Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Kospekt_lektsy_programmirovanie.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
463 Кб
Скачать
☆

1. Історія створення мови Паскаль

Паскаль - одна з найпоширеніших мов програмування 80-90-х років ХХ ст., що підтримує найсучасніші методології проектування програм (спадне, модульне проектування, структурне програмування).

Мова Паскаль має свою досить багату історію розвитку, початок який поклало оголошення в 1965 р. конкурсу зі створення нової мови програмування - спадкоємця АЛГОЛА-60. Участь у конкурсі взяв швейцарський учений Ніклаус Вірт, що працював доцентом на факультеті інформатики Стенфордського університету.

Ніклаус Вірт, професор, директор Інституту інформатики Швейцарської вищої політехнічної школи, лауреат Тьюрингівської премії, автор багатьох широко відомих праць з програмування. Н. Вірт також є автором таких мов програмування, як Ейлер, Модула, Модула-2. Окрім цього, ним запропонована методика покрокової розробки програм - від глобального до локального, від загального до часткового, - тобто занурення в алгоритм зверху донизу. Ця методика була визнана найсильнішою ідеологією програмування 70-х p. p. ХХ ст.

Проект, що був запропонований ним, був відхилений комісією в 1967 р. Але Вірт не припинив роботу над створенням нової мови. Повернувшись до Швейцарії, разом зі співробітниками Швейцарського федерального інституту технології в Цюріху, він уже в 1968 р. розробив першу версію мови Паскаль.

Це не абревіатура (як Фортран, Алгол), - мова названа на честь великого французького математика й механіка Блеза Паскаля, який в 1642 р. створив першу рахункову машину.

Вірт вирішив узятися за створення нової мови програмування з методичною метою: дати своїм студентам інструмент для вивчення програмування як систематичної, логічної дисципліни, що базується на фундаментальних поняттях.

У своїй роботі "Систематичне програмування" Ніклаус Вірт пише: "...мова, якою студента навчають висловлювати свої думки, має глибокий вплив на його навички мислення та винахідницькі здібності...".

В 1971 р. Н.Вірт випустив опис своєї мови, а в 1975 р. було розроблене керівництво для користувачів версії Паскаля, що практично лягла в основу стандарту ISO на мову Паскаль, який з’явився у 1982 р.

Пройшло багато часу з моменту появи Паскаля на ринку програмних продуктів, перш ніж він одержав загальне визнання. Визнання програмістів і простих користувачів прийшло внаслідок появи мови програмування Турбо Паскаль (ТП) - діалекту мови, створеного американською фірмою Борланд. Ця фірма об'єднала дуже швидкий компілятор з редактором тексту й додала до стандартного Паскалю потужне розширення, що сприяло успіху першої версії цієї мови.

В 1985 році на ринку ПЕОМ з'явилася мова програмування Турбо Паскаль (версія 3.0) з компілятором стандартного Паскаля. З тих пір Паскаль став застосовуватися в загальноосвітніх, професійно-технічних школах й у сфері вищої освіти в якості "першої" мови програмування. Завдяки простоті використання мова Турбо Паскаль одержала широке поширення й в аматорських колах. Підвищенню популярності Турбо Паскаля сприяв набір невеликих супутніх програм, що дозволяють одержувати надзвичайно компактну, швидку й легку у читанні програму. Ці якості Турбо Паскаля були високо оцінені й у середовищі професійних програмістів. Вбудований редактор тексту використовує досить широко розповсюджену систему команд, що бере початок від пакета WordStar і добре знайому кожному, хто інтенсивно використовує ПЕОМ.

У пакеті, що з'явився згодом, Турбо Паскаль 4.0 була усунута більшість обмежень компілятора, що піддавалися критиці, й була підвищена продуктивність системи. Крім того, новий компілятор версії 4.0 мав істотні відмінності від попередньої версії. Найбільш важливим нововведенням була UNIT-концепція, запозичена з мови Модула-2. Це дало можливість реалізувати в рамках мови розробку великих програмних продуктів.

