59.Симоненко

Поезія Василя Симоненка вийшла з глибин народного життя, з мужності народу, з його горя і героїчної боротьби. Не судилося його таланту розкритися повністю, але те, що він створив, житиме вічно. Простотою, щирістю вислову, глибоким проникненням у душу людини зачаровує поезія В. Симоненка. Читаючи його твори, відчуваєш дух патріотичної самопожертви і непокори, могутній вибух пристрасті і гніву, любові і ненависті. Художня палітра поета багатюща. Він сміливо випробовував себе в різних жанрах. У його творчому доробку є і твори громадянської лірики, й інтимні поезії. Василь Симоненко - тонкий лірик. Його поезії - звернення до вічних цінностей людства: кохання, дружби, подружньої вірності. їх значущість у тому, що кожен знаходить у них своє, близько до серця приймає долю ліричних героїв.

60.Хвильовий

Особливо помітне місце в українській літературі 20-30-х років XX століття посідає творча спадщина Миколи Хвильового, визначного письменника і публіциста, теоретика і лідера національного відродження того часу.Микола Хвильовий прагнув відшукати шляхи для повного розквіту літератури і мистецтва, виступав проти тенденції культивування творчого епігонства, що виросло на схильності тільки копіювати вершинні досягнення інших культур, передусім культури російської.Творча діяльність письменника була міцно зв'язана з кращими традиціями не тільки української, а й світової літератури. Талановитий майстер художнього слова створив чимало прекрасних творів, які з'явилися не лише українською, а й мовами інших народів Європи.