2.4. Гіс для управління на рівні господарств

ГІС-технології використовуються в сільському господарстві на рівні окремого господарства або групи господарств, що є найбільш доцільним в межах однієї зрошувальної системи. В індустріально розвинутих країнах спостерігається інтенсивний розвиток нового напряму землеробства під назвоюprecion agriculture – точне землеробство. Сутність точного землеробства в тому, що обробка полей здійснюється в залежності від реальних потреб сільськогосподарських культур, які вирощуються в даному місці. Ці потреби визначаються за допомогою сучасних ІТ, включаючи і космічну зйомку. Слід відмітити, що часткові засоби обробки диференціюються в межах різних ділянок поля, даючи максимальний ефект при мінімальних збитках оточуючому середовищу та зниженні загальних витрат речовин, що використовуються. Безумовно, регулювати внесення хімікатів і добрив можливо і вручну, "на око", однак науково-обгрунтований підхід більш ефективний. Накопичення статистичних даних обробок і агротехніки по кожному полю (куди і скільки внесли кожної речовини) і одержуємих результатів (урожайність та якість продукції) дозволяють використовувати різні види аналізу (кореляційний, регресійний, факторний тощо) з тим, щоб в подальшому коректувати використовуємі дози для одержання максимуму віддачі на кожну гривну, яка вкладається в агрообробку або в кожен зрошуваний гектар. Сучасні системи управління базами даних (СУБД) включають засоби статистичного аналізу, які дозволяють проводити такий аналіз по кожному окремому полю. Але, якщо ми захочемо зробити аналіз більш детальним і точним шляхом розбивки поля на невеликі однорідні ділянки, то тут потребуються вже засоби просторового аналізу, які є в ArcGIS. Саме такий підхід і вважається оптимальним в ідеології точного землеробства. Тут слід відмітити, що у двох спеціальних додаткових модулях ArcGIS – Spatial Analyst та Geostatistical Analyst – реалізовані найбільш сучасні методи просторового аналізу даних, які дозволяють виявити скриті закономірності в даних, які є небаченими неозброєним оком. За допомогою цих засобів по кожній елементарній ділянці (елементарному ландшафту) можливо аналізувати вплив рельєфу, характеристик ґрунту, якості поливу, гідрогеолого-меліоративного режиму, історії внесення ядохімікатів, добрив і меліорантів, а також виявити проблемні (в тому числі підтоплені та вторинно засолені і осолонцьовані ділянки),які не вписуються у діючи агрономічні моделі, і на цій основі їх вдосконалювати.