З виходом у світ версії 5.0 Турбо Паскаль одержав ще більші шанси на позитивну реакцію з боку професійних користувачів завдяки вбудованому в середовище програмування інтегрованому відладчику, що дозволив підвищити продуктивність роботи.

Істотно поліпшила технічні характеристики Турбо Паскаля реалізація апарата перекриттів (overlays), що дозволяє будувати потужні програмні комплекси, розраховані на експлуатацію в малих за обсягом областях пам'яті. Суть механізму перекриттів зводиться до розподілу програми на частині, по черзі, що завантажують по мірі необхідності з магнітного диску й ту саму область пам'яті, заміняючи при цьому частину, що перебувала там, програми.

Крім того, у Турбо Паскалі 5.0 були розширені можливості налагодження (debugging) програм і забезпечена можливість підтримки розширеної пам'яті в стандарті Lotus-Intel-Microsoft (LIMS/EMS 4.0). Скорочення EMS позначає Expanded Memory Specification (специфікація розширеної пам'яті).

У цій версії були також виправлені й поліпшені бібліотеки графічних процедур, що поставляють разом з пакетом Турбо Паскаль. При цьому забезпечувалася повна сумісність із графічними адаптерами класу VGA (Video Graphics Array).

У рамках версії Турбо Паскаль 5.5 були здійснені подальші перетворення в напрямку поліпшення технічних характеристик пакета. Поряд із внутрішніми поліпшеннями й новими можливостями вбудованої довідкової системи Help і більшим набором навчальних прикладів, важливим нововведенням виявилася реалізація в мові концепції об’єктно-орієнтованого програмування (ООП).

Через деякий час на ринку з'явилася версія 6.0, у якій чисто теоретична концепція об’єктно-орієнтованого програмування була реалізована практично з повним набором об'єктів, які могли використатися для рішення прикладних задач користувача. Крім того, реалізація системи меню, приведена у відповідність зі стандартом SAA (Turbo Vision). Як практичний приклад використання нових можливостей був реалізований текстовий редактор, вбудований в IDE - Integrated Development Environment - інтегровану інструментальну оболонку. При цьому прихильники програмування на Турбо Паскаль 6.0 отримали можливість не тільки працювати з вбудованим багатовіконним текстовим редактором, але й використовувати мишу, що значно полегшує роботу користувача.

В 1992 році фірма Borland International представила користувачам чергову версію мови програмування Паскаль - Турбо Паскаль 7.0. Поряд з усіма перевагами, які Турбо Паскаль 7.0 успадкував від попередньої версії Турбо Паскаль (багатовіконний режим роботи, можливість використання миші, можливість використання при написанні програм мови програмування низького рівня Асемблер, можливість створювати об’єктно-орієнтовані програми), у ньому були зроблені зміни й поліпшення.

По-перше: з'явилася можливість виділяти певним кольорами різні елементи вихідного тексту (зарезервовані слова, ідентифікатори, числа й т.і.), що дозволяє навіть недосвідченим користувачам усувати помилки на етапі введення вихідного тексту. По-друге: мова програмування Турбо Паскаль 7.0 була розширена (з'явилася можливість використовувати типізований адресний оператор, відкриті масиви й рядки й т.і.), що надало користувачеві додаткових можливостей при розв’язанні повсякденних завдань. По-третє: був поліпшений компілятор, внаслідок чого "коди програм" стали більш ефективними. По-четверте: був поліпшений інтерфейс користувача. Крім того, у Турбо Паскале 7.0 розширені можливості об’єктно-орієнтованого програмування (зокрема, розширені й поліпшені можливості Turbo Vision).

Мова програмування Паскаль, на відміну від усіх попередніх популярних мов, пропонує програмістові прості конструкції команд, які виглядають дуже природно. Набір команд мови Паскаль зовсім невеликий і складає її базову частину. Усі додаткові можливості Паскаля дають змогу програмістові користуватися типами змінних, властивих лише цій мові програмування, а також створювати свої власні типи.

Таким чином, мова Паскаль дуже швидко набула популярності серед програмістів і була реалізована для різних типів комп'ютерів.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]