17.Проаналізуйте особливості кочування Золотої Орди на території України

Руські князівства і руські землі, які були завойовані монголо-татарами в кінці 30 — на початку 40-х рр. XIII ст. і ввійшли до складу Монгольської імперії, були підпорядковані Золотій Орді. Підпорядкування виражалося у сплаті данини різноманітними продуктами, грошима і людьми (військова повинність), зобов'язанні надавати війська у випадку війни і підпорядкуванню центральній владі (хана), тобто законів Монгольської імперії і рішень хана.Таким чином Золота Орда — це військо, військово-адміністративний підрозділ Монгольської імперії, якому підпорядковувались землі від басейну річки Об та пониззя Сирдар'ї на сході до річки Дністер на заході. Пізніше цю назву стали використовувати для позначення держави, утвореної на основі цього війська на цих землях.Центром Золотої Орди було Нижнє Поволжя, її столицею спочатку було місто Сарай-Бату з першої половини XIV ст. — місто Сарай-Берке.Основними центрами грошової справи в сер.XIV століття були: Сарай , Сарай ал-Джадід, Гюлістан і Азак.В часи найбільшого розквіту Монгольська імперія включала землі від сучасної України до Китаю і Індії. Імперія була за суттю об'єднанням великої кількості окремих держав — царств, князівств, ханств, а також земель підконтрольних ордам.

18.Розкрийте характерні особливості розвитку української культури в польсько-литовську добу

Скасувати повністю незалежність Литовського князівства Польщі не вдалося. Опір цьому чинили литовські феодали й намісники, які керували Київським та Подільським князівствами. Остаточне поневолення українського народу сталося з підписанням Люблінської унії 1569 р. За умовами унії Литва об´єднувалася з Польщею в єдину державу — Річ Посполиту. Унія знищила рештки традицій державного самоврядування. Адміністративний поділ українських земель тоді складався з семи воєводств: Руське (Галицьке), Белзьке, Волинське, Подільське, Брацлавське, Київське, Чернігівське. Поза межами Польщі залишилася закарпатська Україна в складі Угорщини, Північна Буковина — під владою Молдовії.Полонізації українських земель сприяла й своя, національна шляхта, сподіваючись отримати більше прав та привілеїв після остаточного об´єднання Польщі й Литви. Частина української шляхти почала переймати польські звичаї, побут, мову і навіть католицьке віросповідання.Довгий час православна церква залишалася для українського населення єдиним осередком національної самобутності, духовності й культури. Великою шаною вона користувалась і в литовських князів, які до 1385 року були православними.

19.Проаналізуйте розвиток козацької справи та літератури Укр. 13-16ст.

На межі XVI і XVII століть виникло нове, відповідне часові світовідчуття. Змінився менталітет українців. Ці роки Укр жила як самост держ: обраний гетьман правив із радою старшини й військовою радою всім краєм. Укр поділ. на полки,кожний полк поділ. на сотні, до яких належали міста, містечка, села. У кожній сотні обирали сотника. Козацтво протягом півтора століть відігр. не тільки визначну політ роль захисника волі і прав укр нар, а й сили, що яскраво виявила себе у культ розбудові держави. Саме з козацького середовища вийшла нова провідна верства,нова інтелігенція, яка взяла на себе і утвердження власної державності, і розв освіти, спорудж та реконстр храмів, опікування мистецтвом тощо.У цих умовах — боротьби за незалежність, за розбудову державності і культури — змужнів інтелект нації, зродилася когорта видатних її діячів. Саме козацькі часи в історії України називають добою Бароко. Лише з 20-х років XVIII ст. починається повільний "процес забування" воєнних часів. З огляду на історію і культуру XVII—XVIII століть є всі підстави гадати, що саме з козацькою ідеологією свободи будь-що, розкутості сил, волі, суто козацького виклику різним темним (що ототожнювалися з ворожими) силам пов´язаний весь процес перегляду духовних цінностей і життєвих орієнтирів, що тривав у цей час, вся копітка і грандіозна за масштабом зробленого діяльність видатних людей і, врешті-решт, всього українського народу.

У XV ст. зароджується епічна історична поезія українського народу — історичні пісні та думи. На Галицько-Волинській землі в другій половині XIII ст. був створений знаменитий Галицько-Волинський літопис, який складається з двох частин: Галицької (1201—1261) та Волинської (1262—1292). Автори Галицько-Волинського літопису, як і київські літописці XI—XII ст. і творець «Слова о полку Ігоревім», розглядають історію рідної землі з патріотичних позицій, засуджують феодальні чвари й закликають до політичного єднання руських князівств.

20. Обгрунтуйте роль братств в культурному процесі на Укр. В XVI ст.\

Братства — релігійні та культурно-просвітницькі організації, які виникали при церковних парафіях в Україні в XV — XVII ст. Спочатку вони були переважно організаціями міщан, але поступово набули всестанового значення. Братства існували на членські внески братчиків і добровільні пожертви православних шляхтичів, церковників і міщан. Зокрема, шляхтянка Гальшка Гулевичівна подарувала Київському братству свій маєток під школу й шпиталь. На перших порах братства носили релігійно-благодійницький характер — опікувалися церквою, влаштовували братські обіди, допомагали бідним і хворим братчикам, організовували шпиталі, надавали своїм членам безпроцентні позички тощо. З часом вони здобули собі провідне місце в релігійному житті, ставши ініціаторами церковних реформ, усуваючи негідних священників, залучаючи до роботи у своїх парафіях талановитих проповідників, поширюючи духовну літературу. В XVI ст., із посиленням національного гніту на українських землях, братства набули значного громадсько-політичного і національно-культурного значення. Вони активніше виступають на захист прав українського населення — звертаються зі скаргами на дії польської адміністрації до судів, посилають посольства до короля тощо. Цим братства сприяли пробудженню в усього суспільства зацікавлення до громадської діяльності, зміцнювали моральність і національний дух, православну віру, ширили культуру й освіту.