В останні роки підприємства і організації, для яких проводилась підготовка фахівців, почали активно впроваджувати у виробництво геоінформаційні системи і технології. До цих підприємств, організацій і управлінь (замовників фахівців) слід в першу чергу віднести: - організації і управління системи Держводгоспу України (облводгоспи, управління зрошуваних і колекторно-дренажних систем; гідрогеолого-меліоративні експедиції); - організації, управління і центри Міністерства аграрної політики України (головні управління сільського господарства і проводольства облдержадміністрацій; обласні державні проектно-технологічні центри охорони родючості грунтів і якості продукції "Облдержродючість"); - науково-дослідні інститути Української академії аграрних наук та їх філії (Інститут гідротехніки і меліорації, Інститут землеробства південного регіону, Національний науковий центр (ННЦ) "Інститут ґрунтознавства і агрохімії ім.. О.Н. Соколовського", ННЦ "Інститут аграрної економіки", Інститут агроекології і біотехнологій, Інститут південного овочівництва і баштанництва, Інститут землеробства, Інститут рису тощо); - державні аграрні університети, академії, коледжі і технікуми України, які всі мають потребу у молодих кваліфікованих науково-педагогічних кадрах, спроможних використовувати ГІС-технології у фундаментальних і прикладних сільськогосподарських дослідженнях, а також у науково-педагогічній роботі; - управління з економіки, екології і надзвичайних ситуацій облдержадміністрацій; - управління і організації Державного комітету України по земельним ресурсам (управління земельних ресурсів облдержадміністрацій, науково-дослідні і проектно-вишукувальні інститути "Земпроект"), державні підприємства геодезії, картографії та кадастру; проектні організації і підприємства промислового та цивільного будівництва тощо. У всіх вищеперелікованих організаціях, підприємствах і установах на перший план професійних вимог виходить уміння випускників працювати з Геоінформаційними системами і технологіями. Знання ГІС-технологій формуються у випускників на базі володіння ними основами спеціальності, її нормативно-правовою базою, на високому рівні володіння комп'ютерними інформаційними технологіями, на знаннях англійської професійної мови, умінні використовувати сучасні методи наукових досліджень в професійній роботі. Таким чином, володіння сучасним фахівцем знаннями і уміннями ГІС-технологій у своїй спеціальності є інтегрованим міжнародним показником якості підготовки випускників аграрних університетів. Для впровадження ГІС-технологій в спеціальності Херсонського ДАУ в університеті в 2005-2006 рр. був проведений комплекс організаційних і науково-методичних робіт і заходів: - створена кафедра ГІС-технологій, на якій зосереджені викладачі і навчальні дисципліни, які забезпечують підготовку з "Геоінформатики", "Геоінформаційних систем", "Системного аналізу", "Баз даних", "Апаратного комп'ютерного і програмного забезпечення ГІС", "Геотроніки і картографії", "Методів ГІС" тощо; - організоване професійне стажування викладачів з ГІС-технологій в провідних університетах, науково-дослідних інститутах і підприємствах Європи (рис. 4.2.) і України: Університеті м. Євле (Швеція), Університеті Глазго Каледонія (Шотландія), Інституті гідротехніки і меліорації УААН (м. Київ), Національному науковому центрі (ННЦ), "Інститут ґрунтознавства і агрохімії ім. О.Н. Соколовського УААН" (м. Харків), Херсонському державному підприємстві геодезії, картографії та кадастру "Херсонгеоінформ"; - викладачі основних дисциплін, які забезпечують підготовку з "ГІС-технологій", пройшли обов'язкове підвищення кваліфікації з професійної англійської мови на кафедрах іноземних мов Херсонського державного університету і Херсонського державного аграрного університету; - для організації практичної професійної роботи науково- педагогічних працівників і студентів при кафедрі ГІС-технологій створений навчально-науковий центр "ГІС-АГРО", основними функціональними обов'язками якого є виконання держбюджетних науково-дослідних робіт (проектів) із розробки, адаптації і впровадження у виробництво ГІС-технологій при вирішенні актуальних екологічних, водогосподарських, гідромеліоративних і агромеліоративних проблем і задач в Південному регіоні України; формування "портфелю замовлень" реальної тематики дипломних проектів і робіт випускників-спеціалістів і магістрів; - відкриті філії кафедри ГІС-технологій в організаціях та підприємствах, які працюють з геоінформаційними системами і технологіями: в Херсонському державному підприємстві геодезії, картографії та кадастру "Херсонгеоінформ", Науково-дослідному і проектно-вишукувальному інституті "Землепроект", Інституті землеробства південного регіону УААН, де студенти, які спеціалізуються з ГІС-технологій, проходять виробничу практику і на базі яких виконують реальні курсові і дипломні проекти та роботи; - організовані спеціалізовані навчально-наукові лабораторії для практичної роботи навчально-наукових працівників і студентів з ГІС-технологій: Центр системи дистанційного навчання і лабораторія ГІСАУ (GISAU), Internet - лабораторія, а також лабораторія ГІС-технологій; - всі спеціалізовані навчально-наукові лабораторії укомплектовані відповідними сучасними апаратними комп'ютерними засобами; - проводиться програмне забезпечення навчальних дисциплін і практичної роботи з ГІС-технологій; - в науковій бібліотеці університету сформований сектор ГІС-технологій, який постійно комплектується спеціальною вітчизняною і зарубіжною літературою, методичним забезпеченням, в тому числі електронними навчальними посібниками і підручниками; підготовлений і виданий Бібліографічний покажчик літератури з "ГІС-технологій";  - проводиться координація навчально-наукової роботи з ГІС-технологій з провідними фахівцями з університетів та науково-дослідних інститутів Європи (Швеція, Шотландія) і України (Національний аграрний університет – кафедри: ГІС-технологій і меліорацій, Миколаївський і Дніпропетровський державні аграрні університети, Інститут гідротехніки і меліорації УААН та Національний науковий центр "Інститут ґрунтознавства і агрохімії ім. О.Н. Соколовського УААН" та іншими організаціями; - розроблений та затверджений вченою радою Херсонського ДАУ і одержав схвалення Міністерства аграрної політики України навчальний план магістратури за спеціальністю "Гідромеліорація", спеціалізація "ГІС в управлінні водними і земельними ресурсами" (табл. 4.1.); - для основних фахових дисциплін навчального плану підготовлена і видана з друку бібліотечка навчальних посібників з ГІС-технологій; - сформована з випускників 5 курсу спеціальності "Гідромеліорація" академічна група чисельністю 20 осіб для навчання в магістратурі, планується участь цих студентів в роботі Літньої школи "Геоінформаційні системи (ГІС). Сучасні технології навчання", яка проводиться 10-16 липня 2006 року в смт. Лазурне Херсонської області. Проводять Літню школу провідні фахівці ГІС-технологій Gologow Caledonian University (UK), University of Gavle (Sweden), Херсонського державного аграрного університету та Херсонського державного університету; - планується проведення 14-15 вересня 2006 р. в м. Херсоні Міжнародної науково-методичної конференції "Географічні інформаційні системи в аграрних університетах" (GISAU) за участю провідних вітчизняних і європейських фахівців ГІС-технологій та студентів-магістрів; - виконання дипломних випускних робіт магістратури з ГІС-технологій планується виключно з геоінформаційної тематики з гідромеліорації, управління водними і земельними ресурсами. Основні організаційні і науково-методичні роботи з підвищення кваліфікації викладачів кафедри ГІС-технологій в університетах Швеції і Шотландії, забезпечення спеціалізованих лабораторій апаратним комп'ютерним обладнанням і відповідними програмними продуктами, комплектація наукової бібліотеки сучасною літературою з ГІС, підготовка і видання навчальних посібників з ГІС-технологій, проведення Літньої школи "ГІС" і Міжнародної науково-методичної конференції "Географічні інформаційні системи в аграрних університетах" здійснені при підтримці Glasgow Caledonian University (UK) та University of Gavle (Sweden) у рамках проекту CD-IEP-25215-2004 "Географічні інформаційні системи в аграрних університетах" (GISAU).  4.2. Орієнтовна тематика курсового і дипломного проектування з ГІС Виконання реальних курсових і дипломних проектів (робіт) магістрів, а також проходження виробничої практики на підприємствах, які використовують ГІС-технології, поширюють професійні можливості випускників університетів, особливо у зв'язку із різко зростаючою потребою у суспільстві до нових інформаційних технологій, які підтримує геоінформатика.

