- •Технологія видобування, зберігання і транспортування нафти і газу
- •Технологія видобування, зберігання і транспортування нафти і газу
- •Івано-Франківськ
- •Глава 1
- •Газових свердловин (о.І. Акульшин) 5
- •Глава 2
- •Глава 3
- •Перелік літератури 429 вступ
- •1.1 Геологічні умови буріння свердловин
- •Глава 1 технологія буріння нафтових і газових свердловин
- •1.2 Способи буріння нафтових і газових свердловин
- •1.3 Обладнання, яке застосовується у процесі буріння свердловин
- •1.4 Режим буріння
- •1.5 Промивання свердловин і вимоги до бурових рідин
- •1.6 Похило-скероване буріння свердловин
- •1.7 Дослідження продуктивності горизонтів у процесі буріння
- •1.8 Розмежування пластів
- •1.9 Розкриття нафтогазопродуктивних пластів у свердловинах
- •1.10 Організація праці в бурінні
- •Глава 2
- •Технологія розробки нафтових родовищ
- •2.1 Геолого-фізична характеристика нафтових і газових родовищ
- •Фазових проникностей піску для газу к*г і води к*в від водонасиченості
- •Зведений тиск
- •2.2 Підготовка свердловин до експлуатації
- •2.3 Дослідження нафтових свердловин і пластів
- •Перебудована в системі координат
- •Свердловини
- •2.4 Розробка нафтових родовищ
- •Схем для різних пластових систем
- •2.5 Контроль і регулювання розробки нафтових родовищ
- •2.6 Методи збільшення нафтовіддачі пластів
- •Глава 3 технологія і техніка видобування нафти
- •3.1 Експлуатація свердловин фонтанним способом
- •3.2 Експлуатація свердловин газліфтним способом
- •3.3 Експлуатація свердловин штангово-насосним способом
- •3.4 Експлуатація свердловин електровідцентрово-насосним способом
- •3.5 Одночасно - роздільна експлуатація декількох пластів однією свердловиною
- •3.6 Методи діяння на привибійну зону пласта
- •Глава 4
- •4.1 Експлуатація газових і газоконденсатних свердловин
- •4.2 Дослідження газових свердловин
- •4.3 Розробка газових і газоконденсатних родовищ
- •4.4 Підготовка продукції свердловин до магістрального транспортування
- •Контрольні питання
- •Глава 5 збирання, зберігання і транспортування нафти та газу
- •5.1 Промислове збирання і підготовка продукції свердловин
- •5.2 Транспортування і зберігання нафти і газу
- •Контрольні питання
- •Глава 6 розробка і експлуатація морських нафтових і газових родовищ
- •6.1 Основні організаційно-технічні особливості розробки морських нафтогазових родовищ
- •6.2 Гідротехнічні споруди для буріння і експлуатації свердловин в умовах моря
- •6.3 Конструкції морських видобувних свердловин. Гирлове та підземне устатковання
- •6.4 Організація нафтогазовидобування у випадку розміщення гирла свердловин на дні
- •6.5 Обладнання і технології для інтенсифікації видобування нафти з морських свердловин
- •6.6 Форсований відбір рідини – метод інтенсифікації видобування нафти
- •6.7 Боротьба з винесенням піску під час експлуатації свердловин
- •6.8 Особливості організації нафтогазозбору на морських нафтопромислах
- •6.9 Будівництво і експлуатація морських нафтогазопроводів
- •6.10 Особливості організації підземного і капітального ремонту свердловин в умовах моря
- •6.11 Обмеження припливу води в нафтові і газові свердловини
- •6.12 Охорона праці і навколишнього середовища в процесі розробки морських нафтових і газових родовищ
- •Перелік літератури
- •Навчальний посібник
Контрольні питання
1. Які вимоги подаються до організації збору і підготовки нафти, газу і води?
2. Що розуміють під системою збору нафти, газу і води?
3. Які переваги і вади самоплинної системи збору?
4. Назвіть переваги і вади високонапірних систем збору?
5. Покажіть рівень автоматизації існуючих систем збору?
6. Назвіть основні вузли вимірного устатковання “Супутник”?
7. Назвіть причини утворення нафтових емульсій і дайте класифікацію емульсій?
8. Як організується підготовка прісних і стічних вод на промислі для запомповування їх у пласт?
9. Як здійснюється зберігання газу у підземних сховищах?
10. У чому заключаються особливості транспортування нафтопродуктів водним транспортом?
