- •Міністерство освіти і науки України
- •Методичні вказівки
- •6.060103 „Гідротехніка (водні ресурси)”
- •Передмова
- •Правила виконання лабораторних робіт
- •Техніка безпеки при виконанні лабораторних робіт
- •Лабораторна робота № 1 визначення молярної маси еквівалента металу
- •Експериментальна частина
- •Лабораторна робота № 2 класи неорганічних сполук. Оксиди. Основи. Амфотерні гідроксиди
- •Експериментальна частина
- •Обробка результатів досліду
- •Лабораторна робота № 3 класи неорганічних сполук. Кислоти. Солі
- •Експериментальна частина
- •1. Середні солі
- •2. Кислі солі
- •3. Основні солі
- •Лабораторна робота № 4 залежність швидкості гомогенної реакції від концентрації реагуючих речовин
- •Експериментальна частина
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 5 приготування розчину хлоридної кислоти і визначення його концентрації титруванням
- •Експериментальна частина
- •Приготування розчину
- •Лабораторна робота № 6 реакції в розчинах електролітів. Йонно-молекулярні рівняння
- •Експериментальна частина
- •1. Реакції з утворенням осадів
- •2. Реакції з утворенням газуватих малорозчинних реч овин
- •3. Реакції з утворенням малодисоційованих речовин (слабких електролітів)
- •4. Зміщення йонної рівноваги при додаванні однойменних йонів
- •Лабораторна робота № 7 йонний добуток води. Визначення та обчсилення водневого показника розчинів
- •Експериментальна частина
- •2. Спільний гідроліз солей
- •1. Окиснення ферум(II) сульфату у ферум(III) сульфат
- •2. Самоокиснення-самовідновлення натрій сульфіту
- •3. Порівняльна сила окисників
- •3. Взаємодія алюмінію з водою в присутності лугу
- •4. Взаємодія металів з розчинами солей
- •5. Електрохімічна корозія і захист від неї
- •Лабораторна робота № 11 визначення загальної лужності і карбонатної твердості води
- •Експериментальна частина
- •Література
Лабораторна робота № 3 класи неорганічних сполук. Кислоти. Солі
Література: 1. І.Є.Манековська. Хімія. Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення. Рівне – 2006. с.42-46.
2. І.Є.Манековська, М.В.Яцков. Хімія, частина 1 (загальнотеоре-тична). Рівне – 2004, с.31-35.
Експериментальна частина
1. Середні солі
1.1. В пробірку налити 8-10 крапель розчину NaOH, 2 краплі фенофталеїну, потім додавати краплями хлоридну кислоту. Пояснити зміну забарвлення. Написати рівняння реакції нейтралізації.
1.2. Налити в пробірку 8-10 крапель розчину натрій фосфату і додати декілька крапель розчину кальцій хлориду до утворення осаду середньої солі. Написати рівняння реакції між двома солями. Де використовується ця сіль?
2. Кислі солі
2.1. До вмісту пробірки з попереднього досліду (1.2) додавати по краплях фосфатну кислоту до розчинення осаду. Написати рівняння реакцій перетворення середньої солі в кислі. Скільки кислих солей можна одержати? Де вони використовуються?
2.2. Налити в пробірку 1-2 мл вапняної води (розчин Са(ОН)2) і пропускати вуглекислий газ до розчинення осаду. Знову додати вапняної води. Що спостерігається? Написати рівняння реакцій.
3. Основні солі
3.1. Налити в дві пробірки по 1-2 мл розчину купрум(ІІ) сульфату. В одну з них додати рівний об’єм розчину лугу NaOH, а в другу розбавлений луг приливати краплями (2-3 краплі) при перемішуванні до появи осаду. Звернути увагу на різний колір осадів. Скласти рівняння реакцій утворення гідроксиду та основної солі.
3.2. Половину вмісту пробірки з основною сіллю перенести в іншу пробірку і додати надлишок лугу. Спостерігати зміну кольору осаду. Написати рівняння реакції перетворення основної солі у відповідний гідроксид. Вміст пробірок з осадами гідроксиду та основної солі нагріти до кипіння. В якій пробірці і чому змінюється забарвлення? Написати рівняння реакції.
Лабораторна робота № 4 залежність швидкості гомогенної реакції від концентрації реагуючих речовин
Література: 1. І.Є.Манековська. Хімія. Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення. Рівне – 2006. с.93-99.
2. І.Є.Манековська, М.В.Яцков. Хімія, частина 1 (загальнотеоре-тична). Рівне – 2004, с.85-92.
Експериментальна частина
Класичним прикладом гомогенної реакції є взаємодія між розчинами натрій тіосульфату і сільфатної кислоти, яка відбувається за рівнянням:
Сірка утворює з водою колоїдний розчин – з’являється ледь помітна каламуть.
Для
визначення швидкості реакції необхідно
виміряти секундоміром час від моменту
зливання розчинів до появи каламуті.
Знаючи час перебігу реакції
,
легко визначити відносну
швидкість
реакції, яка є величиною, оберненою
часу:
Хід роботи
На стінках восьми сухих пробірок проставте восковим олівцем номери: 1, 2, 3, 4, 1а, 2а, 3а, 4а. В перші чотири пробірки налийте з бюретки (відлік за нижнім меніском) по 6 мл 2н. розчину сульфатної кислоти. В інші чотири пробірки налийте з бюреток вказане в таблиці число мілілітрів розчину натрій тіосульфату і води. Наведену таблицю перепишіть в лабораторний журнал.
Влийте вміст пробірки 1а в пробірку 1 та в той же час увімкніть секундомір, перемішайте розчини в пробірці, затуливши отвір її великим пальцем і перевертаючи дном доверху і назад. Як тільки помітите слабку каламуть, вимкніть секундомір. Запишіть результат в таблицю.
№ про-бірки |
Об’єм, мл |
Відносна концерн- трація Na2S2O3
|
Час (за секун-доміром),
|
Швидкість реакції х 100
|
|
розчину Na2S2O3
а |
Н2О
b |
||||
1а |
6 |
0 |
1 |
|
|
2а |
4 |
2 |
2/3 |
|
|
3а |
3 |
3 |
1/2 |
|
|
4а |
2 |
4 |
1/3 |
|
|
Зробіть аналогічні досліди з розчинами в усіх інших пробірках. За одержаними даними побудуйте на міліметровому папері графік залежності між швидкістю реакції (ось ординат) і концентрацією (ось абсцис). Зручний масштаб: максимальна концентрація 9 см, максимальна швидкість 8 см. Графік вклейте в журнал.