О.П. Тітова1

аспірант

Житомирський національний агроекологічний університет

ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

У ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВАХ

На основі наукових літературних джерел та матеріалів відповідних сайтів

Інтернету узагальнено сутність інформаційних технологій та їх використання

фермерами США, Європи, Росії й України. У більшості розвинених країн інформація та

інформаційні технології вже давно перетворилися на один з основних чинників

суспільного прогресу, без якого неможливо уявити собі його подальший розвиток. На

ринку ж приватних сільгоспвиробників України ще спостерігається дефіцит інформації,

що сповільнює процеси розвитку галузі в цілому.

Постановка проблеми

Створений у ході аграрних реформ сектор фермерського підприємництва зайняв

свою соціально-економічну нішу у системі аграрної економіки України. Фермерські

господарства, засновані на підприємницьких принципах, сприяють не лише розвитку

ринкових відносин, а й допомагають у вирішенні соціальних проблем села –

забезпеченню зайнятості населення, підвищенню їх доходів, збереженню сільського

способу життя, відродженню сільських територій [3]. Основним нормативним актом,

що регулює діяльність фермерських господарств, є Закон України «Про фермерське

господарство» [16]. Одним із чинників, який стримує подальший розвиток

фермерського руху в нашій країні, є недостатнє інформаційне забезпечення як

важливий елемент інфраструктури бізнесу. Основними причинами є нестача грошей

для придбання сучасної комп’ютерної техніки, відсутність необхідних знань та

інформаційної культури у багатьох фермерів, а головне те, що не розвинуті служби

інформаційного супроводу підприємницької діяльності у секторі малого агробізнесу.

У зв’язку з цим, розробка пропозицій щодо формування сучасної системи

інформаційного забезпечення фермерських господарств і визначення напрямів його

подальшого розвитку є актуальним завданням.

