Структура здорового способу життя повинна включати наступне:

- - суворий контроль за станом свого організму (знання свого організму, самоконтроль стану здоров'я, регулярна диспансеризація, у тому числі сьогодні це флюорографія, огляд зубів, огляд молочних залоз і так далі, звернення до лікаря при перших ознаках нездужання та ін.);

- - гігієнічну обгрунтованість поведінки (у тому числі і психогігієну);

- - оптимальну рухову активність;

- - активна трудова діяльність (улюблена робота, навчанняȬ досягнення майстерності в обраній професії та ін.)

- - тренування імунітету, розумне використання методів загартування;

- - раціональне харчування;

- - психофізичну регуляцію (уміння зняти нервову напругу за допомогою м'язового розслаблення, рефлексотерапії та ін., уміння управляти своїми емоціями, розвиваючи у себе оптимізм, почуття гумору);

- - психосексуальну і статеву культуру, щасливе сімейне життя;

- - раціональний режим життя на основі вимог індивідуального біоритму;

- - відмова від шкідливих звичок;

- - валеологічна самоосвіта.

Кожна з позицій ЗСЖ характеризується психофізіологічною задоволеністю, що позитивно позначається на стані здоров'я.

ЗСЖ формується на основі валеологічного навчання і виховання бажано з раннього дитинства, коли вироблення умовних рефлексів міцніше і надійніше. При цьому важливо, що ЗСЖ захищає здоров'я з дитинства - коли стійкість організму, що формується, низька і ризик втрати здоров'я підвищений. Хочеться ще раз підкреслити значення особистого прикладу вчителя (батька) – той хто навчає не має права порушувати те, чому вчить. Дієвим є стиль спілкування з установкою: "Роби, як я! Роби разом зі мною"!, а не декларації типу "Роби, як я кажу".

Спосіб життя багато в чому залежить від самосвідомості людини. При цьому велике значення має позитивна мотивація для збереження здоров'я і виховання установок на довге здорове життя. Це основний напрям роботи в педагогічній валеології.

Формування ЗСЖ є виключно тривалим процесом і може (і повинен!) тривати усе життя. До того ж позитивний ефект ЗСЖ проявляється не відразу, іноді він відстрочений на роки.

Відстрочений кумулятивний ефект негативних чинників способу життя і уповільнений ефект дії тих або інших його оздоровчих чинників є однією з головних причин антивалеологічної поведінки більшості людей і нездорового способу життя.

Цим пояснюється складність роботи по формуванню ЗСЖ. Але ця робота потрібна. Бо, як писав Мишель де Монтень (французький філософ-гуманіст, 1533-1592 р. г) : "Здоров'я - це коштовність, і при тому єдина, заради якої дійсно варто не жаліти часу, сил, праць і всяких благ, але і пожертвувати заради нього часткою свого життя, оскільки життя без нього стає нестерпним і принизливим".

4. Поняття про фізичне здоров'я людини

Фізичне (соматичне) здоров'я відбиває поточний стан органів і систем органів людського організму; рівень їх розвитку і функціональних можливостей, міра адаптації до різних чинників зовнішнього середовища. Воно представляє основу пірамідальної системи структурної організації людини.

Фізичне здоров'я - це стан організму, при якому показники основних фізіологічних систем лежать в межах фізіологічної норми і адекватно змінюються при взаємодії людини із зовнішнім середовищем.

Основу фізичного здоров'я складає біологічна програма індивідуального розвитку людини, яка опосередкована базовими потребами (живлення, дихання, рух, пізнання навколишнього світу, сексуальне задоволення і так далі), домінуючими у нього на різних етапах.

До фізичного здоров'я відносяться морфологічні і функціональні резерви клітин, тканин, органів і систем органів і організму в цілому, що забезпечують пристосування організму до дії різних чинників.

Кількісний підхід до оцінки індивідуального здоров'я нині особливо гостро ставить питання про його критерії і показники.

Для характеристики і вивчення фізичного здоров'я застосовуються різні численні дослідження. Число і характер визначуваних при цьому показників (генетичних, біохімічних, метаболічних, морфологічних, функціональних) залежить від мети дослідження, вікових категорій та ін. Природно, ніж більше показників, тим достовірніше судження про стан фізичного здоров'я конкретної людини.

Турбота про фізичне здоров'я людини повинна починатися з доэмбрионального періоду і тривати упродовж усього життя, особливо на ранніх етапах життя і в критичні періоди (статеве дозрівання, клімактерій та ін.)

Основними принципами формування фізичного здоров'я вважають:

• На етапі підготовки до зачаття:

- профілактика порушень в статевих клітинах батьків;

- оздоровлення майбутньої матері;

• На внутріутробному етапі розвитку :

- захист матері і плоду під час вагітності від шкідливих чинників (спосіб життя матері, вплив довкілля та ін.)