Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
юридична психологія. екзамен.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
584 Кб
Скачать
☆

60. Опишіть професіограми юридичних професій

Психологічне вивчення професій є необхідною умовою наукової організації праці. Юридична психологія, вивчаючи закономірності психічної діяльності у слідчої, судової та іншої юридичної діяльності, покликана розкрити психологічний своєрідність цієї діяльності, охарактеризувати психологічну сторону професійних якостей, необхідних для слідчого, судді, оперативного працівника та інших працівників юридичного праці, вказати шляхи їх набуття та вдосконалення.  Підвищення якості праці юриста неможливо без урахування індивідуальних особливостей його особистості і відповідності особистісних якостей об'єктивним вимогам даної професії.  Одним з головних результатів психологічного аналізу юридичної діяльності повинно з'явитися створення юридичної професіограми, що представляє собою комплексне відбиття основних сторін цієї діяльності, а також якостей, які в ній реалізуються *. 

61.Дайте характеристику видам судово-психологічної експертизи

Найважливішими видами судово-психологічної експертизи є:

1) експертиза неповнолітніх:,

2) експертиза особистих властивостей, основних мотивів поведінки, закріплених у життєдіяльності суб'єкта, та рівня його Інтелектуального розвитку;

3) експертиза особливих емоційних станів, у тому числі фізіологічного афекту.

Інші види експертиз хоча й мають місце, але проводяться набагато рідше, що не дозволяє на сьогодні проводити узагальнення наявних результатів.

Розглянемо характерні особливості кожного виду експертизи.

1. Експертиза неповнолітніх. Судово-психологічна експертиза призначається в даному випадку стосовно психічно здорових неповнолітніх підозрюваних, звинувачуваних, свідків, потерпілих. Виокремлення цього виду судово-психологічної експертизи зумовлене, насамперед, своєрідністю підліткового віку.

Підлітковий вік оцінюється не просто як перехідний, а як складний і критичний. Такі зміни часто супроводжуються появою у підлітка ускладнень у стосунках з оточуючими; він не піддається впливу дорослих, виявляє різні форми неслухняності, опору (впертість, грубість, негативізм тощо).

Часто протиправні дії підлітка здаються незрозумілими, маломотивованими, навіть протиприродними. І лише після ретельного вивчення його внутрішнього світу стає зрозумілим, що вони зумовлені не тільки глибокими, прихованими суто особистісними причинами, але й чинниками соціально-психологічного характеру. Наприклад психічно здоровий підліток, вихований у несприятливих умовах, може мати недостатній ступінь соціальної зрілості особистості

2. Експертиза особистих властивостей, основних мотивів поведінки, закріплених у життєдіяльності суб'єкта, та рівня його інтелектуального розвитку. Вивчення злочину в кримінальному процесі передбачає аналіз як об'єктивної, так і суб'єктивної сторони злочинної поведінки. При цьому під суб'єктивною стороною мається на увазі визначення особою характеру ситуації і сутності своїх діянь. Часто у свідомості суб'єкта злочинної діяльності суб'єктивне значення ситуації злочину не збігається з ЇЇ змістом або ж значно різниться від нього, відіграючи при цьому роль вирішального чинника у виборі альтернатив поведінки.

Експертиза особистих властивостей, основних мотивів поведінки, закріплених у життєдіяльності суб'єкта, та рівня його інтелектуального розвитку тісно пов'язана з відповіддю на запитання щодо наявності у підозрюваного, звинувачуваного на момент вчинення протиправної дії особливого емоційного стану, зокрема, стану фізіологічного афекту: встановлення деяких індивідуально-психологічних дозволяє більш точно визначати специфіку емоційних станів у зв'язку з встановленням нездатності потерпілої особи чинити опір у момент вчинення з нею насильницьких дій.

3. Експертиза особливих емоційних станів. У чинному законодавстві серед обставин, що пом'якшують покарання, зазначається стан сильного душевного хвилювання. У юридичній практиці поняття "сильне душевне хвилювання" досить часто ототожнюється з психологічним поняттям "фізіологічний афект", але таке ототожнення неправомірне. Поняття "сильного душевного хвилювання" та "фізіологічного афекту" не просто належать до різних дисциплін - юриспруденції І психології, але перше є ширшим за обсягом. Питання щодо сильного душевного хвилювання, що його часто ставлять експертам-психологам, не входить до їх компетенції і як таке має відхилятися. Стан сильного душевного хвилювання може бути кваліфікований лише юридичними органами, але на основі експертно-психологічного висновку про те, що в момент вчинення злочину звинувачуваний перебував у стані емоційного збудження, яке досягло ступеню фізіологічного афекту.