4 Засновники, учасники, акціонери як суб'єкти корпоративного управління

Акціонерному товариству притаманний корпоративний характер управління, тому воно є підприємством із найскладнішою правлінською структурою, ланками якої є:

- вищий орган - загальні збори акціонерів;

- виконавчий орган - правління;

- контрольні органи - спостережна рада (контроль за діяльністю правління та захист інтересів акціонерів у перерві між загальними зборами акціонерів); ревізійна комісія (контроль за фінансово-господарською діяльністю правління).

Залежно від змісту функції загальних зборів можна поділити на організаційні та фінансово-господарські.

Організаційні функції:

- засновницькі (визначення організаційної структури товариства; створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій, представництв; припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу);

- нормотворчі (внесення змін до статуту товариства; затвердження статутів і положень дочірніх підприємств, філій, представництв, правил процедури та інших внутрішніх документів товариства);

- посадові (обрання та відкликання членів органів управління товариства; визначення умов оплати праці посадових осіб товариства; винесення рішень про притягнення їх до матеріальної відповідальності.

Фінансово-господарські функції виявляються в моніторингу ситуації щодо виробничої, комерційної і фінансової діяльності корпорації, а також прийнятті рішень щодо розподілу прибутку (покриття збитків), визначення напрямів інвестування та нарахування дивідендів.

Правління здійснює оперативне управління діяльністю АТ. Це орган, підзвітний загальним зборам, які визначають персональний склад правління, стратегію його діяльності.

Роботою правління керує голова, який призначається або обирається відповідно до статуту товариства. Голова правління акціонерного товариства має право без довіреності здійснювати дії від імені товариства (статутом може бути надано право представництва без довіреності й членам правління). Він організовує ведення протоколів засідання правління. Книга протоколів має бути у будь-який час надана акціонерам.

Спостережна рада акціонерного товариства є органом, який представляє інтереси акціонерів у перерві між проведенням загальних зборів і в межах компетенції, визначеної статутом, контролює та регулює діяльність правління. В акціонерному товаристві, яке налічує понад 50 акціонерів, створення спостережної ради є обов'язковим. До складу спостережної ради можуть входити представники засновника, акціонерів (крім членів правління), уповноважені представники обслуговуючих банківських установ, Антимонопольного комітету, а також представники трудових колективів, органів приватизації, якщо товариство створюється в процесі корпоратизації чи приватизації.

Спостережна рада затверджує голову правління, за його поданням - членів правління; розглядає й аналізує звіти правління та ревізійної комісії; аналізує дії правління щодо реалізації інвестиційної, технологічної і цінової політики тощо. Рада не має права втручатися до оперативних дій товариства.

Ревізійна комісія обирається з числа акціонерів, які не є посадовими особами товариства. Порядок діяльності ревізійної комісії та її кількісний склад затверджують загальні збори акціонерів, згідно зі статутом товариства.

Іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні організації можуть бути засновниками та учасниками господарських товариств нарівні з громадянами та юридичними особами України, крім випадків, установлених законодавчими актами України.

Якщо є кілька засновників акціонерного товариства, то вони укладають між собою договір, що визначає порядок здійснення ними спільної діяльності зі створення акціонерного товариства, відповідальність перед особами, що підписалися на акції, і третіми особами. Засновники несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виникли до реєстрації акціонерного товариства.

В Україні, відповідно до нормативної бази укладання такої угоди, для засновників акціонерного товариства передбачено зобов'язання утримувати не менш як 25 % кількості акцій протягом двох років. Інші особи, які отримали у статутному фонді товариства частки або паї, але не підписали засновницьку угоду, виступають як учасники товариства.

У Цивільному кодексі України частіше використовуються поняття учасник акціонерного товариства. Для акціонерного товариства обов'язковим є поняття акціонери. У публічному акціонерному товаристві акціонерами є всі власники акцій, але не всі акціонери є засновниками. Може навіть скластися така ситуація, за якої в акціонерному товаристві формально не залишається засновників, оскільки вони, виконавши обов'язкові приписи щодо утримання четвертої частини статутного фонду протягом законодавчо визначеного терміну, можуть реалізувати свої акції. Тоді в АТ власниками виступатимуть тільки акціонери.

Складнішою є ситуація щодо приватних акціонерних товариств, оскільки там усі є засновниками, і реалізація акцій ускладнена. Якщо виходити із визначення приватних акціонерних товариств, то в них поняття засновник тотожне поняттю акціонер, і навпаки.

Поняття засновники, учасники, акціонери доповнюються іноді поняттям афілійовані особи. Таке поняття застосовується для визначення відносин контролю в акціонерних товариствах.