Стан вивчення проблеми

Аналіз наукової літератури свідчить, що впровадження інформаційних

технологій розглядалися в економічній теорії і практиці неодноразово [1, 3, 4,

11, 14, 17, 19, 20]. Проблеми становлення і розвитку фермерських господарств в

умовах перехідної економіки знайшли відображення у працях В.П. Горьового,

И.А. Алтухова, В.И. Кудряшова, С.Ф. Покровської та інших. Розробкою теорії

інформації та проблем інформаційного забезпечення підприємницької діяльнос

займалися такі науковці, як В.М. Дринча, B.И. Корогодин, С.С. Кондрашова,

И.В. Єрмаков, Ю.И. Клименко. Слід відмітити, що залишаються ще мало

вивченими питання формування системи інформаційного забезпечення

фермерських структур як елементу інфраструктури агробізнесу, ще є

дискусійними ряд питань, пов’язаних з розробкою механізму інформаційного

супроводу підприємницької діяльності цих господарств. Тому, мета даного

дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні положень з інформаційної

підтримки малого агробізнесу і розробці пропозицій із формування системи

інформаційного забезпечення діяльності селянських (фермерських) господарств.

агато разів перевищує ціни натуральних магазинних продуктів [18].

Сучасна людина уже не уявляє своє життя без необхідної інформації в

Інтернеті. Наприклад, активісти ОО “Аграрно-екологічний союз “Туган жер –

Родная Земля” при підтримці оператора стільникового зв’язку GSM

Казахстан/Kcell, організували семінар “Мобільный Інтернет для фермера”, м.

Петропавловськ. Оскільки населені пункти мало комп’ютеризовані, тому

фермери тривалий час не мали доступу до широкої інформації, наявної в

Інтернеті. Наприклад, відомо, що зерно входить у перелік товарів, які торгуються

на біржових торгах. Фермер при цьому виходить на біржу, користуючись

послугами брокера. Біржові торги проходять в онлайн-режимі. Для того, щоб

відстежити рух партії виставленого на продаж зерна, аграрію слід розбиратися в

Інтернет-технологіях. Окрім цього, на спеціалізованих електронних порталах

сільгоспвиробники можуть знайти багато необхідної і корисної інформації

(динаміка цін на продукцію, пропозиції потенційних покупців, послуги, прогноз

погоди тощо). Спеціалісти компанії GSM Казахстан/Kcell акцентували увагу на

те, що інформацію можна одержувати як із комп’ютера, ноутбука з модемом, так

і з стільникового телефону. А завдяки технології 3G, абоненти компанії

одержують швидкий мобільний доступ в Інтернет, тобто можливість працювати з

електронною поштою, з різними пропозиціями, онлайн-сервісами. Все це

підвищує ефективність фермерського бізнесу [12].

Слід відмітити, що фермер часто суміщає в одній особі багато обов’язків. А в

сучасних умовах одним із основних завдань для підприємця вважається пошук і

обробка необхідної інформації, що вважається вкрай важким процесом, якщо у

господарстві не використовуються сучасні інформаційні технології. Так, аналіз

розвитку фермерських господарств Ставропольського краю показує, що за період

існування даного сектора значно збільшилися кількість господарств, площа їх

землекористування з поглибленням спеціалізації із виробництва зерна. Середній

розмір господарства збільшився до 43,2 га проти 13,4 га в 1992 р. Однак, кількісно ще

переважають малоземельні господарства. За останні роки спостерігається значний

ріст виробництва продукції у фермерському секторі, а його доля у загальному об’ємі

сільськогосподарської продукції збільшилася з 3,9 до 11,6% [5].

Недостатнє інформаційне забезпечення стримує розвиток малого а

Недостатнє інформаційне забезпечення стримує розвиток малого агробізнесу.

Фермерський сектор характеризується недостатнім рівнем використання

комп’ютерних технологій, відсутністю необхідних знань та інформаційної культури.

Одним із важливих напрямків підтримки малого агробізнесу може бути комп’ютерна

програма «Електронна біржа». Вона дає змогу не лише своєчасно інформувати

фермерів про стан на ринку, але може стати базою для організації віртуальних електронних торгів у режимі безперервного подвійного аукціону з використанням

ф’ючерсних і форвардних контрактів.

