51. Охарактеризуйте значення творчості т.Г.Шевченка для укр. Культури.

Маючі величезні задатки громадсько-політичного діяча, про що свідчить вплив Т. Шевченка на кирило-мефодіївців, він зумів реалізувати свій величезний духовний потенціал через свою мистецьку, передусім поетичну творчість. І в цьому вчені вбачають найбільшу загадку його феномену.Ідеї національно-визвольної боротьби, державної незалежності, заклик до рішучих дій проти насильства червоною ниткою пронизують більшість творів Шевченка. Він розвіював ілюзії кріпаків щодо "доброго царя", гнівно картав Петра І, Катерину II і свого сучасника Миколу І. До повалення самодержавно-кріпосницького ладу закликали його "Сон", "Кавказ", "І мертвим, і живим..." та інші твори. Із шкільної парти всім українцям відомий знаменитий "Заповіт", де поет закликає: "...вставайте, кайдани порвіте і вражою злою кровю волю окропіте".Тарас Шевченко - людина високої гуманності. Його творчість пройнята глибокою людяністю, добротою, милосердям, щирою людською солідарністю навіть і тоді, коли змальовуються криваві картини покарання, зокрема шляхти гайдамаками. "Болить серце, - писав поет, - як згадаєш: старих словян діти впились кровю...". В історію української думки Т. Шевченко увійшов як мислитель, що заклав демократичні основи проникливого розуміння національного минулого свого народу, його великих і сумних сторінок. Поет був людиною широких духовних обріїв. Він перебував на висотах передової суспільної думки свого часу.

52. Охарактеризуйте значення творчості м.В. Гоголя для укр. Культури.

Микола Гоголь - геніальний російський письменник, але витоки його творчості - в українській культурі. Українець за походженням, він з дитинства добре знав українські казки, пісні, бувальщину. Саме вони насичували його уяву, яка створила прекрасні «Вечори на хуторі поблизу Диканьки», «Миргород». Гоголь створює не просто народні характери, а саме образ України, своєрідний материк на карті вселеній, де центром є Диканька. Він відкриває цей материк для усього людства. Як справжній дослідник, знайомить читача з мовою, якою говорять «біля Диканьки», навіть подає словничок найбільш вживаних слів. Описує природу, розповідає про людей, їх звичаїв, вірувань, їх радості і скорботи. І усе це пронизане такою великою любов'ю, таким захопленням, таким захопленням, які неможливо залишитися байдужим: «…Полудень блищить в тиші і спеці, і блакитний незмірний океан, похітливим куполом що нагнувся над землею, здається, заснув, увесь потонувши в млості, обіймаючи і стискуючи прекрасну в повітряних объятьях своїх» («Сорочинськая ярмарок»). Неможливо залишитися байдужим і до людей, про яких розповідає автор. Коваль Вакула з повісті «Ніч перед Різдвом» щиро і віддано любить красуню Оксану і готовий на усе заради неї, навіть дістати черевики, яка носить цариця. Гоголь ніби збирає голоси своїх героїв і говорить разом з ними мовою, що схожа на пісню. І разом зі своїми героями він створює чудову книгу, сповнену любові до людей, живих почуттів, яскравого світла і страшної пітьми.