Основні завдання і зміст валеології :

 розробка теоретичних уявлень про суть здоров'я, про вікові і адаптаційні можливості організму;

 розробка методик кількісної оцінки здоров'я, його прогнозування;

 вивчення чинників здоров'я, що визначають стан людини і її активне довголіття;

 відновлення і оптимізація відношення людини з природою;

 удосконалення методів лікування граничних станів з використанням для цього природних засобів;

 розробка методів загального навчання здоров'ю, формування "психології" здоров'я, виховання культури здоров'я;

 формування дієвого громадського ідеалу, відповідно до якого здоров'я є найвища цінність, а здоровий спосіб життя - природна форма поведінки.

Валеологія принципово відрізняється від інших наук, що вивчають стан здоров'я людини, оскільки у сфері інтересів валеології знаходиться здоров'я і здорова людина, тоді як у медицини - хвороба і хвора людина, а у гігієни - місце існування і умови життєдіяльності людини.

Таблиця 1

Співставлення визначальних ознак наук про здоров'я людини

((по Э.Н.Вайнеру)

Визначальні ознаки науки	Медицина (клінічна, профілактична, теоретична, експериментальна)	Гігієна (загальна, комунальна, соціальна, радиаци-онная, живлення, праці, підліткова)	Валеологія (медична, педагогічна, психологічна, екологічна)
Основні напрями науки	Позбавлення людини від захворювань, їх діагностика, лікування і попередження	Дослідження і підтримання здорових умов життєдіяльності людини і місця його існування	Формування, зміцнення і збереження здоров'я людини
Основна концепція, доктрина	Людина і його захворювання	Людина в оптималь -них умовах життеді-яльності і місця існування	Людина і її здоров'я, здоровий спосіб життя (ЗСЖ)
Об'єкт вивчення	Хвора людина (схильна до захворювань)	Місце існування і умови життедіяльності людини	Здорова людина і людина в "третьому стані
Предмет дослідження	Хвороби людини, їх причини і механиз-ми розвитку; диагно-стика, лікування і про-філактика захворювавнь.	Здорові умови жи-ттедіяльності людини і оптимальні характеристики місця його існування	Індивідуальне здоров'я і його ре-зерви; їх оцінка, розвиток і зміцнення функціональних можливостей людини
Методи дослідження	Методи діагностики, лікування і попередження захворювань людини	Методи дослідження, створення і подтримання оптимальних для здоров'я характерис-тик середовища і умов життєдіяльності	Методи кількісної і якісної оцінки резервів здоров'я (діагностика рівня здоров’я), профілактики їх зниження і кор-рекции їх відхилень від норми
Шляхи досягнення мети і результатів	Зниження захворюваності, інвалідності і смертності населення	Зниження захворюваності, травматизму і інвалідизації населення	Зміцнення здоров'я через формування ЗСЖ населення.

Напрям валеології ні в якому разі не зменшує значення лікувальної і профілактичної медицини. Вона була, є і залишиться однією з найблагородніших і необхідніших для людства. Ідеї, цілі і завдання валеології, як було відмічено вище, інші, але не менш значущі. Прийшов час змістити акценти і приоритети з системи хвороболікування на систему здоров'я людини, тобто валеологію!

Як самостійна наука валеологія зайняла певне місце серед інших наук. Найтісніше вона пов'язана з такими з них:

 біологією, яка формує еволюційний погляд на природу здоров'я, створює цілісну картину біологічного світу;

 екологією, яка формує знання про аспекти залежності здоров'я від довкілля;

 медициною (фізіологія, гігієна, санологія та ін.), розробляючою нормативи забезпечення здоров'я, систему знань і практичної діяльності по зміцненню і збереженню здоров'я;

 фізичною культурою, яка визначає закономірності підтримки і вдосконалення фізичного розвитку і фізичної підготовленості людини як невід'ємних характеристик здоров'я;

 психологією, що вивчає психологічні аспекти забезпечення здоров'я;

 педагогікою, розробляючою цілі, завдання, зміст і технології валеологічної освіти і виховання;

 соціологією, що виявляє соціальні аспекти підтримки, зміцнення і збереження здоров'я і чинників ризику здоров'я;

 політологією, яка визначає роль, стратегію і тактику держави в забезпеченні і формуванні здоров'я своїх громадян;

 економікою, що обгрунтовує економічні аспекти забезпечення здоров'я і экономічні цінності здоров'я в забезпеченні добробуту і безпеки держави;

 філософією, що формує діалектичний світогляд, що важливо в правильній оцінці ролі здоров'я в людському бутті;

 культурологією, оскільки істотною частиною культури людини є валеологічна культура;

 історією, яка простежує історичне коріння, спадкоємність шляхів, засобів і методів підтримки здоров'я у світі, регіоні, в етносі;

 географією, яка встановлює клімато-географічну і соціально-економічну специфіку регіону, взаємини людини з середовищем проживання в аспекті забезпечення здорового способу життя, та ін.

Зв'язок валеології з іншими науками має двосторонній характер. Використовуючи дані суміжних наук, валеологія сама може дати вагомі результати для розвитку і конкретизації проблем пізнання людства.

