Література:

Основна література

1. Загальна хірургія / Черенько М.П., Ваврик Ж.М. // Київ, “Здоров’я”, 2004.

2. Врачебная этика / За ред.А.А.Грандо, Киев. РИА “Триумф”

3. Загальна хірургія. Вибрані лекції / за ред. Б.І.Дмитрієва. Одеса, 1999.

4. С.В. Петров. Общая хирургия // Санкт-Петербург, 2002, 750 с.

5. Хірургічні хвороби /За ред. П.Г.Кондратенка, Харків.“Факт”, 2006.

6. Клиническая транспланталогия./Под редакцией академика РАМН Б.А. Константинова. – Москва, 2004 – 304с.

7. Abhinav Humar, Arthur J.Matas and William D/ Payne “Atlas of Organ Transplantation” ,USA 2006 – 348p.

Додаткова література

1. Мокшанов И.Я. Врачебная деонтология.Минск, 1998.

2. Клінічна хірургія /За ред.С.М.Геника. Київ “Книга плюс”, 2006.

3. Трансплантология. Руководство. / Под редакцией акад. В.И. Шумакова. – М.: “медицина”, 1995 –184 с.

Методична вказівка № 2 ( для студентів)

до практичного заняття на тему:

“Синдром системної запальної відповіді. Патогенез, значення при різних захворюваннях і травмах, лікувальна тактика. Шок у хірургічних хворих.

Причини, діагностика, лікувальна тактика ”.

І. Актуальність теми: В зв’язку з розвитком техногенного процесу кількість травм різних органів і систем має чітку тенденцію до зростання, як в кількісному, так і в якісному відношенні. Високий травматизм зумовлює значну летальність у таких пацієнтів, а також приєднання інфекції, що може привести до її генералізації та ще більше посилювати летальність. Успіх лікування хворих залежить від вірної діагностики та швидкого адекватного лікування. Тому, в 1991 р. Американська колегія торакальних хірургів і товариство медицини критичних станів провели узгоджувальну конференцію, метою якої стала розробка концептуальних і практичних меж визначення системної запальної реакції на інфекцію, яка супроводжується прогресуючим пошкодженням органів і систем. В 1992 р. АССР/SCCM Консенсус ввів поняття SIRS (systemic inflammatory response syndrome – синдром системної запальної відповіді - ССЗВ). Визначення передбачало запуск ССЗВ локальною або генералізованою інфекцією, травмою, опіками або стерильними запальними процесами.

Шок – одна з найбільш частих причин тяжкості стану і летальності у хворих. Не дивлячись на прогрес медицини, летальність при шоці залишається високою. Так, при травматичному і геморагічному шоці вона досягає 18 – 24 %, при септичному – 40 – 60%, при кардіогенному – 30 – 90%. Від травматичного шоку щорічно в Україні вмирає 44 тисячі чоловік, що на 32,7% більше, ніж 10 років тому.

ІІ. Навчальні цілі.

Знати:

1) Визначення поняття ССЗВ.

2) Актуальність ССЗВ в абдомінальній хірургії.

3) Критерії ССЗВ.

4) Основні причини розвитку його.

5) Патофізіологічні аспекти ССЗВ.

6) Патологоанатомічні зміни в органах мішенях при ССЗВ.

7) Стадії та їх характеристика.

8) Профілактичні заходи, спрямовані на його розвиток.

9) Лікувальна тактика при ССЗВ.

10. Загальні патофізіологічні механізми шоку та особливості його розвитку при окремих видах.

11. Кисневий режим організму та механізми його порушення при шоці.

12. Етіологію та клініку геморагічного, травматичного, опікового, анафілактичного та септичного шоків.

13. Діагностику та тактику інтенсивної терапії з особливостями інфузійно-трансфузійної терапії різних видів шоку.

Вміти:

1. Правильно оцінити стан хворого при травмі.

2. Оцінка стану хворого при інфекції.

3. Оцінити об’єктивний стан хворого при гнійно-запальних хворобах.

4. Дані об’єктивного обстеження потерпілих з політравмою.

5. Провести диференціальну діагностику ССЗВ при травмі та інфекції.

6. Аналізувати дані додаткових методів обстеження.

7. Визначити тактику веденні даних пацієнтів.

8. Проводити надання невідкладної медичної допомоги;

9. Призначити комплекс адекватного лікування.

Зміст теми заняття: закриті травми внутрішніх органів, як і травма взагалі, є найбільш небезпечні для потерпілого та найбільш трудні в діагностиці. Особливе значення вони мають у смислі перших проявів так званого синдрому системної запальної відповіді. Діагностика даного синдрому є обов’язкова для попередження розвитку шокових станів та сепсису.

Завдання для самостійної позааудиторної роботи

1. Повторити патофізіологію серцево-судинної та дихальної систем.

2. Вивчити основні лабораторні показники крові.

3. Вивчити стадії ССЗВ.

4. Знати групи препаратів, які використовуються при корекції даного синдрому.

Контрольні питання теми:

1) Визначення поняття ССЗВ.

2) Актуальність ССЗВ в абдомінальній хірургії. Критерії ССЗВ.

3) Які етіологічні фактори розвитку шоку? Назвіть стадії шоку.

4) Як класифікуються шоки.

5) Патофізіологічні аспекти ССЗВ.

6) Патологоанатомічні зміни в органах мішенях при ССЗВ.

7) Стадії та їх характеристика.

8) Профілактичні заходи, спрямовані на його розвиток.

9) Лікувальна тактика при ССЗВ.

10) Етіологія, клінічна картина, діагностика гіповолемічного шоку.

11) Етіологія, клінічна картина, діагностика кардіогенного шоку.

12) Етіологія, клінічна картина, діагностика дистрибутивного шоку.

Самостійна аудиторна робота

1. Дати оцінку критеріям ССЗВ у хворих з тяжкими травмами.

2. Визначити стадію цього синдрому.

3. На прикладі тестів та задач провести корекцію різних стадій ССЗВ.