Основним стримуючим фактором формування сучасних інформаційних систем є

відсутність необхідної технічної бази в умовах дефіциту грошових коштів у багатьох

фермерських господарствах. Інформаційно-консультаційні служби АПК Росії не

завжди повною мірою забезпечують централізований інформаційний супровід не

лише фермерського сектора, а й агробізнесу в цілому [12].

Розроблена комп’ютерна програма «Пчела» (автор О. Папичев) корисна для

фермерів-бджолярів, вона допомагає збільшити їх дохід навіть із самої маленької

пасіки у 5 вуликів. Програма має багато корисних для бджолярів функцій [8]. На

форумі пасічників "Комп’ютеризація бджільництва – міф чи реальність?" (м.

Кіров, березень 2011 р.) відбувся майстер-клас з демонструванням програми

«Пчела-1» та «Пчела-2», розглянуті основні помилки бджолярів і методи їх

усунення, представлена дослідницька робота вчених щодо збору меду з місцевої

флори з розрахунку кількості вуликів на одному місці і можливого прибутку.

Пасічники проявили велику зацікавленість до комп’ютеризації пасік, у їх

арсеналі окрім звичайного інвентарю, з’явився новий сучасний інвентар –

комп’ютер з комп’ютерною програмою «Пчела», що дозволяє робити тривалий

прогноз розвитку бджолосімей, аналізувати розвиток пасіки у рамках сезону і

знизити трудовитрати при роботі з бджолами [7].

В Омській області сучасним якісним медіа-продуктом, який не має аналогів

на ринку друкованих ЗМІ, є газета «Настоящий фермер». У центрі уваги його –

не пересічний сільський житель, а людина справи, яка зацікавлена в

удосконаленні розвитку приватного господарства чи великого підприємства

АПК. На сайті onlinegazeta.info можна знайти і прочитати свіжий випуск газети,

он-лайн журнал. Там представлені новини АПК і сільського життя, репортажі із

господарств області, поради і рекомендації спеціалістів, статті про тварин і

рослин, інформація про товари і послуги, комерційні пропозиції тощо [2].

Доступність Інтернету завдяки розвитку комп’ютерних та інших

комунікаційно-інформаційних технологій (КІТ) цікавить все більшу кількість

американських фермерів. Застосування комп’ютерів на фермах щороку зростає,

а Інтернету відводиться роль інструмента менеджменту у щоденній діяльності

[14]. КIТ – це інструмент, який спрощує доступ до інформації, а отже, підвищує

якість рішень менеджерів. Згідно із звітом МСГ США, застосування комп’ютерів

на фермах з 1997 року зросло з 38 до 55, а використання Інтернету – з 13 до 47 %.

У 2000 році на 24 % ферм Інтернет використовували як інструмент менеджменту

в повсякденній діяльності [17].

В Україні інформаційні технології широко розвиваються, в основному, у

містах. У сільській місцевості персональний комп’ютер (ПК) ще все-такивикористовується рідко. Ще в 1994 р. не було впевненості у тому, що із-за

високої ціни використання комп’ютерів у повсякденній роботі наших фермерів

може бути реальним. Але в кінці 90-х років відбулося значне зниження цін на

комп’ютерну техніку, що зробило її більш доступною. Ці тенденції зберігаються

і сьогодні, вартість ПК наближається до вартості сучасного телевізора. У

фермерів же знаходилися все нові і нові причини, щоб не купувати ПК, оскільки,

як завжди, не вистачає грошей на саме необхідне для виробництва – пальне,

насіння, добрива тощо.

У 2001 р. Кримський державний аграрний навчально-консультаційний центр

провів для всіх керівників господарств і фермерів семінар щодо впровадження

інформаційних технологій в агропромислове виробництво [13]. Як результат,

фермерське господарство «Юг» Донецької області одержало по 130 ц/га

пшениці озимої. Отримання таких високих урожаїв господарство запозичило

через Інтернет на сайті МСГ США. Цього ж року кримські фермери придбали

перші комп’ютери. І дійсно, хто хоче мати результат, той прагне мати

інформацію. Це програми для роботи з текстами, для діловодства і бухгалтерії,

для інженерних і фінансових розрахунків, для проектування. Маючи телефонну

лінію і модем, стають доступними зв'язок з банком, електронна пошта, Інтернет.

