5. Методика визначення мотивації школяра до навчання у школі (о. Ануфрієв, с. Костроміна)

Матеріали: текст анкети О. Ануфрієва та С. Костроміної. Дітям пропонується відповісти на запитання анкети, використовуючи відповіді «так», «ні», «не знаю».

Обробка та інтерпретація результатів. За кожну відповідь, що стоїть в анкеті на першому місці, дається 3 бали, на другому місці — 1 бал, на останньому місці — 0 балів. Максимальна оцінка — З0 балів. Зі зростан­ням кількості балів підвищується рівень мотивації.

25—З0 балів — сформоване ставлення до себе як до школяра, висока навчальна активність;

20—24 бали — ставлення до себе як до школяра практично сформо­вано;

15—19 балів — позитивне ставлення до школи, але школа більше приваблює позашкільними справами;

10—14 балів — ставлення до себе як до школяра не сформовано;

менше 10 балів — ставлення до школи негативне.

Діагностика шкільної мотивації Анкета

1. Тобі подобається у школі? Так; не дуже; ні.

2. Уранці ти завжди охоче йдеш до школи, чи все ж часто волієш залишитися вдома?

Іду з радістю; буває по-різному; краще залишуся вдома.

3. Якщо б учитель сказав, що завтра йти до школи необов'язково, ти б пішов чи ні?

Пішов до школи; не знаю; залишився б удома.

4. Тобі подобається, коли відміняються які-небудь уроки?

Не подобається, буває по-різному, подобається.

4. Ти б хотів, щоб не задавали ніяких домашніх завдань?

Не хотів би; не знаю; хотів би.

4. Ти хотів би, щоб у школі залишилися одні перерви?

Ні; не знаю; хотів би.

4. Ти часто розповідаєш про школу своїм родичам і друзям?

Часто; інколи; не розповідаю.

4. Бажав би ти мати іншого, не такого суворого вчителя?

Мені подобається наш учитель; точно не знаю; так, хотів би.

4. У тебе у класі багато друзів?

Багато; мало; немає друзів.

10.Тобі подобаються твої однокласники?

Подобаються; не дуже; не подобаються.

6. Проективний твір «Мій портфель»

Проективна методика використовується для діагностики емоційно-ціннісного ставлення дитини (емоційні проблеми, суб'єктивні очікування і переконання), вивчення переживань дитини, пов'язаних з роллю учня.

Інструкуція. Уяви, що твій портфель вміє говорити (писати). Що б він розповів тобі про своє життя: про себе, про свого хазяїна, про школу? Що він любить, що не любить, чого хоче? Почни свою розповідь так: «Я — Петриків портфель...».

Форми проведення: групова (письмово) або індивідуальна (усно).

Вік: 6 - 12 років.

Аналіз результатів

Аналізується загальний емоційних фон оповіді: кількість негативних переживань, скарг Портфеля. Наприклад: «Я не задоволений тим, що Петрик накладає дуже багато книжок», «Я хочу, щоб мене не буцали од­нокласники», «Мені не подобається, що я маленький», «Усі мене б'ють, коли я лежу на підлозі, їм до мене байдуже», «Штовхають ногами», «Не переношу спеки», «Коли лежить важка книжка — я стаю злим», «Хочу, щоб мене не кидали» і т.д. При цьому сам зміст скарг частіше не має значення, оскільки творча дитина здатна вигадати ситуації, які є непри­ємними для портфеля. Для діагностики психологічного неблагополуччя особистості значимим є те, наскільки їй хочеться поскаржитись (наскіль­ки погано живеться її портфелю).

Різниця між адаптованими і дезадаптованими класами полягає у кількості скарг, а також відношенні кількості висловлень негативного змісту до кількості всіх фраз. Для виявлення емоційно неблагополучних класів і дітей в класі бажано порівнювати досліджуваних одного віку.