8 .4. Контрольні запитання

1. Якими є обов’язки власника підприємства в галузі охорони праці?

2. Якими є обов’язки працівника в галузі охорони праці?

3. Якими є функції і права служби охорони праці?

4. Яке призначення комісій з охорони праці?

5. В чому суть контролю за охороною праці і якими є його принципи?

6. Назвіть види контролю за охороною праці.

7. Назвіть показники та критерії оцінки стану охорони праці на підприємстві.

8. Як здійснюється планування робіт з охорони праці?

9. В чому суть системи управління охороною праці?

10. На яких принципах формується комплексний підхід до виконання завдань охорони праці?

11. Назвіть функції системи управління охороною праці.

12. Розкрийте суть колективного договору в системі нормативного регулювання питань охорони праці.

13. Які показники включає єдина система обліку умов і безпеки праці?

Література до теми 8

Розділ І п. 2; п. 3; п. 4; п. 5; п. 7; п. 11; п. 12; п. 13; п. 14; п. 15; п. 16; п. 17; п. 23; п. 24;

Розділ V п. 3, с. 74—80; п. 6, с. 42—59; п. 7, с. 65—78; п. 13, с. 138—142; п. 17.

Тема 9. Економічні аспекти охорони праці

9.1. Методичні поради до вивчення теми

Розглядаючи охорону праці в умовах ринкової економіки, особливу увагу слід звернути на економічні аспекти охорони праці.

Здійснення заходів з поліпшення умов і охорони праці чинить стимулюючий вплив як на економічні, так і соціальні результати виробництва.

До економічних результатів впливу умов праці на людину, які мають позитивне значення, слід віднести підвищення продуктивності праці, раціональне використання основних виробничих фондів.

Сприятливі умови забезпечують підвищення продуктивності праці як за рахунок інтенсивних змін (скорочення витрат робочого часу на виробництво одиниці продукції), так і екстенсивного (підвищення ефективності використання робочого часу завдяки зниженню цілоденних втрат за тимчасовою непрацездатністю та виробничим травматизмом).

Зростання продуктивності праці супроводжується також, як правило, досягненням високої якості виробничої продукції або послуг, а скорочення витрат робочого часу сприяє зниженню собівартості продукції.

За даними досліджень, комплекс заходів з поліпшення умов праці може забезпечити приріст продуктивності праці на 15—20%¹. Так, нормалізація освітлення робочих місць збільшує продуктивність праці на 6—13% та скорочує брак на 25%. Раціональна організація робочого місця підвищує продуктивність праці на 21%, раціональне фарбування робочих приміщень — на 25%².

Збільшення ефективного фонду робочого часу може бути досягнуто за рахунок скорочення тимчасової непрацездатності працівників внаслідок хвороб та виробничого травматизму.

Витрати робочого часу внаслідок тимчасової непрацездатності на різних підприємствах різноманітні і становлять приблизно 2,5% річного фонду робочого часу на підприємствах зі сприятливими умовами праці і 5—10% на підприємствах з небезпечними і шкідливими умовами праці.

Поліпшення умов і впровадження заходів із забезпечення безпеки праці скорочують плинність кадрів. За мотивами «важкі і несприятливі умови» звільняються в промисловості до 20% усіх вивільнених, а в будівництві — понад 25%.

Слід зазначити, що позитивні економічні результати тісно пов’язані як з особистими факторами (дієздатність, працездатність), так і з соціальними результатами.

Зростання продуктивності праці пов’язано зі скороченням цілоденних витрат робочого часу, обумовлених тимчасовою непрацездатністю, підвищенням ефективності використання робочого часу і продовженням періоду активної трудової діяльності.

Несприятливі умови призводять до зворотних результатів: різних форм та ступенів втомлюваності працівників, функціонального напруження організму.

До негативних економічних результатів належать недоодержання додаткового продукту, затримка з введенням нових фондів, непродуктивне споживання робочої сили, зниження продуктивності праці.

Крім того, слід звернути увагу на соціальні результати впливу умов праці на працівників.

До позитивних соціальних результатів можна віднести: ступінь сприятливого впливу процесу праці на здоров’я людини та розвиток її особистості; стан здоров’я, ставлення до праці; соціальну активність; максимальне задоволення однією з найвагоміших потреб людини — потреби в сприятливих умовах праці і безпосередньо пов’язаної з цим потреби в змістовній, творчій, високопродуктивній праці; зміцнення здоров’я.

Негативний соціальний результат включає зниження творчої активності, зацікавленості в праці, зниження трудової дисципліни, зростання плинності кадрів внаслідок несприятливих умов праці.

Розглядаючи механізм витрат підприємств на заходи щодо поліпшення умов та охорону праці, слід знати, що виділяють п’ять груп витрат (табл. 9.1):

• витрати, пов’язані з відшкодуванням потерпілим внаслідок травм і професійних захворювань;

• витрати на попередження і компенсацію несприятливого впливу умов праці (пільги і компенсації тим, хто працює в важких і шкідливих умовах);

• витрати на профілактику травматизму і професійних захворювань;

• витрати на ліквідацію наслідків аварій та нещасних випадків;

• штрафи та інші відшкодування.

Складові витрат подані в табл. 9.1.

Розглядаючи витрати з охорони праці, слід зазначити, що вони також поділяються на:

— доцільні витрати, спрямовані на збереження здоров’я працівників, раціональне витрачання життєвих сил на відновлення працездатності;

— частково доцільні витрати, які включають видатки за пільгами і компенсаціями за несприятливі умови;

— недоцільні витрати, які обумовлюють підвищення собівартості продукції, зниження її обсягу тощо.

Таблиця 9.1