16. Категорія «буття» центральна категорія онтології.

Буття – без особисте, безпристрасне споглядання світу, його осягнення з позиції всезагальності.

Характеристики буття:

• Буття окреслює граничну межу та специфіку філософського узагальнення та розгляду будь яких явищ реальності.

• Від розв’язання проблеми буття залежить розуміння усього кола філософської проблематики.

• Буття виступає фактором само утворення у людському світогляді.

• Воно постає як вища цінність та міра моральної відповідальності людини за певні вчинки.

• Буття концентрує основні аспекти свідомого регулювання людської життєдіяльності.

Онтологія – наука, що вивчає прояви буття, яким воно має постати перед людиною, як воно нею осмислюється. Основні питання: «Яким?» та «Яке є буття?».

18. Матеріалізм як модель буття.

Матеріалізм - один з основних напрямків філософії, який у вирішенні основного питання філософії стверджує, що буття, природа, матеріальне є первинним, а дух, свідомість, ідеальне — вторинним. Матеріалізм у філософії протиставляє себе різним школам ідеалізму, а також дуалізму.

Термін також вживається для означення світських поглядів та поведінки, при яких матеріальні блага домінують у ієрархії цінностей.

19. Ідеалізм як модель буття(об’єктивний і суб’єктивний).

Ідеалізм - протилежний матеріалізму напрям філософії, вихідним принципом якого є твердження, що в основі речей і явищ об'єктивної дійсності лежить не матеріальне, а ідеальне, духовний початок: світовий розум, ідея, відчуття і т. ін. При вирішенні основного питання філософії - про відношення мислення до буття - ідеалізм виходить з визнання первинності свідомості, духу і вторинності природи, матерії.

Є дві форми ідеалізму: об'єктивний та суб'єктивний.

Об'єктивний ідеалізм в основу всього існуючого кладе свідомість як таку, світовий дух, абсолютну ідею.

Суб'єктивний ідеалізм виходить з визнання, що первинним і реально існуючим є лише наші відчуття, наше «я», а все те, що оточує нас, є лише продуктом, комплексом наших відчуттів.

20. Дуалізм як модель буття.

Дуалізм це - філософська теорія, яка стверджує, що всесвіт складається з двох незмінних і незалежних речовин, або вчення, що він базується на двох фундаментальних принципах (наприклад, добро і зло).

Одною з найпоширеніших дуалістичних теорій у філософії з часів Декарта, є думка, що світ складається з ментальної субстанції (розум чи свідомість) і фізичної субстанції (тіло чи матерія).

19. Історичний розвиток поняття матерії, матерія як «річ», «властивість», і «відношення».

Поняття «матерія» пройшло кілька етапів у своєму історичному розвитку:

• Перший етап - етап наочно-чуттєвого її подання.

• Другий етап - етап речовинно-субстратного подання про матерію

• Третій етап - філософсько-гносеологічні уявлення про матерію.

• Четвертий етап - етап філософського субстанційної-аксіологічного подання про матерію.

В історії філософії можна виділити три головні поняття і, відповідно, - етапи, які послідовно змінили зміст цієї категорії - це „ річ”, „ властивість” , „ відношення”.

Спочатку філософи вважали що існує одна єдина матерія з якої складаються всі речі. З розвитком науки матерію почали наділяти властивостями, такими як: твердість, проникливість, важкість, легкість. Під словом матерія у той час розумілося лише сукупність властивостей притаманних усім тілам, проте станом науки на 18 століття саме властивість матерії виступає як самостійна матерія, тобто не маючи можливості пояснити сутність найважливіших властивостей тепла, світла, електрики, магнетизму наука надавала їм статусу окремих матерій, тобто теплороду, світлороду, електричної та магнітної матерії. Отже, згідно матеріалістичної моделі матерія еволюціонує в такій послідовності „ річ” –„ властивість” –„ відношення”.

20-21. Достоїнства та недоліки визначення «матерії» у Леніна.

Ленін вважав, що матерія - філософська категорія для позначення об'єктивної реальності, яка дана людині у відчуттях його, яка копіюється, фотографується, відображається нашими відчуттями, існуючи незалежно від них.

До позитивних моментів цього визначення можна віднести те, що воно оголошує поняття матерії філософською категорією, а об'єктивну реальність - її головною властивістю, стверджує пізнаванність матерії та показує шляхи її вивчення.

До недоліків визначення матерії можна віднести:

• В цьому визначенні нема вказівок на конкретні види, властивості матерії. Вони відносні, не обмежені жорсткими “перегородками”.

• Матерія невичерпна, вона вічно змінюється, розвивається.