7. Мрт із штучним контрастуванням.

Для підвищення роздільної здатності МРТ використовують методики контрастного підсилення зображеня. Використовують речовини, що змінюють магнітні властивості тканин (найчастіше вони змінюють (подовжують або скорочують) час Т1- або Т2-релаксації).

2 групи контрастних речовин для МРТ:

- парамагнетики (сполуки гадолінію) – підвищують інтенсивність МР-сигналу за рахунок скорочення часу Т1-релаксації і являють собою позитивні агенти для контрастування (наприклад, контрастовані ними васкуляризовані утворення стають гіперінтенсивними (білими) на Т1-врівноваженому зображенні).

- супермагнетики (сполуки заліза) – знижують інтенсивність МР-сигналу за рахунок скорочення часу Т2-релаксації і викликають негативне контрастування досліджуваного об’єкта (наприклад, контрастовані ними васкуляризовані утворення стають гіпоінтенсивними (чорними) на Т2-врівноважених зображеннях).

8. Основні терміни у мрт.

Гіпоінтенсивний сигнал – відповідає чорним відтінкам чорно-білої гами (компактна кістка, сполучнотканинні структури, гемосидерин, рідина в Т1-режимі).

Гіперінтенсивний сигнал – відповідає білим відтінкам чорно-білої гами (жир, метгемоглобін, рідина в Т2-режимі).

На Т1-врівноваженому зображенні:

• чим довший час релаксації досліджуваного об’єкта, тим менш інтенсивний (гіпоінтенсивний) МР-сигнал від нього; відповідно в його зображенні переважають чорні відтінки.

• чим менший час релаксації досліджуваного об’єкта, тим більш інтенсивний

МР-сигнал (гіперінтенсивний) від нього; в його зображенні переважає білий колір.

На Т2-врівноваженому зображенні все навпаки:

• чим довший час релаксації досліджуваного об’єкта, тим більш інтенсивний

МР-сигнал (гіперінтенсивний) від нього; в його зображенні переважає білий колір.

• чим менший час релаксації досліджуваного об’єкта, тим менш інтенсивний (гіпоінтенсивний) МР-сигнал від нього; відповідно в його зображенні переважають чорні відтінки.

Тому один і той же морфологічний субстрат (наприклад, рідина) є гіпоінтенсивним на Т1-врівноважених зображеннях і гіперінтенсивним на Т2-врівноважених зображеннях.

Контрольнi питання до теми заняття:

1. Визначення «магнітно-резонансної томографії».

2. Фізичні основи МРТ.

3. Формування МР-зображення.

4. Будова МР-томографа.

5. Переваги і недоліки МРТ.

6. Показання та протипоказання для МРТ.

7. МРТ із штучним контрастуванням.

8. Основні терміни у МРТ.

5.4.3. Заключний етап.

Контроль кінцевого рівня знань проводиться за описом результатів різних методів рентгенологічного дослідження. Виясняється уміння вірно визначити метод дослідження, знаходити і описувати анатомічні структури. Оцінка засвоєння матеріалу теми виставляється за теоретичні знання, практичні навички, самостійну роботу.

В підсумку викладач вказує на помилки, які були допущені студентами під час виконання самостійного завдання, дає завдання до наступного заняття.

Викладач задає домашнє завдання, рекомендує літературу за темою наступного заняття: основну і додаткову.