- •Визначте предмет і завдання юр. Псих.
- •Сформулюйте етапи формування юр. Псих., оснвні напрямки її розвитку
- •Опишіть місце юр.Псих. В системі психологічних наук. Принципи юр.Псих.
- •Визначте теоретичні та методичні проблеми юр.Псих.
- •Дайте характеристику та класифікацію методам юр.Псих., особливості їх використання в юридичній сфері
- •Визначте структуру юр.Псих.
- •Сформулюйте основні властивості та функції соціальних нрм, механізми засвоєння особистістю соціальних норм
- •Визначте поняття та основні різновиди девіантної поведінки особистості
- •Визначте психологічні знаки та чинники формування правосвідмості особистості
- •Дайте психологічну характеристику правоохоронної діяльності
- •Опишіть сновні напрями використання психологічних знань в правоохоронній діяльності
- •Визначте професійно-важливі якості психолога юридичної сфери, обгрунтуйте свю думку
- •Визначте особливості професійного спілкування в юридичній галузі, базові комунікативні навички
- •Сформулюйте загальні принципи застосування методів психодіагностики в практичній діяльності психолога юридичної сфери
- •Визначте особливості особистісного підходу в системі «людина-право»
- •Опишіть систему психічних процесів в юр.Псих.
- •Визначте особливості памяті та технік маніпалювання увагою в юр.Псих.
- •Дайте характеристику психолого-правовій оцінці мнестичних процесів
- •19.Мислення, інтуїція, уява у вирішенні завдань поставлених перед працівниками юридичної сфери
- •20.Визначте роль та місце емоцій і почуттів в юридичній психології
- •21. Роль темпераменту характеру здібностей особистостей в роботі юриста
- •22. Дайте характеристику напрямкам роботи з неповнолітніми злочинцями
- •23.Дайте характеристику механізмам психологічного захисту та опанування у стресових ситуаціях
- •24. Дайте характеристику індивідуально-психологічним відмінностям особистості та їх урахування в практичній діяльності психолога юридичної сфери
- •25. Предмет та завдання кримінальної психології
- •26. Дайте характеристику особистості правопорушника та основним чинникам її формування.
- •27. Визначте місце та роль соціального і біологічного чинників у формуванні девіантної поведінки
- •28.Опишіть психологічні особливості поведінки правопорушників з різною спрямованістю поведінки
- •29.Визначте особливості формування різновидів злочинної спрямованості (насильницька ,корислива)
- •30. Дайте характеристику проблемі антисоціальної поведінки неповнолітніх правопорушників
- •31.Визначте основні чинники виникнення та розвитку злочинної спрямованості у неповнолітніх
- •32.Дайте характеристику механізмам формування злочинної поведінки неповнолітніх
- •33.Дайте характеристику вікової динаміки злочинності
- •34. Опишіть кримінальну субкультуру та деліквентну поведінку неповнолітніх
- •35. Визначте особливості психологічної роботи з неповнолітніми злочинцями
- •36. Дайте психологічну характеристику етапів формування злочинної поведінки особистості
- •37. Дайте психологічну характеристику злочинної групи
- •38.Опишіть поведінку потерпілого, звинувачуваного, підозрюваного та свідка з розладами особистості та деліквентною поведінкою.
- •39.Сформулюйте причини та умови формування злочинних груп.
- •40.Дайте характеристику соціально-психологічним закономірностям формування та розвитку злочинних груп.
- •41.Сформулюйте поняття та соціально-психологічна характеристика злочинної групи.
- •42.Дайте характеристику злочинним групам та організованій злочинності.
- •43.Сформулюйте поняття та умови встановлення психологічного контакту із співрозмовником у професійному спілкуванні працівників юридичної галузі.
- •44.Визначте предмет, методологічні засади, мету проведення судово-психологічної експертизи.
- •45.Визначте загальні підстави призначення судово-психологічної експертизи у справах повязаних з інтересами дорослих та неповнолітніх.
- •46.Опишіть психологічні особливості поведінки учасників кримінального процесу.
- •47.Дайте характеристику психологічним аспектам професійної діяльності психолога-практика юридичної сфери.
- •49.Визначте психологічні фактори підвищення ефективності професійної діяльності психолога-практика юридичної сфери.
- •50.Сформулюйте зміст і завдання професійної діяльності психолога в юридичній галузі.
- •51.Опишіть вплив темпераменту на субєктів правозастосовчої діяльності та психолого-правові характеристики акцентуйованих особистостей.
- •52.Зясуйте важливість встановлення контакту та довірливих стосунків з опонентом, техніки переконання та навіювання в процесі комунікації психолога юридичної сфери.
- •53.Дайте характеристику перцептивних процесів та їх урахування у діяльності психолога-юриста.
- •54.Опишіть психологічні наслідки здійсненого злочину на особистість злочинця.
- •55. Дайте психологічну характеристику потерпілому.
- •56.Визначте психологічні аспекти впливу злочину на формування свідчень потерпілого.
- •57. Дайте характеристику дослідженню особистості потерпілого.
- •58. Визначте предмет та завдання психології юридичної праці.
- •59. Визначте особливості етики та психології правозастосовної діяльності
- •60. Опишіть професіограми юридичних професій
- •61.Дайте характеристику видам судово-психологічної експертизи
- •62. Дайте загальну характеристику психологічних особливостей слідчої діяльності.
