3.2 Уніфікація як основний метод стандартизації

Термін "уніфікація" походить від латинського "роблю один". Уніфікація - це вибір оптимальної кількості різновидів продукції, процесів, послуг, параметрів. Уніфікація виконується на всіх етапах розробки та виготовлення продукції.

На стадії проектування виконують конструктивну уніфікацію. Із складальних одиниць або механізмів однакового призначення вибирають один або декілька об'єктів з метою заміни ними всіх інших. Конструктивна уніфікація дає змогу використовувати однакові деталі і складальні одиниці в різних виробах.

На стадії технологічної підготовки виробництва проводять уніфікацію пристосувань, ріжучого та вимірювального інструменту. Зменшення номенклатури засобів технологічного оснащення приводить до зниження собівартості продукції. Уніфікація марок матеріалів що використовуються, полегшує матеріально-технічне постачання.

Уніфікація виконується за однією із схем:

1. заміна виробів а₁; а₂; а₃... одним з них, наприклад а₁, без конструктивних змін;

2. створення принципово нового виробу ас, що має усереднені значення параметрів виробів а₁; а₂; а₃... За цією схемою необхідно вносити зміни до конструкторської документації;

3. створення обмежувального стандарту підприємства на основні вироби і поступовий перехід від виробів а₁; а₂; а₃... до нового виробу а_П.

Параметри виробу а_П при новому проектуванні визначають у відповідності з параметричними рядами. А параметричні ряди розроблюються на основі статистичної обробки параметрів вже існуючих виробів.

В залежності від галузі застосування уніфікація буває міжгалузевою, галузевою і виробничою.

До міжгалузевої відносять уніфікацію виробів однакового чи близького призначення, що виготовляються в різних галузях промисловості. Міжгалузева уніфікація виконується Держстандартом України.

Галузева уніфікація проводиться у виробах однакового чи близького призначення, якщо ці вироби випускаються однією галуззю промисловості.

Виробнича уніфікація охоплює вироби, що виготовляються конкретним підприємством.

За допомогою уніфікації із сукупності виробів одного призначення вибирають кращі моделі і перетворюють їх на базові. На основі базових розробляється ряд виробів, який називають гамою, сімейством, серією. Такий ряд є сукупністю виробів, що включає в себе базовий виріб та його модифікації. Складові частини базової моделі максимально використовуються при конструюванні виробів ряду.

Для аналізу фактичного стану робіт з уніфікації використовують систему оціночних показників. Найбільш характерними з них є коефіцієнти застосування та повторюваності.

Коефіцієнт застосування визначає насиченість виробу стандартизованими та уніфікованими складовими частинами:

,

де K _З - коефіцієнт застосування,

n - загальна кількість типорозмірів складових частин у виробі,

n_o - число оригінальних (вперше спроектованих) типорозмірів складових частин у виробі.

Коефіцієнт повторюваності визначає насиченість виробу складовими частинами, що повторюються:

,

де K_n - коефіцієнт повторюваності,

N - загальна кількість складових частин у виробі.

Уніфікація широко застосовується у невиробничих галузях. Уніфікуються всі види документації , що використовуються в економіці України. Головна мета уніфікації - це впорядкування форм і виключення дублювання інформації.