- •Основи програмування та алгоритмічні мови
- •III етап. Опис алгоритму
- •V етап. Налагодження програми
- •Vі етап. Експлуатація програми
- •1. Визначення алгоритму
- •2. Властивості алгоритму
- •3. Форми запису алгоритму
- •4. Типи алгоритмів
- •1. Історія створення мови Паскаль
- •2. Структура програми
- •3. Елементи мови
- •4. Типи даних
- •5. Прості типи даних
- •6. Стандартні функції мови Паскаль
- •1. Складові інтерфейсу середовища програмування
- •2. Створення та виконання найпростішої програми
- •3. Налагодження програм
- •4. Перетворення програм
- •1. Процедури введенні-виведення
- •2. Процедури управління розташуванням інформації на екрані
- •3. Процедури роботи з кольором
- •4. Програми лінійної структури
- •1. Види циклів
- •5. Вкладені цикли
- •6. Пряма передача управління в операторах циклу
- •1. Поняття масиву
- •2. Опис масивів
- •3. Введення - виведення елементів масиву
- •4. Операції над масивами
- •1. Пошук мінімального (максимального) елемента у масиві
- •2. Бінарний пошук
- •3. Алгоритми упорядкування масивів
- •3.1. Упорядкування вставлянням
- •3.2. Упорядкування вибором
- •3.3. Упорядкування обміном
- •1. Поняття підпрограми. Типи підпрограм
- •2. Процедури
- •3. Формальні і фактичні параметри. Глобальні та локальні змінні
- •4. Функції
- •1. Рекурсія
- •2. Випереджальне оголошення підпрограм
- •3. Інші директиви компілятору
- •1. Стандартні модулі
- •2. Модулі користувача
- •Implementation
- •1. Загальні принципи роботи з файлами
- •2. Текстові файли
- •3. Типізовані (двійкові) файли
- •4. Нетипізовані файли
- •5. Фізична модель операцій читання та запису інформації у текстовий файл
- •6. Директиви компілятору при роботі з файлами
- •8. Розв’язування задач з використанням файлів
- •1. Перелічуваний тип
- •2. Обмежений тип
- •1. Запис та його оголошення
- •2. Доступ до компонентів та операції над записами
- •3. Записи з варіантами
- •4. Вкладеність записів
- •1. Встановлення (ініціалізація) графічного режиму
- •2. Кроки створення графічних об'єктів
- •3. Стандартні прoцедури і функції модуля Graph для работи з кольорами
- •4. Прoцедури і функції для работи з пікселями
- •5. Процедури для роботи з колом, дугами
- •6. Процедури для роботи з прямокутниками
- •7. Процедури для роботи з графічними примітивами типу "лінія".
- •8. Методи створення рухомих графічних об'єктів засобами мови Паскаль
- •9. Особливості виведення текстових повідомлень в графічному режимі
4. Типи даних
Кожна програма обробляє будь-які дані: цілі та дробові числа, символи, множини і т.д. Всі ці дані належать до певного типу.
В мові Паскаль під типом розуміють множину значень, які може приймати змінна та сукупність дій, які можна виконувати з цими значеннями.
Мова Паскаль працює з даними простих та складних типів. Прості типи поділяються на стандартні та змінні типи.
До стандартних типів відносяться цілий тип (integer), дійсний тип (real), логічний тип (boolean) та символьний тип (char).
До змінних типів відносяться перелічуваний та інтервальний (обмежений) типи.
До складних типів відносяться рядки (string), масиви (array), записи (record), файли (file).
Дані у програмі представляються у вигляді констант та змінних. Константи не змінюють свого значення під час виконання програми. Змінні можуть змінювати своє значення під час виконання програми.
5. Прості типи даних
У таблиці наведені прості типи даних, обсяг пам'яті, який необхідний для зберігання однієї змінної зазначеного типу, множина допустимих значень і допустимі операції.
Ідентифікатор типу |
Довжина (байт) |
Діапазон значень |
Операції |
Цілі типи |
|||
integer |
2 |
-32768..32767 |
+, -, /, *, Div, Mod, >=, <=, =, <>, <, > |
byte |
1 |
0..255 |
|
word |
2 |
0..65535 |
|
shortint |
1 |
-128..127 |
|
longint |
4 |
-2147483648..2147483647 |
|
Дійсні типи |
|||
real |
6 |
2,9x10-39 - 1,7x1038 |
+, -, /, *, >=, <=, =, <>, <, > |
single |
4 |
1,5x10-45 - 3,4x1038 |
|
double |
8 |
5x10-324 - 1,7x10308 |
|
extended |
8 |
3,4x10-4932 - 1,1x104932 |
|
Логічний тип |
|||
boolean |
1 |
true, false |
Not, And, Or, Xor, >=, <=, =, <>, <, > |
Символьний тип |
|||
char |
1 |
Всі символи коду ASCII |
+, >=, <=, =, <>, <, > |
Над даними цілого типу крім стандартних арифметичних операцій можна виконувати ще дві операції: div та mod.
Операція div — це ділення з відкиданням дробової частини. Наприклад: 15 div 5=3; 15 div 6=2;
Операція mod — це отримання цілого залишку при діленні цілого числа на ціле. Наприклад: 15 mod 5=0; 15 mod 6=3;
Константи цілого типу оголошують так: Const a=12; b=-1; c=0;
Змінні цілого типу оголошують так: Var a, j, k: integer;
Дійсні числа — це числа з дробовою частиною. Вони можуть бути додатними, від’ємними та нулем. Дійсні числа записують в формі з фіксованою крапкою: 27.3 5.0 -15.23 0.00.
Можливий також запис числа з десятковим порядком, що позначається буквою Е: 5.0Е12; -1.7Е-3; 1Е-16. Ці записи відповідають числам: 5х1012; -1.7х10-3; 1х10-16. В даному прикладі 5, -1.7, 1 – це мантиса числа, а 12, -3, -16 – це порядок числа.
Константи дійсного типу оголошують так: Const a=3.1756; b=-1.8; c=0.0;
Змінні дійсного типу оголошують так: Var a, j, k: real;
Логічні дані використовуються для перевірки деяких умов та при порівнянні величин. Результат при цьому може бути «істинним» (true) або «хибним» (false). Відомо, що True > False. Результат операцій над логічними даними:
A |
B |
Not A (логічне заперечення) |
A Or B (логічне додавання) |
A And B (логічне множення) |
true |
true |
false |
true |
true |
true |
false |
false |
true |
false |
false |
true |
true |
true |
false |
false |
false |
true |
false |
false |
Логічні константи false та true не оголошують. Логічні змінні оголошують так: Var a, d: Boolean; Дані символьного типу — це букви, цифри та деякі символи. Константи символьного типу оголошують так: Const a=’K’; c=’*’; Змінні дійсного типу оголошують так: Var a, b, c: char; Тип char означає один символ.