-й, (і-1)-й групах і в середньому в усіх групах.

Існує також інший варіант останньої формули, де замість середніх використовують показники попердньої групи:

Е= .

Еластичність структури попиту, витіснення одного товару іншим під впливом цінового фактора називається перехресною еластичністю.

Емпіричний коефіцієнт перехресної еластичності

Еx,y= ,

де - приріст попиту на товар х; - приріст попиту на товар у; Рх – ціна товару х; Ру – ціна товару у.

Основні методи вивчення купівельного попиту:

  • оперативні;

  • статистико-економічні.

Мета оперативних методів – вивчення кон’юнктури ринку, тенденцій зміни попиту, а також виявлення тих товарів і запасів, які не користуються попитом.

На торгових підприємствах застосовують такі методи оперативного обліку:

  • заповнення журналів обліку попиту;

  • облік руху окремих товарних груп за асортиментом за допомогою формули балансового зв’зку

Зп+Н=Р+Зк

де Зп, Зк – товарні запаси відповідно на початок і кінець періоду; Н – находження; Р – реалізація.

Статистико-економічні методи включають розрахунок середніх величин, середньоквадратичного відхилення, коефіцієнта варіації, коефіцієнтів Фехнера, асоціації, еластичності, індексів споживання, а також застосування кореляційно-регресійного аналізу.

Коефіцієнт Фехнера отримують шляхом підрахунку кількості збігів і незбігів знаків відхилень індивідуальних значень кожної ознаки (факторної та результативної) від її середнього значення за формулою

К= ,

де З,Н – кількість відповідно збігів і незбігів знаків.