1. Літосфера та її склад.

Літосфера – зовнішня тверда оболонка Землі, що складається з осадкових, вивержених та метаморфічних порід.

Літосфера має товщину 50 – 200 км, під океанами – 5 – 10 км. Живі організми на глубині 3 км. ЇЇ верхня частина, що містить живу речовину входить до складу біосфери. Хімічний склад – кисень, кремній, водень, алюміній, залізо, Мg, Ca, Na - утворюють 99,5% усієї літосфери. Важливим її компонентом є грунт – верхній шар земної кори що утворився в результаті взаємодії клімату і рослинності, тварин, гірських порід, мікроорганізмів, та має основний компонент – гумус що зумовлює родючість грунту. Грунт складається з твердих мінеральних та органічних часток, а також містить воду (гігроскопічну, кристалізаційну і конституційну) та гази.

Значення літосфери:

1. На її поверхні живе більшість рослинних та тваринних організмів, у тому числі і людина.

2. Грунт забезпечує життя для рослин, та є основою для отримання їжі.

3. Джерело отримання корисних копалин;

4. У межах літосфери проходять такі процеси як зсуви, землетруси,виверженя вулканів тощо, які формують певну екологічну ситуацію в регіоні, та можуть призвести до глобальних катастроф.

Значення грунту:

1. Грунт – це основа отримання врожаїв с/г культур, так як володіє родючістю, здатністю забезпечувати рослини необхідною кількістю поживних речовин, води і газами

2. Відіграє активну роль у очищенні природних і стічних вод, які фільтруються через грунт

3. Грунтово – рослинний шар є регулятором водного балансу суші, оскільки він поглинає, утримує та перерозприділяє велику кількість атмосферної вологи.

Грунт постійно знаходиться під впливом компонентів клімату, флори і фауни, а зараз і антропогенного навантаження. Складається з трьох фаз (рідинна, газ, тверда – мінеральна і органічна). В останній час основний фактор рульєфо і грунто утворення – людина. Грунт малорухливий і не має можливості до самоочищення, бо не ає можливості до розбавлення. Антропогенне забруднення, що потрапило в грунт накопичується і сумується – кумулятивний ефект.

Найціннішими грунтами є чорноземи, які містять до 9% гумусу (органічної частини, що утворилася з решток рослин під впливом діяльності мікроорганізмів). Чорноземи формуються тисячоліттями у зонах лучних степів. На сьогодні значна частина їх втрачена.

2. Роль ґрунтів у кругообігу речовин та житті людини.

Ґрунти – органо-мінеральний продукт багаторічної спільної діяльності живих організмів, води, повітря, сонячного тепла й світла. Це природні утворення, які характеризуються родючістю – здатністю забезпечувати рослини речовинами, необхідними для їхньої життєдіяльності. Найродючіші й найпотужніші ґрунти – чорноземи – формувалися протягом багатьох тисячоліть у зонах лучних степів, де був сприятливий клімат (тепле літо, кількість опадів – 500- 600 мм/рік), оптимальні умови для розвитку багатої трав´янистої рослинності. Найбільші в світі запаси чорноземів зосереджені на території України. Про їхню цінність свідчить хоча б такий факт: у роки Другої світової війни німецькі окупанти вивозили український чорнозем залізничними ешелонами до Німеччини. Сьогодні, на жаль, запаси та якість цього неоціненного природного ресурсу в нашій державі істотно знизилися, що пояснюється варварською, непродуманою їх експлуатацією, ерозією, засоленням, відчуженням земель під кар´єри та промислові споруди тощо. Дуже важливим компонентом ґрунту є гумус (перегній) – органічна речовина, що утворилася з решток відмерлих рослин під впливом діяльності мікроорганізмів, які переробляють їх, розкладають, збагачують вуглекислим газом, водою, сполуками азоту та іншими речовинами.

Ґрунтоутворення – важлива частина біологічного кругообігу речовин та енергії. Ґрунт забезпечує рослини калієм і вуглецем, азотом і фосфором тощо. Родючість ґрунту залежить від кількості цих речовин у гумусі, гумусу в ґрунті й товщини шару ґрунту. Найкращі чорноземи містять до 9 % гумусу.

Ґрунти становлять величезну цінність не лише тому, що це основне джерело отримання продуктів харчування; крім того:

– вони беруть активну участь в очищенні природних і стічних вод, які фільтруються крізь них;

– ґрунтово-рослинний покрив планети – це регулятор водного балансу суші, оскільки він поглинає, втримує й перерозподіляє велику кількість атмосферної вологи;

– це й універсальний біологічний фактор, і нейтралізатор багатьох видів антропогенних забруднень.