Слід відмітити, що наразі в Україні приватні землевласники та

сільгоспвиробники ще не мають належного доступу до інформації, яка б сприяла

розвитку агропромислового комплексу. Український фермер повинен

усвідомлювати, що комп’ютер для нього – такий же робочий інструмент,

наприклад, як і комбайн. Адже мало виростити продукцію, її ще потрібно

вигідно реалізувати. Інтернет у даній ситуації значно полегшує і прискорює

пошук партнерів і нових ринків збуту, покупку сільськогосподарської техніки,

обмін досвідом з іншими виробниками. Оскільки високошвидкісний Інтернет у

селі малодоступний, тому оптимальним для фермера є комп’ютер і GPRS-модем.

При цьому, слід звернути увагу на «легкі» технології: мобільні сервери, WAP

версії порталів тощо.

Ефективність використання інформаційних технологій фермерськими

господарствами на перспективу передбачає:

 необхідність розробки програм підтримання фермерських господарств;

 виділення грошових коштів для інформатизації діяльності цих

господарств;

 використання ресурсу існуючих громадських структур і некомерційних

організацій;

 ведення роз’яснювальної і заохочувальної роботи щодо використання ІТ

у господарствах;

 навчання керівників і членів фермерських господарств.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Створення системи інформаційної підтримки аграрних підприємств на

основі сучасних комп’ютерних технологій є найбільш перспективним завданням

аграрного сектора економіки України. Основними етапами вирішення цієї

проблеми є: комп’ютеризація фермерських господарств і підвищення

кваліфікації фермерів, створення системної бази, а у перспективі – формування

єдиного інформаційного простору агробізнесу. Інформаційна складова у

процесах управління аграрними підприємствами і прийняття рішень ставатиме

дедалі вагомішою, а вимоги до неї постійно зростатимуть.

Література

1. Алтухов И.А. Становление фермерства в России / И.А.Алтухов,

Л.Н. Деревяткина // Аграрная наука. – 2000. – № 8. – С. 2–3.

2. Газета «Настоящий фермер» в Омской области в Интернете

[Электронный ресурс]. – Режим доступа: www.onlinegazeta.info/omsk/

omsk_gazeta_ realfermer.htm.

3. Горьовий В.П. Фермерство України: теорія, методологія, практика.

Монографія / В.П. Горьовий. – К.: ННЦ ІАЕ, 2007. – 540 с.

4. Дринча В.М. Информационные системы на службе сельского хозяйства /

В.М. Дринча // Главный агроном. – 2004. – № 6. – С. 13–16.

5. Ермаков И.В. Формирование и развитие системы информационного

обеспечения предпринимательской деятельности крестьянских (фермерских)

хозяйств (на материалах Ставропольского края): дис. ... канд. экон. наук :

08.00.05 / Илья Владимирович Ермаков. – Ставрополь, 2006. – 167 с.

6. Клименко Ю.И. Становление и развитие экстеншн службы в аграрном

секторе России / Ю.И. Клименко // Экономика сельского хозяйства в России.

Дискуссионный клуб. – 2001. – № 9. – С. 13–15.

7. Компьютеризация пчеловодства – миф или реальность? [Электронный

ресурс]. – Режим доступа: сайт "Пчеловодный портал" www.euro-honey.com/.

8. Компьютерная программа "Пчела" [Электронный ресурс] / М. Драганчук. –

Режим доступа: сайт "Пчеловодный портал" www.apis.euro-honey.com.

9. Кондрашова С.С. Информационные технологии в управлении: учеб.

пособие /С.С. Кондрашова. – М.: МАУП, 2005. – 280 с.

10. Корогодин В.И. Информация как основа жизни / В.И.Корогодин,

В.Л.Корогодина. – Дубна: Феникс, 2000. – С. 11.

11. Кудряшов В.И. Интеграция крестьянских (фермерских) хозяйств в

систему многоукладной экономики АПК /В.И. Кудряшов, М.П. Козлов //

Экономика сельскохозяйственных и перерабатывающих предприятий. –2003. –

№ 9. – С.43–45.

12. Новейшие технологии идут в село : мобильный интернет для фермера

[Электронный ресурс] / О. Кадушкина. – Режим доступа: www.smirnovo.