- •1.Передумови виникнення єс
- •2.Формування ідей європейської інтеграції до 50 х роках
- •1952 Року з цієї допомоги у вигляді кредитів скористалося 18 держав,
- •Римські договори про утворення Європейського економічного співтовариства та Європейського співтовариства з атомної енергії.
- •4.Розвиток європейських ідей 70 рр
- •5.Європейські ідеї в 80 рр
- •6. .Основні положення Лісабонського Договору 2007 р. Структура і загальний зміст Договору.
- •Основні реформи
- •5.4. Рада
- •5.3. Європейська рада
- •5.5. Європейська комісія
- •5.6. Верховний представник Союзу із закордонних справ і політики безпеки
- •7. Компетенції Союзу та національних урядів
- •8. Політика оборони
- •Амстердамський договір
- •3.Укладення Ніццького договору 2001 р. Мета, предмет і зміст Ніццького договору. Прийняття Хартії Європейського Союзу про основні права 2000 р.
- •Хартія Європейського Союзу про основні права 2000
- •1 Терміном "комунітаризація" позначають процес передачі окремих повноважень у відання Співтовариств і розповсюдження на них юрисдикції Суду єс.
5.Європейські ідеї в 80 рр
На середину 80-х років країни-члени ЄЕС прийшли до висновку, що ЄЕС як суто економічна структура вже себе вичерпала і готова поширити свою сферу впливу на всі сфери буття людини (окрім військової).У 1986 році в еволюції ЄЕС відбулася дуже важлива подія, яка заклала підвалини того, що на сьогодні називається Європейським Союзом: 17 лютого 1986 року підписується Єдиний європейський акт. Він став першим кроком на шляху до економічного союзу. В ньому мова йшла про уніфікацію більш ніж 300 норм внутрішнього законодавства. Крім того, цей договір привніс такі нововведення:
формалізував Європейське політичне співробітництво, Європейську валютну систему та Європейську раду;
до компетенції ЄС було додано 6 нових галузей: єдиний ринок, валютне співробітництво, соціальна політика, зв’язки, науково-дослідні та дослідно-конструкторські розробки, стандарти захисту навколишнього середовища;
розширено повноваження Європейського парламента: Європейська рада тепер могла подолати вето Європарламенту в питання єдиного ринку лише одностайно;
в Європейській раді було введено принцип голосування простою більшістю, скасовано принцип національного вето в більшості питань стосовно єдиного ринку;
країни-члени погодились приймати спільні принципи та стандарти в різних аспектах, від податків до найму на роботу, від здоров’я до захисту середовища;
було створено Суд першої інстанції для розгляду справ фізичних осіб, організацій та корпорацій.
Було також встановлено термін до 1 січня 1993 року для створення “єдиної Європи”.
У 1986 році також починаються переговори про підписання нового документу, який би інституціоналізував повне об’єднання Європи (ця ідея знайшла втілення у Маастрихтському договорі).
Ін. книжка. У 70-ті роки - на початку 80-х років розрив у рівнях економічного розвитку між країнами ЄС збільшився. А зі вступом до угруповання порівняно відсталої Греції (1981 р.) це проявилося ще помітніше. Глибинні причини кризових явищ у ЄС - незавершеність і половинчастість багатьох інтернаціональних заходів, нечітке розмежування національної та наднаціональної компетенції в економічній політиці. У 70-ті роки з усією гостротою виявилася "інституційна" криза ЄС, під сумнів біли поставлені здатність Співтовариства до подальшого розвитку та його економічна конкурентоспроможність щодо США та Японії. Третій етап, який почався з другої половини 80-х років, характеризується подальшим розширенням складу Співтовариства. У 1986 р. до нього приєдналися Іспанія та Португалія, що, втім, загострило міждержавні диспропорції, які існували раніше. Ці країни відставали за рівнями промислового розвитку та доходу на душу населення (приблизно половина середнього по ЄС), а зайнятість населення у сільському господарстві була в них надто великою. Разом із тим цьому етапові притаманні нові імпульси в розвитку західноєвропейської інтеграції. Це пов'язано з прийняттям у 1987 р. Єдиного європейського акта (ЄЄА). Документ ознаменував собою, можна сказати, стратегічний перелом у розвитку Співтовариства, маючи на меті створити умови для такої перебудови його господарського механізму, яка не тільки закріплювала би досягнутий рівень, а й відкривала нові можливості на перспективу.
