3.6. Розрахунок майданчика дільниці приймання вантажу

Майданчик дільниці приймання вантажу розраховується на основі:

• показників розрахункових навантажень на 1 м² площі дільниці приймання і комплектування вантажу;

• показника оборотних запасів.

Розрахунок показників допустимих навантажень на 1 м² площі ведуть за формулою

, (3.4)

де К_пр – коефіцієнт, який враховує площу складських проїздів, залежить від типу засобів механізації. Для вилкових навантажувачів, штабелерів, які працюють в закритих складах, К_пр = 1,7;

ρ_і – питомі навантаження на 1 м² корисної площі складу, т/м².

Питомі навантаження визначаються за залежністю

, (3.5)

де h – допустима висота укладки вантажу в штабель, м;

γ – об’ємна вага вантажу, т/м³.

Приймають наступні нормативні значення ρ_і:

0,85 – для критих складів при зберіганні тарних і штучних вантажів;

0,40 – для складів тарно-штучних вантажів, які перевозяться дрібними партіями;

0,25 – для спеціалізованих складів промислових товарів широкого вантажу;

k_с – коефіцієнт складності по кожному виду вантажу, які надходять на склад, приймаємо k_с = 0,85;

– розрахунковий добовий вантажопотік по і-тому вантажу, т;

Т_і – термін зберігання і-того вантажу, який надійшов на склад, діб.

Розрахунковий добовий вантажопотік рівний середньодобовому надходженню матеріалів на склад, помноженому на коефіцієнт нерівномірності надходжень матеріалів.

Терміни зберігання матеріалів на складі встановлюються в залежності від призначення складу, для різних вантажів та матеріалів приймають:

• для товарно-штучних вантажів – 1,5 діб;

• для контейнерів – 1 і 2 доби;

• для цементу та мінеральних добрив – 2,5 доби;

• для великотоннажних вантажів – 2,5 доби.

3.7. Розрахунок майданчика дільниці комплектування складу

Площа дільниці комплектування, аналогічно площі дільниці приймання вантажу, може бути визначена на основі показників допустимих навантажень на 1 м² площі на дільниці комплектування вантажу за формулою

F_км = = , (3.6)

де Q_к – об’єм обороту вантажу, грн./рік;

А_км – частка товару, який надходить на дільницю комплектування, %, приймаємо А_км (A) = 10%; А_км (B) = 20%; А_км (C) = 40%; А_км (D) = 30%;

ρ_i – допустимі показники розрахункових навантажень на 1 м² площі дільниці комплектування, т/м²;

t_км – число днів надходження товару на дільниці комплектування, днів, приймаємо 20-30% від Д (Д = 250 днів);

Коефіцієнт використання складської площі на дільниці комплектування приймаємо рівним К_н = 0,6-0,7.

Поблизу дільниці комплектування облаштовують місце (приміщення) для завідувача складу розміром F_з = 12 м².

3.8. Розрахунок площ експедиційних приміщень

1. Приймальна експедиція складу створюється для приймання вантажу від транспортної організації для тимчасового зберігання до проведення і оформлення товару. Площа дільниці приймальної експедиції складається із площі для збереження товару, площі проходів та проїздів, площі секції для збереження конфліктних партій товару.

Конфліктною партією товару вважають таку, коли фактична кількість товару, яка надійшла на склад, не відповідає умовам договору на поставку.

Площа секцій для збереження конфліктних партій товару розраховується, виходячи з можливостей збереження 15% об’єму добового надходження товару. Мінімальна площа секції для збереження конфліктних партій повинна забезпечити можливість зберігання товарів у об’ємі одного транспортного засобу (вагон, автомобіль).

Розмір площі дільниці приймальної експедиції залежить від потужності складського комплексу і приймається 80-85% від площі експедиції відправлення

= . (3.7)

2. Площа експедиції відправлення товару.

Експедиція відправлення товару створюється з метою помаршрутного комплектування партій товару, що відвантажуються. Згідно з принципом безперервності технологічного процесу цілі укомплектовані палети не завозять в експедицію відправлення, а безпосередньо відвантажують із місць зберігання товару.

В першому наближенні площа експедиції відправлення може бути визначена за формулою

= , (3.8)

де Р – навантаження на 1 м² на експедиціях, т/м² (Р = 1,2);

t – термін збереження вантажів на ділянці приймання і комплектації, діб (t = 2 доби);

– висота укладання продукції на ділянках, м ( = 1,3 м; = 1,5 м);

– коефіцієнт, що враховує нерівномірність надходження вантажів на склад;

– кількість днів відправлення продукції зі складу ( = 0,9∙Д, днів);

– коефіцієнт використання площі експедиції відправлення ( = 0,40-0,49);

– коефіцієнт використання площі приймальної ділянки (експедиція приймання), = 0,3-0,4.