- •Міфологічний спосіб мислення як попередник філософського способу мислення.
- •2. Обґрунтування змісту предмета філософії.
- •3. Основна проблема філософії, її сторони.
- •Філософія і релігія.
- •Філософія і наука.
- •Філософія і мистецтво.
- •6. Функції філософії,її роль у житті суспільства.
- •7. Структура філософського знання.
- •8. Передумови виникнення філософії.
- •9. Основні світоглядні питання за Кантом.
- •10. Зміст і структура розвиненого логічного мислення(по г. Гегелю).
- •11. Діалектика як метод пізнання істини. Об’єктивна і суб’єктивна діалектика.
- •16. Категорія «буття» центральна категорія онтології.
- •18. Матеріалізм як модель буття.
- •19. Ідеалізм як модель буття(об’єктивний і суб’єктивний).
- •20. Дуалізм як модель буття.
- •19. Історичний розвиток поняття матерії, матерія як «річ», «властивість», і «відношення».
- •22. Рух як спосіб існування матерії. Основні форми руху матерії.
- •23. Субстанціальна і реляційна концепції простору і часу в історії філософії.
- •24. Відображення як загальна властивість матерії. Еволюція форм відображення на різних рівнях розвитку матерії.
- •25. Категорія «ідеальне» у філософії.
- •26. Передумови і суть свідомості.
- •27. Роль мови і спілкування у формуванні і розвитку свідомості.
- •28. Структура та функції свідомості.
- •29. Значення самосвідомості і розвитку індивідуальної свідомості.
- •30. Рефлексія в структурі свідомості.
- •31. Несвідоме як елемент свідомості.
Філософія і релігія.
Якщо говорити про зв’язок східної філософії та релігії, то межі між ними практично не існує. Вони взаємозалежні і практично єдині.
Відмінність в тому, що у філософії завжди присутній рефлексія, немає міфологічної складової, відсутня надприродне, немає релігійних складових.
Філософія і наука.
У новий час постає сучасна наука, для якої основним є експериментальний метод отримання знань, тому філософія і наука починають істотно різнитися.
У той же час філософія не може обмежитися тільки експериментально підтвердженим знанням. Також наука виступає як сума знань необхідних для ефективного перетворення природного світу, а філософія виступає як сума знань, яка допомагає людині самостійно збудувати цілісну траєкторію свого життєвого шляху.
Філософія і мистецтво.
У системі культури філософія і мистецтво відіграють подібну роль, допомагаючи людині пізнавати світ, пізнавати себе і, відповідно, на цій основі, згідно морально-естетичних ідеалів, змінювати і себе, і світ. Мистецтво, втілює в собі світоглядні уявлення, стильові відношення, традиції культурних зв’язків, єдність вселюдського, національного та особистого, відкритість до Універсуму буття.
Філософія і мистецтво пов’язані між собою. Філософія як і мистецтво це відображення етичного та естетичного відношення людини до світу. Ці дві науки вивчають і відображають духовне життя суспільства, вони є однією з форм суспільної свідомості. Людина за своєю суттю є істотою творчою, тому будучи орієнтованим на творчості людини, її філософське мислення є постійним прагненням до мудрості. Філософія як і мистецтво передусім учить мислити, вчить проблемному, творчому підходу до своєї тематики.
6. Функції філософії,її роль у житті суспільства.
Функції філософії - основні напрями застосування філософії, через які реалізуються її цілі, завдання, призначення. Прийнято виділяти: світоглядну, методологічну, розумово-теоретичну, гносеологічну, критичну, аксиологічну, соціальну, виховно-гуманітарну, прогностичну функції філософії.
Філософія виникає в силу необхідності і потреби виявити, знайти ці опори життя, або підстави буття, або онтологічні початку, або вихідні принципи. Наприклад, запобігти життя від катастрофи, знайти гармонію з самим собою, з природою і т.д.
7. Структура філософського знання.
Кожна філософська система має власну структуру. Між основними розділами філософії в жодній системі немає жорстких кордонів, їхній вміст перетинається, проблеми, студійовані тільки в розділах, розглядаються та інших.
Розділи філософії :
Онтологія.
Гносеологія.
Логіка.
8. Передумови виникнення філософії.
До найбільш визначальних передумов можна віднести такі:
Соціально-економічні.
Духовно-культурні.
Зумовлене попередніми чинниками виділення кількісно незначної верстви людей.
Джерелами філософії були також наявні міфологічні оповіді та первісні релігійні вірування, в надрах яких уже порушувалися й розв’язувалися у відповідний спосіб зазначені питання щодо сутності світу і людини та смислу життя.
