Структура річної економії підприємства від поліпшення безпеки праці*

Найменування груп показників економії	Складові річної економії
Економія від зменшення професійної захворюваності	заробітної плати; за рахунок зменшення собівартості продукції; коштів за рахунок зменшення виплат по тимчасовій непрацездатності
Економія від зменшення випадків травматизму	заробітної плати; за рахунок зменшення собівартості продукції; коштів за рахунок зменшення виплат по тимчасовій непрацездатності
Економія від зниження плинності кадрів	за рахунок зменшення собівартості продукції; збільшення прибутку; у витратах на підготовку кадрів
Економія від скорочення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах	заробітної плати; витрат на лікувально-профілактичне харчування; витрат на безкоштовне одержання молока або інших рівноцінних харчових продуктів

Розрахунок економії від зменшення рівня захворюваності чи травматизму здійснюється в такій послідовності^*:

1. Скорочення витрат робочого часу за рахунок зменшення рівня захворюваності (аналогічно для травматизму) за певний час ∆Д визначається за формулою:

,

де Д₁, Д₂ — кількість днів непрацездатності через хвороби чи травми на 100 працюючих відповідно до і після проведення заходів;

Ч₃ — річна середньооблікова чисельність працівників, чол.

2. Зростання продуктивності праці:

,

де З_в — вартість виробленої продукції за зміну на одного працівника промислово-виробничого персоналу;

Р_п — вартість річної товарної продукції підприємства.

3. Річна економія зарплати за рахунок зростання продуктивності праці при зменшенні рівня захворюваності і травматизму:

,

де Ч_ср — середньорічна чисельність промислово-виробничого пер­соналу;

З_р — середньорічна заробітна плата одного працівника з відрахуваннями на соцстрахування.

4. Річна економія на собівартості продукції за рахунок зменшення умовно-постійних витрат:

,

де У — умовно-постійні витрати у виробничій собівартості річного обсягу товарної продукції.

5. Економія за рахунок зменшення коштів на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності:

,

де П_д — середньоденна сума допомоги по тимчасовій непрацездатності.

6. Річна економія за рахунок зменшення рівня захворюваності:

Е_рз = Е_з + Е_с + Е_сс .

Стимулювання заходів з охорони праці здійснюється згідно з розділом IV «Стимулювання охорони праці» Закону України «Про охорону праці».

Так, ст. 29 «Економічне стимулювання охорони праці» визначає, що до працівників підприємств можуть застосовуватися будь-які заохочення за активну участь та ініціативу у здійсненні заходів щодо підвищення безпеки та поліпшення умов праці.

Види заохочень визначаються колективним договором (угодою, трудовим договором).

Порядок пільгового оподаткування коштів, спрямованих на заходи щодо охорони праці, визначається чинним законодавством про оподаткування.

Економічне стимулювання націлене на посилення діяльності та зацікавленості підприємств у поліпшенні умов праці на робочих місцях, а також підвищення економічної відповідальності власників (адміністрації) підприємств за шкоду, заподіяну несприятливими умовами праці.

Досвід розвинених країн у галузі охорони праці свідчить, що поліпшенню умов праці сприяють такі заходи:

1. Податкові пільги на засоби, спрямовані на оздоровлення умов праці.

2. Диференціювання страхових внесків залежно від частоти і важкості травматизму і професійних захворювань.

3. Вживання санкцій за бездіяльність власників щодо поліпшення умов охорони праці.