- •63. Психологія огляду місця злочину
- •64. Психологія обшуку та затримки
- •65. Психологія допиту свідків,потерпілих,підозрюваних та звинувачених.
- •66. Дайте характеристику психопрофілактиці та психологічній допомозі свідкам та потерпілим
- •67. Сформулюйте загальні принципи проведення судово-психол експертизи
- •68. Дайте характеристику факторам кримінальної субкультури молодіжного середовища
- •69. Зясуйте особливості використання методів юридичної психології психологом- практиком.
- •70. Опишіть види антисоціальної спрямованості особистості та види мотиваційної сфери особистості.
- •71. Дайте характеристику психологічних особливостей різних видів злочинних груп.
- •73. Визначте основні напрями психології юридичної праці,її особливості
- •74. Опишіть структуру діяльності фахівця юридичної сфери.
- •75. Зясуйте психологію та етику правовідносин у сфері підприємницької діяльності та у бізнесі.
60. Опишіть професіограми юридичних професій
Психологічне вивчення професій є необхідною умовою наукової організації праці. Юридична психологія, вивчаючи закономірності психічної діяльності у слідчої, судової та іншої юридичної діяльності, покликана розкрити психологічний своєрідність цієї діяльності, охарактеризувати психологічну сторону професійних якостей, необхідних для слідчого, судді, оперативного працівника та інших працівників юридичного праці, вказати шляхи їх набуття та вдосконалення. Підвищення якості праці юриста неможливо без урахування індивідуальних особливостей його особистості і відповідності особистісних якостей об'єктивним вимогам даної професії. Одним з головних результатів психологічного аналізу юридичної діяльності повинно з'явитися створення юридичної професіограми, що представляє собою комплексне відбиття основних сторін цієї діяльності, а також якостей, які в ній реалізуються *.
61.Дайте характеристику видам судово-психологічної експертизи
Найважливішими видами судово-психологічної експертизи є:
1) експертиза неповнолітніх:,
2) експертиза особистих властивостей, основних мотивів поведінки, закріплених у життєдіяльності суб'єкта, та рівня його Інтелектуального розвитку;
3) експертиза особливих емоційних станів, у тому числі фізіологічного афекту.
Інші види експертиз хоча й мають місце, але проводяться набагато рідше, що не дозволяє на сьогодні проводити узагальнення наявних результатів.
Розглянемо характерні особливості кожного виду експертизи.
1. Експертиза неповнолітніх. Судово-психологічна експертиза призначається в даному випадку стосовно психічно здорових неповнолітніх підозрюваних, звинувачуваних, свідків, потерпілих. Виокремлення цього виду судово-психологічної експертизи зумовлене, насамперед, своєрідністю підліткового віку.
Підлітковий вік оцінюється не просто як перехідний, а як складний і критичний. Такі зміни часто супроводжуються появою у підлітка ускладнень у стосунках з оточуючими; він не піддається впливу дорослих, виявляє різні форми неслухняності, опору (впертість, грубість, негативізм тощо).
Часто протиправні дії підлітка здаються незрозумілими, маломотивованими, навіть протиприродними. І лише після ретельного вивчення його внутрішнього світу стає зрозумілим, що вони зумовлені не тільки глибокими, прихованими суто особистісними причинами, але й чинниками соціально-психологічного характеру. Наприклад психічно здоровий підліток, вихований у несприятливих умовах, може мати недостатній ступінь соціальної зрілості особистості
2. Експертиза особистих властивостей, основних мотивів поведінки, закріплених у життєдіяльності суб'єкта, та рівня його інтелектуального розвитку. Вивчення злочину в кримінальному процесі передбачає аналіз як об'єктивної, так і суб'єктивної сторони злочинної поведінки. При цьому під суб'єктивною стороною мається на увазі визначення особою характеру ситуації і сутності своїх діянь. Часто у свідомості суб'єкта злочинної діяльності суб'єктивне значення ситуації злочину не збігається з ЇЇ змістом або ж значно різниться від нього, відіграючи при цьому роль вирішального чинника у виборі альтернатив поведінки.
Експертиза особистих властивостей, основних мотивів поведінки, закріплених у життєдіяльності суб'єкта, та рівня його інтелектуального розвитку тісно пов'язана з відповіддю на запитання щодо наявності у підозрюваного, звинувачуваного на момент вчинення протиправної дії особливого емоційного стану, зокрема, стану фізіологічного афекту: встановлення деяких індивідуально-психологічних дозволяє більш точно визначати специфіку емоційних станів у зв'язку з встановленням нездатності потерпілої особи чинити опір у момент вчинення з нею насильницьких дій.
3. Експертиза особливих емоційних станів. У чинному законодавстві серед обставин, що пом'якшують покарання, зазначається стан сильного душевного хвилювання. У юридичній практиці поняття "сильне душевне хвилювання" досить часто ототожнюється з психологічним поняттям "фізіологічний афект", але таке ототожнення неправомірне. Поняття "сильного душевного хвилювання" та "фізіологічного афекту" не просто належать до різних дисциплін - юриспруденції І психології, але перше є ширшим за обсягом. Питання щодо сильного душевного хвилювання, що його часто ставлять експертам-психологам, не входить до їх компетенції і як таке має відхилятися. Стан сильного душевного хвилювання може бути кваліфікований лише юридичними органами, але на основі експертно-психологічного висновку про те, що в момент вчинення злочину звинувачуваний перебував у стані емоційного збудження, яке досягло ступеню фізіологічного афекту.