Глава 6 розробка і експлуатація морських нафтових і газових родовищ
Питання розробки і експлуатації морських нафтових і газових родовищ, які обговорюються в цьому розділі посібника, є дуже актуальними у зв’язку з тим, що Україна є приморською державою, яка омивається на півдні Азовським і Чорним морями, в акваторії яких в 80 – 90 роках виявлені поклади нафти і газу. Геологорозвідувальними роботами, особливо сейсмічними дослідженнями, на шельфі Чорного і Азовського морів виявлено ряд структур, перспективних щодо пошуку в них покладів нафти і газу.
Планом розвитку нафтогазової галузі України до 2010 року передбачено, що в перспективі до 2010 року Азовське море і Причорномор’я стануть основними районами з видобутку нафти і газу.
Практика світового видобутку нафти і газу також свідчить на користь переміщення центрів основних обcягів видобутку нафти і газу в море. Це зумовлено тим, що на суші запаси нафти і газу достатньо розвідані і здебільшого вже виснажені.
У теперішній час кількісна оцінка запасів нафти і газу в світовому океані і морях не нижча, ніж на суші. Загальна площа морського дна, перспективна для пошуків нафти і газу, складає близько 30 млн.км2, що прирівнюється до площі нафтових і газових родовищ на суші.
Абсолютна більшість держав, що мають вихід до моря, ведуть розвідку і розробку морських родовищ. На теперішній час у світі щорічно на морі пробурюють більше 4000 свердловин. Основними районами світового видобутку нафти і газу є Мексиканська затока, Північне море, Перська затока. У нафтопромислових районах колишнього СРСР накопичений великий досвід в освоєнні і розробки морських родовищ Каспійського моря – Нафтові каміння, Піщане море і ін. При подальшому вивченні будуть посилання на досвід розробки Каспійського і Північного морів.
Інтерес до розробки морських родовищ проявляється ще й тому, що в більшості морських родовищ отримані, в порівнянні з родовищами суші, вищі дебіти нафти і газу. І, незважаючи на те, що витрати на розробку морських родовищ суттєво більші, ніж на суші, їх ефективність залишається вельми високою. Так із досвіду розробки морських родовищ Мексики і США, ефект від вкладених капітальних витрат складає 10$ на 1$ витрат, а окупність витрат складає 1 рік. Із збільшенням цін на нафту відповідно підвищується економічна ефективність розробки.
Останнє є достатнім підтвердженням доцільності вкладання грошових засобів і зусиль в розробку морських нафтових і газових родовищ. Разом з тим, організація морського нафтогазовидобутку вимагає великих початкових капіталовкладень, розмір яких залежить від величини запасів нафти і газу, глибини моря і глибини залягання нафтогазопродуктивних пластів. Так, наприклад, у Бразилії при глибинах моря 120 метрів питомі капіталовкладення складають 100$ на 1 тонну видобутої нафти. А в Північному морі при глибині моря до 80 м витрати на 1 тонну видобутої нафти складають 48$, при глибині моря більше 100 метрів – 60-80$. У Перській затоці внаслідок вельми високих дебітів свердловин (нерідко більше 1000 т/добу), питомі капіталовкладення на розробку родовища нафти складають 16$ на 1 тонну видобутої нафти при глибині моря 90 м. Простежується зрозуміла закономірність у зменшенні питомих капіталовкладень для великих родовищ нафти і газу. Так, наприклад, з досвіду США для великого родовища із запасами нафти більше 50 млн. тонн чи запасами газу 50 млрд.м3 питомі капіталовкладення на розробку складають відповідно 60-150$ на 1 тонну нафти і 20-30$ на 1000 м3 газу. Для малих родовищ (2-5 млн. тонн нафти, 2-5 млрд.м3 газу) відповідно – 180-340$ на 1 тонну нафти і 150-300$ на 1000 м3 газу.
Значні питомі капіталовкладення для організації морського нафтогазовидобутку зумовлюють те, що держави зі слабкою національною економікою не можуть самостійно вирішувати питання вилучення нафти і газу в межах національних кордонів і змушені залучати в нафтогазовидобувну галузь закордонні інвестиції.
Чудовим прикладом швидкого освоєння морських нафтових і газових родовищ є освоєння родовищ Північного моря. Англія і Норвегія за короткий відрізок часу 1975-1985 рр. в суворих умовах бурхливого Північного моря з країн-імпортерів нафти стали країнами-експортерами нафти при річному видобутку кожної з країн більше 100 млн.тонн.