Ґрунт – це стабільна і не інертна маса. Це складне середовище, яке поступово змінюється, де безперервно відбуваються синтез і руйнування органічних речовин,кругообіг біофільних (необхідних для живих організмів) елементів, які добуваються рослинами з ґрунту і входять до складу органічних речовин (рослин і тварин). Після відмирання органічні речовини надходять у ґрунт, де під дією мікроорганізмів піддаються глибокому перетворенню. При цьому значна частина біофільних елементів переходить у форми, доступні для засвоєння рослинами, і частково знову входить до складу органічної речовини, що наростає, а частина затримується у ґрунті або вилучається разом з водами. Внаслідок цього відбувається закономірна міграція хімічних елементів у системі ґрунт – рослини – ґрунт, названа В. Р. Вільямсом біологічним або малим кругообігом. Завдяки цьому процесу у ґрунті постійно підтримується родючість.

Поряд з біологічним кругообігом речовин між ґрунтом і живими організмами у природі має місце і так званий геологічний, або великий, кругообіг речовин, з яким пов’язаний процес розчинення і виносу поживних елементів з ґрунту в струмки, моря й океани, де вони відкладаються у вигляді різного роду осадових порід. Так протягом тисячоліть на дні океанів утворюються потужні пласти осадових порід. Потім внаслідок тектонічних процесів і морських регресій ці продукти можуть виходити на поверхню Землі, піддаватися новому континентальному вивітрюванню, і поживні елементи можуть бути використані рослинами. Цей кругообіг відбувається протягом тривалого геологічного періоду.

Розчинення і винос стічними водами поживних елементів з ґрунту супроводяться збідненням і зниженням його родючості. Тому для підтримання ґрунтової родючості на високому рівні необхідно створювати такі умови, які б гальмували процес втрати ґрунтом поживних елементів.

Біологічний кругообіг біогенних елементів лежить в основі сільськогосподарського виробництва. При цьому чим вища культура землеробства і чим раціональніше використовують землю, тим менше хімічних елементів виривається з біологічного кругообігу і втягується в геологічний, тим вище буде продуктивність ґрунтів. При високій культурі землеробства в біологічний кругообіг між ґрунтом і оброблюваними рослинами можна залучити нові поживні речовини.

Могутнім засобом для цього є органічні і мінеральні добрива. За допомогою їх у біологічний кругообіг речовин не лише залучаються нові елементи живлення, а й прогресивно поліпшуються фізичні, хімічні й біологічні властивості ґрунтів, створюються реальні можливості для збільшення врожаю.

Грунт постійно взаємодіє з іншими елементами природи і має важливе значення у загальному кругообігу речовин.

Передусім ґрунти разом з організмами (рослинами, тваринами, мікробами) утворюють складні екологічні системи (біогеоценози), які виконують у біосфері планети найважливіші функції, що забезпечують саме існування життя. Ці функції полягають:

• у безперервному процесі біогенного нагромадження, трансформації і перерозподілу енергії, яка надходить від Сонця на Землю;

• у підтриманні на Землі загальносвітового кругообігу хімічних елементів, особливо таких як оксиген, гідроген, карбон, нітроген, фосфор і сульфур, кальцій, купрум, цинк і кобальт, йод та інші.

Всі ці функції здійснюються системою організм – грунт шляхом створення рослинної органічної речовини, яка використовується травоїдними тваринами, зообіомаса останніх споживається численними ланками паразитів, хижаків, мікрофагів, ґрунтових безхребетних і мікробів.

Через грунт відбувається взаємодія літосфери з атмосферою. Піднятий в атмосферу ґрунтовий пил сприяє, як зазначалося раніше, утворенню опадів, зменшує прозорість повітря і знижає кількість променевої енергії, яка досягає поверхні Землі. Хімічні речовини, які потрапляють з атмосфери у грунт, взаємодіють з ним й інколи утворюють нові сполуки з різною дією на грунт, рослинні й тваринні організми. Переміщуючись під впливом води і вітру, грунт змінює мікрорельєф і засипає різні западини.

Вкритий рослинністю, родючий грунт заважає розмиву і знесенню підстилаючих порід. У процесі стоку з ґрунту потрапляє у водойми маса органічних речовин, які сприяють розвитку водяних організмів.

Грунт є життєвим середовищем і субстратом для великої кількості видів тварин. Ті або інші зміни у ґрунті неминуче викликають зміни в інших складових частинах природи.

Велика роль ґрунту і в житті людини. Як у далекому минулому, так і тепер, людина отримує з ґрунту все (за винятком ресурсів моря) необхідне для підтримання свого існування. Грунт і його родючість – найважливіше й незамінне джерело харчових ресурсів для людства, головне багатство, від якого залежить наше життя. Тому необхідно завжди дбати про нього і робити все, щоб залишити його поліпшеним для наступних поколінь. Він є основним засобом сільськогосподарського виробництва і лісівництва. Крім цього, разом з материнськими породами грунт застосовується в різних земляних спорудах. Ділянки з певними типами ґрунтів використовуються під різні будівлі й споруди.

Грунт має також важливе санітарно-гігієнічне і медичне значення. Передусім грунт є життєвим середовищем чисельних нижчих тварин і мікроорганізмів, які чинять хвороботворний вплив на людину.