3. Механізм збалансованості соціальної, економічної та екологічної складових

Економічний і соціальний елементи, взаємодіючи один з одним, обумовлюють збалансоване досягнення справедливості: на макро-рівні – всередині суспільства (наприклад, щодо розподілу доходів та надання цілеспрямованої допомоги бідним верствам населення); на мікро- рівні - адміністративно-фінансове забезпечення заходів використання, збереження та розвитку трудових ресурсів підприємства.

Механізм взаємодії економічного та екологічного елементів підприємницької діяльності породив нові ідеї щодо вартісної оцінки та обліку в звітності підприємств зовнішніх впливів на навколишнє середовище. Величина капітальних інвестицій і поточних витрат на охорону навколишнього природного середовища мають прямий позитивний вплив на фінансові результати діяльності підприємства до оподаткування. Дана залежність є підтвердженням доцільності запровадження екологічно безпечних технологій підприємствами, що сприятиме підвищенню економічного ефекту діяльності.

На нашу думку, екологічно-соціальна (екосоціальна) складова як первинна повинна розглядатися в контексті її економічної підтримки. Відповідно, такий підхід має мати фінансове забезпечення в бюджеті підприємства.

Особливостями методики обліку соціально-екологічної складової господарської діяльності підприємства, на нашу думку, є:

1. Затвердження на підприємстві внутрішньої звітності за виконаннями показників соціально-екологічних напрямків діяльності. При цьому, перелік осіб з правом підпису документів за відповідними операціями доцільно затвердити наказом керівника.

2. Інвентаризацію використання створених на підприємстві «Фонду соціальних виплат» та «Фонду екологічного забезпечення» проводити (крім визначених в загальному порядку випадків) на кінець звітного періоду, в якому відбулось інтенсивне списання коштів за рахунок Фондів.

3. Оцінка потреби в зазначених розрахунках (особливо, в проведенні соціальних виплат) повинна ґрунтуватись на документальному підтвердженні. Доцільно враховувати відкритість та колегіальність рішень, для чого створювати відповідні комісії.

4. Використання синтетичних та аналітичних рахунків до рахунків екологічних та соціальних витрат, виокремлення обліку екологічних та соціальних витрат за статтями і місцями виникнення (об’єктами оподаткування екологічним податком, суб’єктами, одержувачами соціальних виплат тощо).

5. Узагальнення даних підсистем обліку у формах звітності підприємств передбачає ведення внутрішньої звітності за виконанням показників екологічного та соціального аспектів діяльності.

Сьогодні існує кілька тлумачень терміну «сталий розвиток» - збалансований, поступальний, динамічний, комплексний та ін. Обговорюються різні погляди і щодо характерної для відповідного явища термінології. На «Саміті Землі – 92» «сталий розвиток» було визначено як «…розвиток, що задовольняє потреби теперішнього часу, не ставлячи під загрозу здатність поколінь, які житимуть у майбутньому, задовольняти свої власні потреби» [5].

Вважаємо, що пріоритетним завданням на даний час є забезпечення розвитку в межах існуючого економічного, екологічного та соціального середовища, який гарантував би недопущення безповоротних змін екосистеми та уникнення природних та/або антропогенних загроз виживанню сучасної цивілізації, забезпечуючи умови та фактори гармонійного розвитку як суспільства в цілому, так і на мікро-рівні - кадрового потенціалу суб’єктів господарювання.

На нашу думку, в основі механізму збалансованості - розрахункові показники співвідношення екологічних та соціальних параметрів до показників оцінки виробничих ресурсів або фінансових результатів діяльності підприємства, що є для такого підприємства оптимальними.

Наприклад, з питань соціального забезпечення членів трудового колективу (одиниця виміру – коефіцієнти):

1. Рівень компенсаційних виплат : розмір виплаченої матеріальної допомоги на гривню доходів звітного періоду ;

2. Рівень оплати тимчасової непрацездатності за рахунок підприємства : розмір виплачених підприємством сум по тимчасовій непрацездатності за перші 5-ть днів на гривню фонду оплати праці відповідного періоду;

3. Рівень виплати елементів мотиваційного соціального пакету: розмір компенсаційних та конкурентних виплат на гривню прибутку, одержаного в звітному періоді.

З питань соціального забезпечення основної діяльності:

1. Екологічне податкове навантаження: розмір екологічних податків на гривню операційних витрат звітного періоду;

2. Рівень витрат на екологічну безпеку на робочому місці: сума витрачених коштів на систему еколого-безпечного виробництва на гривню чистого доходу відповідного періоду;

3. Рівень втрат за недотримання екологічної безпеки: сума сплачених штрафних санкцій на гривню прибутку відповідного періоду тощо.