2. Авторське та суміжні права

Авторське право (англ. copyright, буквально – право на виготовлення копій) закріплює за авторами виключні права, які дозволяють їм отримати соціальні блага від результатів їх творчої діяльності.

Авторське право базується на принципі неможливості незалежного створення двома особами ідентичного або суттєво схожого нематеріального об’єкту. Воно призначене захищати лише зовнішню форму вираження ідей або інформації, тобто їх «матеріальне втілення». Авторське право не може використовуватись для захисту абстрактних ідей, теорій, принципів, методів, що можуть бути описані та проілюстровані в творі.

2. Поняття та ознаки об’єктів авторського права. Об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури та мистецтва. Це положення закріплено ст. 433 ЦК України, ст. 8 Закону України «Про авторське право та суміжні права», ст. 1, 2 Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів, ст. 1 Всесвітньої конвенції про авторське право.

Повний перелік об'єктів авторського права міститься в ст. 8 Закону України «Про авторське право та суміжні права» і він не є вичерпним. Правова охорона надається й іншим творам.

Ознаки об’єктів авторського права: 1) об’єкт має бути твором, 2) твір має відноситись до галузі науки, літератури та мистецтва, 3) об’єкт має бути результатом творчої діяльності автора, 4) об’єктивна форма вираження твору.

3. Суб’єкти авторського права. Суб'єктами авторського права є особи, яким належить суб’єктивне авторське право. Суб'єкти авторського прав поділяються на первинні та похідні.

Первинним суб'єктом авторського права є автор твору або співавтори. Похідний суб’єкт. Переклад літературного твору на іншу мову, переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів потребують творчого вкладу, результатом якого є в новий похідний твір. За цих підстав творці похідних творів також визнаються авторами. До похідних авторів відносяться: автор збірки та іншого складеного твору, правонаступники автора, роботодавці та замовники об’єктів авторського права, організації колективного управління майновими правами.

4. Зміст авторського права.

Суб’єктивне авторське право – це абсолютне виключне право, яке складається із особистих немайнових та майнових прав, означає заборону усім третім особам здійснювати певні дії та надає особі, якій належить це право дозволяти використання твору. Авторське право виникає з моменту створення твору. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.

Момент виникнення авторського права. Законом встановлена презумпція авторства. Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про авторське право та суміжні права», п. 1 ст. 15 Бернської конвенції про охорону літературних та художніх творів, для того щоб автор літературних і художніх творів розглядався за відсутності доказів протилежного як такий, і відповідно до цього допускався до порушення судового переслідування проти контрафакторів, достатньо, якщо ім'я автора буде позначено на творі звичайним чином. Цей пункт застосовується, навіть коли це ім'я є псевдонімом, коли псевдонім, взятий автором, не викликає сумніву в його особі.

Відповідно до п. 3 ст. 11 Закону України «Про авторське право та суміжні права», особа, яка має авторське право, для сповіщення про свої права може використовувати знак охорони авторського права. Цей знак складається з таких елементів: 1) латинська літера «c» в колі (©); 2) ім'я особи, яка має авторське право; 3) рік першої публікації твору.

5. Обмеження авторського права. Обмеження авторського права полягає у вільному використанні творів без дозволу автора та без виплати йому винагороди. Положення щодо обмежень авторського права містяться як в міжнародних, так і в національних нормативно-правових актах. Такі обмеження закріплені ст. 2bis, 9, 10, 10bis, Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів, ст. 444 ЦК України, ст. 21–25 Закону України «Про авторське право та суміжні права». Виділяють п’ять груп вільного використання творів: 1) відтворення для вільного розповсюдження інформації; 2) відтворення бібліотеками та архівами примірників твору репрографічним способом; 3) відтворення творів для судового і адміністративного провадження; 4) обмеження авторського права щодо комп’ютерних програм; 5) відтворення творів у особистих цілях.

6. Строк охорони авторського права. Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення і починає діяти від дня створення твору.

Особисті немайнові права автора охороняються безстроково (ч. 10 ст. 28 Закону України «Про авторське право та суміжні права»).

Ст. 446 ЦК України, ч. 2 ст. 28 Закону України «Про авторське право та суміжні права» передбачає, що строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір спливає через 70 років.

Для творів, оприлюднених анонімно або під псевдонімом, строк дії авторського права також закінчується через 70 років після того, як твір було оприлюднено. Якщо взятий автором псевдонім не викликає сумніву щодо особи автора або якщо авторство твору, оприлюдненого анонімно або під псевдонімом, розкривається не пізніше ніж через 70 років після оприлюднення твору, застосовується строк, передбачений ч. 2 ст. 28 Закону України «Про авторське право та суміжні права».

Авторське право на твори, створені у співавторстві, діє протягом життя співавторів і 70 років після смерті останнього співавтора.

Закінчення строку дії авторського права на твори означає їх перехід у суспільне надбання. Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про авторське право та суміжні права», твори, які стали суспільним надбанням, можуть вільно, без виплати авторської винагороди, використовуватися будь-якою особою, за умови дотримання особистих немайнових прав автора.

7. Суміжні права. Суміжні права в об'єктивному сенсі є сукупністю норм цивільного права, які регулюють відносини у сфері охорони виконання, фонограми, відеограми, передач організацій мовлення, встановленню режиму їх використання, наділення виконавців, виробників фонограм, відеограм і організацій мовлення особистими немайновими і майновими правами та захисту цих прав.

Поняття та ознаки об’єктів суміжних прав.

Об’єктами суміжних прав є: виконання, фонограми, відеограми та передачі організацій мовлення (ст. 449 ЦК).

Суб’єкти суміжних прав. Відповідно до Закону України «Про авторське право та суміжні права», суб’єктами суміжного права є: виконавець, виробники фонограм, відеограм і організації мовлення.

Характерні ознаки суміжних прав: 1) розрізняльність; 2) похідність від авторських прав.

Суб’єктивні суміжні права. Для виникнення і здійснення суміжних прав чинне законодавство не вимагає дотримання яких-небудь формальностей (ст. 37 Закону). Але правоволоділець суміжних прав для сповіщення третіх осіб про свої права і запобігання їх порушенню має право використовувати знак охорони. Відповідно до Римської конвенції знак охорони складається з трьох елементів: 1) латинської букви «Р» в колі; 2) імені (найменування) володільця виняткових суміжних прав; 3) року першої публікації фонограми, відеограми.

Відсутність знаку не позбавляє правоволодільця суміжного права можливості його захисту.

Момент виникнення суміжних прав. Відповідно до частини першої коментованої ст. 451 ЦК України, право інтелектуальної власності на виконання виникає з моменту першого його здійснення.

Строк дії суміжних прав. Майнові права виконавців охороняються протягом 50 років, починаючи з 1 січня року, наступного за роком здійснення першого запису виконання, а за відсутності такого запису – з 1 січня року, наступного за роком здійснення виконання. Особисті немайнові права охороняються безстроково.

Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на фонограму, відеограму спливає через 50 років, що відраховується з 1 січня року, наступного за роком її опублікування, а за відсутності такого опублікування – протягом п'ятдесяти років від дати її вироблення, з 1 січня року, наступного за роком вироблення фонограми, відеограми.

Права організації мовлення охороняються протягом 50 років, починаючи з 1 січня року, наступного за роком першого здійснення передачі (програми). Законом в окремих випадках можуть встановлюватися інші строки чинності суміжних прав.