6. Необхідність випуску цінних паперів

ЦІННІ ПАПЕРИ - грошові документи, що визначають взаємовідносини між особою (емітентом), яка їх випустила (емітувала), і їх власником: засвідчують право володіння корпоративними правами (акції) чи відносини позики (облігації), і передбачають виплату доходу у вигляді дивідендів або відсотків, а також можливість передавання грошових та інших прав, що випливають із цих документів іншим особам.

АКЦІЯ — вид цінних паперів, що являє собою свідоцтво про класність на визначену частку статутного (складеного) капіталу акціонерного товариства. Акція надає її власнику (акціонеру) певні права, зокрема на участь в управлінні товариством, частину прибутку товариства у випадку його розподілу (дивіденд), а у випадку ліквідації - частину залишкової вартості підприємства. Особливістю, що відрізняє АТ від інших видів господарських товариств і потребує особливих управлінських підходів, є випуск акціонерним товариством цінних паперів. Логіка випуску цінних паперів для товариства полягає в збільшенні кількості інвесторів за рахунок придбання ними акцій. Одночасно це є збільшенням капіталів АТ, отже - збільшенням його фінансових можливостей. Для акціонерів вкладення коштів в акції є розміщенням капіталу, що, на їх думку, буде вигідним з погляду отримання частини прибутку фірми (АТ) і дасть змогу ним управляти; не виключаються й можливості зростання курсової ціни акцій, здійснення спекулятивних операцій. Наприклад, існують інвестори, які займаються винятково спекулятивними операціями з корпоративними цінними паперами.

Крім акцій акціонерні товариства випускають облігації, які часто конвертуються в акції та опціони на придбання акцій. Випуски мають свою мету та специфічні форми розповсюдження й обігу. Акціонерне товариство в Україні має право випускати облігації на суму, що не перевищує розмір статутного капіталу або розміру забезпечення, яке надається товариству з цією метою третіми особами.

У різних країнах випуск акцій регулюється нормативно-законодавчими актами та має певну специфіку. В Україні акціонерне товариство має право випускати цінні папери, відповідно до вимог, установлених Національною комісією з цінних паперів і фондового ринку (до 11.2011 р. - Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку). Основною вимогою є реєстрація випуску та оплата цінних паперів. До середини 90-х рр. реєстрація цінних паперів здійснювалась Міністерством фінансів України та обласними фінансовими управліннями, а згодом - Державною комісією з цінних паперів і фондового ринку та її відділеннями на місцях, залежно від обсягів випуску.

Слід також мати на увазі, що у разі додаткового випуску акцій без реєстрації попереднього їх випуску всі договори купівлі-продажу акцій додаткового випуску вважаються недійсними. Не всі проблеми випуску акцій чітко відрегульовані. Сучасною особливістю вітчизняного обігу акцій та облігацій є ситуація з дематеріалізацією цінних паперів в Україні, тобто з переведення їх у бездокументарну (електронну) форму. Крім того, існують певні обмеження щодо випуску акцій для приватних акціонерних товариств, які мають право випускати лише іменні акції.

Якщо АТ тільки створюється, то рішення про випуск акцій приймається засновниками (засновником) акціонерного товариства. За додаткового випуску акцій таке рішення приймається загальними зборами акціонерів товариства. Можна вважати, що корпоративне управління повною мірою здійснюється також на стадії прийняття рішення про випуск акцій. Насамперед, слід провести важливі розрахунки та дослідження можливостей випуску акцій, їх потенційних покупців і необхідності засновникам викупити не менше від законодавчо визначеного обсягу статутного капіталу.

За слабкого попиту на акції може виникнути необхідність самим засновникам викупити не менш як 60% усієї емісії. В Україні діє правова норма, згідно з якою акціонерне товариство вважається заснованим при викупі не менш як 60% заявленого статутного фонду. У кожній країні виявляється своя специфіка. Наприклад, у Франції для створення акціонерного товариства необхідно викупити 100% заявленого статутного капіталу. Крім того, потрібно виконати суто формальні, але важливі процедури, які дають змогу безперешкодно взаємодіяти з регулюючими державними органами.

Звичайно рішення про випуск акцій оформлюються протоколом.

Протокол містить наступні дані:

- фірмове найменування емітента та його місцезнаходження; в розмір статутного фонду або вартість основних та оборот­них фондів емітента;

- мету та предмет діяльності;

- службових осіб емітента;

- найменування контролюючого органу (аудиторської фірми);

- розміщення раніше випущених цінних паперів;

- мету випуску акцій;

- категорії акцій;

- кількість іменних акцій, акцій на пред'явника, привілейова­них акцій;

- загальну суму емісії і кількість акцій;

- номінальну вартість акцій;

- кількість учасників голосування;

- порядок виплати дивідендів;

- термін і порядок підписки на акції та їх оплати;

- термін повернення коштів у разі відмови від випуску акцій;

- черговість випуску акцій (у разі випуску різними серіями);

- порядок повідомлення про випуск і розміщення акцій;

- умови розпорядження акціями;

- права власників привілейованих акцій;

- переважне право на придбання акцій за нової емісії тощо.

В Україні, крім прийняття рішення та підготовки протоколу, засновники публічного акціонерного товариства (емітенти) зобов'язані опублікувати, відповідно до вимог чинного законодавства, інформацію про випуск акцій, зміст і порядок реєстрації якої встановлюються Національною комісією з цінних паперів і фондового ринку. За реєстрацію інформації про емісію акцій сплачується державне мито у розмірі 0,1% від номінальної вартості цінних паперів. Якщо фактична вартість емісії вища від запланованої, мито сплачується з урахуванням фактичних надходжень і поступає у бюджет місцевого самоврядування за місцем оформлення емісії.