Форма № 3

Вибірка із фотографії робочого дня

Види витрат робочого часу	Індекс часу	Витрати часу за період спостережень, хв.						Ра-зом
		11	22	33	34	55	і т.д.

На основі вибірки складається фактичний баланс робочого часу, а з урахуванням розробленого плану організаційно-технологічних заходів намічається баланс робочого часу, що проектується (раціональний) (форма № 4).

Форма № 4

Фактичний і баланс робочого часу, що проектується

№ п/п	Види витрат робочого часу	Індекс часу	Баланс робочого часу
			Фактичний			Що проектується
			хв.	в %		хв.	в %
				до часу робо- чого дня	до опера- тивно- го часу		до часу робо-чого дня	до опера- тивно-го часу

При розроблянні раціонального робочого часу з кожного виду витрат часу встановлюється проектна величина часу виконання роботи. При цьому виключаються втрати, які визнані нераціональними втратами часу на роботу, що не обумовлена виконанням виробничого процесу, та перерви, що пов’язані з порушенням нормального ходу виробничого процесу і дисципліни праці.

На основі отриманих результатів розраховуються наступні показники:

• частку оперативного часу в загальній тривалості робочого дня за формулою:

%,

де Т – тривалість робочого дня, хв.

• частку втрат часу, що залежить від робітника за формулою:

%,

де Т_{ВП.ФАКТ}, Т_{ВП.НОРМ.} – відповідно фактичні і нормативні перерви на відпочинок і особисті потреби.

• частку втрат часу з незалежних від робітника причин, за формулою:

%,

• відсоток можливого підвищення продуктивності праці за рахунок ліквідації втрат часу, що залежать від працівника, за формулою:

%

• відсоток можливого підвищення продуктивності праці за рахунок втрат часу, які пов’язані з організаційно-технологічними причинами, за формулою:

%

• загальний відсоток можливого підвищення продуктивності праці при дотриманні проектного балансу робочого часу за формулою:

%

Хронометраж передбачає спостереження і заміри витрат оперативного часу, які циклічно повторюються при багаторазовому виконанні окремих операцій.

За допомогою хронометражних спостережень встановлюються фактичні витрати часу на виконання окремих операцій.

Хронометраж за своїм змістом складається з таких елементів, які виконуються послідовно: розчленування операції на її складові елементи, спостереження і встановлення тривалості окремих елементів операції, аналіз змісту та структури операцій, узагальнення матеріалів хронометражу на установлення раціональної тривалості елементів технологічного процесу.

Хронометраж може бути безперервним і вибірковим. Переважно хронометражним спостереженням вивчаються ручні та машинно-ручні операції, які відносяться до оперативного або підготовчо-заключного часу.

Хронометраж включає підготовчу роботу, спостереження, аналіз результатів спостережень.

У підготовку до хронометражних спостережень входить: ознайомлення з організаційно-технічним рівнем організації робочого місця, розчленування операції на її складові елементи та встановлення фіксажних точок, роз’яснення мети і завдань хронометражу робітникам, які виконують дані операції.

Процес обробляння і аналізу хронометражних спостережень виконується в такій послідовності: визначається тривалість виконання окремих операцій, з залученням із хроноряду помилкових вимірювань; перевіряється якість хроноряду шляхом розрахунку коефіцієнта стійкості; розраховується середня величина тривалості виконання кожного елементу операції за умов стійкого хроноряду.

Коефіцієнт стійкості хроноряду (К_с) характеризується відношенням максимальної до мінімальної тривалості виконання елементу операції за формулою:

де t_max, t_min – відповідно максимальна і мінімальна тривалість виконання елементу операції у хроноряді.

Хроноряд вважається стійким за умовою, якщо фактичний коефіцієнт стійкості менший або рівний нормативному.

Таблиця 1. Максимально допустимі величини К_с хроноряду.

Тривалість елементу операції, що вивчається, с	Коефіцієнт стійкості
	при машинних роботах	при машинно-ручних роботах	при ручних роботах
Серійне виробництво до 6	1,2	2,0	2,5
більше 6	1,1	1,7	2,3
Багатосерійне виробництво до 6	1,2	1,8	2,3
від 6 до 15	1,1	1,5	2,0

Середня (нормативна) тривалість виконання елементів операції, що виведена із сталого хроноряду, визначається за формулою:

де N – середня тривалість виконання даного елементу операції;

∑ n – сума усіх величин тривалості сталого хроноряду;

m - число якісних замірів хроноряду.