- •Міністерство освіти і науки України
- •Методичні вказівки
- •6.060103 „Гідротехніка (водні ресурси)”
- •Передмова
- •Правила виконання лабораторних робіт
- •Техніка безпеки при виконанні лабораторних робіт
- •Лабораторна робота № 1 визначення молярної маси еквівалента металу
- •Експериментальна частина
- •Лабораторна робота № 2 класи неорганічних сполук. Оксиди. Основи. Амфотерні гідроксиди
- •Експериментальна частина
- •Обробка результатів досліду
- •Лабораторна робота № 3 класи неорганічних сполук. Кислоти. Солі
- •Експериментальна частина
- •1. Середні солі
- •2. Кислі солі
- •3. Основні солі
- •Лабораторна робота № 4 залежність швидкості гомогенної реакції від концентрації реагуючих речовин
- •Експериментальна частина
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 5 приготування розчину хлоридної кислоти і визначення його концентрації титруванням
- •Експериментальна частина
- •Приготування розчину
- •Лабораторна робота № 6 реакції в розчинах електролітів. Йонно-молекулярні рівняння
- •Експериментальна частина
- •1. Реакції з утворенням осадів
- •2. Реакції з утворенням газуватих малорозчинних реч овин
- •3. Реакції з утворенням малодисоційованих речовин (слабких електролітів)
- •4. Зміщення йонної рівноваги при додаванні однойменних йонів
- •Лабораторна робота № 7 йонний добуток води. Визначення та обчсилення водневого показника розчинів
- •Експериментальна частина
- •2. Спільний гідроліз солей
- •1. Окиснення ферум(II) сульфату у ферум(III) сульфат
- •2. Самоокиснення-самовідновлення натрій сульфіту
- •3. Порівняльна сила окисників
- •3. Взаємодія алюмінію з водою в присутності лугу
- •4. Взаємодія металів з розчинами солей
- •5. Електрохімічна корозія і захист від неї
- •Лабораторна робота № 11 визначення загальної лужності і карбонатної твердості води
- •Експериментальна частина
- •Література
Лабораторна робота № 5 приготування розчину хлоридної кислоти і визначення його концентрації титруванням
Література: 1. І.Є.Манековська. Хімія. Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення. Рівне – 2006. с.103-107.
2. І.Є.Манековська, М.В.Яцков. Хімія, частина 1 (загальнотеоре-тична). Рівне – 2004, с.95-99.
Експериментальна частина
Завдання 1. Приготувати 100 мл 0,1 н. (0,1 моль-екв/л) розчину хлоридної кислота з розчину з заданою густиною.
По таблиці за заданою густиною знайдіть масову частку розчину, а потім зробіть відповідні розрахунки, а саме:
1. Обчисліть масу гідрогенхлориду HCl, необхідну для приготування 100 мл 0,1н. розчину хлоридної кисоти за формулою:
(1)
звідки m(HCl) = CH.(HCl) . Me(HCl) . VР-НУ (2)
2. Обчисліть масу заданого розчину хлоридної кислоти, яка містить розраховану кількість гідрогенхлориду, застосувавши формулу:
(3)
З цієї формули маса розчину хлоридної кислоти:
.
(4)
3. Підставте в формулу (4) обчислене значення маси гідроген- хлориду з формули (2)
Одержимо:
(5)
4. Об’єм розчину знайдіть за формулою:
(6)
Приготування розчину
Налийте на 1/3 об’єму мірної колби на 100 мл дистильованої води, прилийте з бюретки обчислений об’єм вихідного розчину хлоридної кислоти, перемішайте вміст колби і долийте води до мітки на горлі колби. Концентрація одержаного розчину дорівнює приблизно 0,1 моль-екв/л. Визначити її з високою точністю можна методом об’ємного аналізу – титруванням.
Завдання 2. Визначити точну концентрацію приготованого розчину хлоридної кислоти титруванням.
Закріплену в штативі бюретку заповніть титрованим розчином NaOH і встановіть рівень рідини в бюретці на нульовій поділці. Чистою піпеткою на 10 мл, ополоснутою приготованим розчином НСl, за допомогою груші відберіть 10 мл цього розчину в конічну колбу, додайте 2-3 краплі розчину індикатора фенолфталеїну (безбарвний в кислому середовищі і малиновий – в лужному) і поставте колбу на аркуш білого паперу під бюретку (носик бюретки має на 1-2 см входити в горло колби). При безперервному перемішуванні досліджуваного розчину до нього приливайте з бюретки по краплях розчин натрій гідроксиду до того моменту, поки від однієї краплі лугу розчин в колбі забарвиться в малиновий колір. Це означає, що вся кислота в колбі нейтралізована еквівалентною кількістю лугу, а остання крапля зумовила слабколужну реакцію розчину і зміну забарвлення індикатора. Перше титрування є приблизним.
Точне титрування необхідно провести не менше трьох разів. Послідовність операцій така ж сама. Рівень розчину лугу в бюретці весь час встановлюється на нулі. Луг з бюретки приливайте швидко і тільки останні 1-2 мл – повільно, щоб уловити момент появи забарвлення від однієї краплі лугу.
Результати титрування запишіть в таблицю.
№ титрування |
VHCl , мл |
VNaOH , мл |
СН. NaOH |
СН. HCl |
1 |
10 |
а |
0,1 |
- |
2 |
10 |
б |
0,1 |
- |
3 |
10 |
с |
0,1 |
- |
Середнє |
10 |
Сер. |
0,1 |
Сер. |
Обчисліть СН.(НСl) за формулою, яка виражає закон еквівалентів для розчинів:
Підставте в формулу VNaOH (середнє).
Відсоток похибки досліду обчисліть за формулою:
(СН.ТЕОР.= 0,1н.)
Відносна похибка не має перевищувати 1%.