Проте слід згадати, що не всі однозначно визнають нову науку: представники деяких релігійних конфесій бачать в ній суперечливу суміш всіляких язичницьких культів і східних релігій, сатанинське вчення, інші бачать в ній пропаганду американського способу життя з його украй примітивним уявленням про людину і сенс його буття, треті - культивування дитячої сексуальності і так далі.

Але, незважаючи на молодість, валеологія сьогодні розвивається досить динамічно, в ній можна виділити наступні основні напрями.

Загальна валеологія - є основою, методологією валеології як науками, її місце в системі наук про людину, предмет, завдання, історію її становлення і так далі. Її можна розглядати як стовбур дерева науки, від якого відходять гілки, галузі валеології.

Медична валеологія визначає відмінності між здоров'ям і хворобою і їх діагностику, вивчає способи зовнішньої підтримки здоров'я і попередження захворювань, методи оцінки стану здоров'я населення та ін.

Педагогічна валеологія - вивчає питання навчання і виховання людини, що має міцну життєву установку на здоров'я і здоровий спосіб життя.

Вікова валеологія вивчає особливості вікового становлення здоров'я людини, його взаємини з чинниками зовнішнього і внутрішнього середовища в різні вікові періоди і адаптації до умов життєдіяльності.

Професійна валеологія вивчає питання, пов'язані з проблемою професійної орієнтації (з урахуванням індивідуальних типологічних властивостей особи), розглядає особливості впливу професійних чинників на здоров'я людини, визначає методи і засоби професійної реабілітації.

Сімейна валеологія вивчає роль і місце сім'ї, кожного з її членів у формуванні здоров'я, розробляє шляхи і засоби забезпечення здоров'я кожного з поколінь і всієї сім'ї в цілому. Мабуть, цей розділ валеології має велике майбутнє, оскільки формування здоров'я (від підготовки до зачаття та виношування до виховання усвідомленого відношення до здоров'я) найбільш послідовно може здійснюватися саме в сім'ї.

Екологічна валеологія досліджує вплив на здоровяї природних чинників і наслідків антропогенних змін в природі, визначає поведінку людини в умовах зовнішнього середовища, що склалися, з метою збереження здоров'я.

Соціальна валеологія ставить своєю метою вивчення здоров'я людини в соціумі, в його різноманітних стосунках соціального характеру з людьми і суспільством.

Креативна валеологія (англ. creatio - створи, creative - творчий) - це новаційний напрям по конструюванню і управлінню індивідуальним здоров'ям, процесу створення самого себе, введення людини в основні принципи і методи культури оздоровлення індивідуума.

Ймовірно, з часом станеться і подальша диференціація валеології як науки.

Як учбова дисципліна валеологія є сукупністю знань про здоров'я і про здоровий спосіб життя.

Знання основ валеології потрібне кожній людині, але особливо вчителю - для грамотного здійснення його професійної діяльності.

По-перше, вчитель має уміти зберегти здоров'я своїх майбутніх учнів, тому що існуюча система освіти сама по собі є чинником ризику здоров'я учнів: за період навчання в середній школі

• число здорових дітей знижується в 4 рази,

• число дітей з короткозорістю збільшується в 10 разів,

• з нервово-психічними розладами - в 2,5 разу,

• в 16 разів збільшується число учнів з вегето-судинною дистонією,

• в 2 рази - з кишковими захворюваннями.

Усе більш тривожна інформація поступає з інноваційних шкіл (гімназії, ліцеї, спеціалізовані школи) з ускладненими учбовими планами і програмами, де загальна захворюваність в 2-2,5 рази вища, ніж в звичайних школах. Давно прийшов час зробити медичний принцип Гіппократа "Ne noceas - Не шкодь" нормою в роботі кожного вчителя в школі.

По-друге, вчитель має уміти зберегти своє здоров'я. Адже працю викладача лише на перший погляд можна назвати легкою (якщо порівняти її з працею шахтаря). Це праця з високою щільністю міжособових контактів і можливістю конфліктів при необхідності виконання запланованого об'єму роботи в жорстко регламентований період часу. Вона вимагає іноді значної напруги багатьох систем організму.

По-третє, вчитель обов'язково повинен володіти культурою здоров'я.

Культура здоров'я (валеологічна культура) - це частина загальної культури людини, є свідомою системою дій і відношення до свого здоров'я і здоров'я інших людей, тобто вміння жити, не завдаючи шкоди своєму організму, а з користю для нього. Важливо пам'ятати, що культура здоров'я припускає не просте "збирання" корисних рекомендацій і знань, а активне їх використання в щоденній практиці.

Валеологічна культура припускає і вміння поширювати валеологічні знання. Учитель, незалежно від своєї спеціальності, повинен виховувати у учнів стійку мотивацію на здоров'я і здоровий спосіб життя (через програмний учбовий матеріал, позакласні і позашкільні форми, а також особистим прикладом).

За кордоном аналогом валеології є напрям "health promotion" і "health education".