26. Передумови і суть свідомості.

Беручи до уваги досягнення сучасних наук, філософія поглиблює теорію свідомості, надаючи більш адекватного характеру понятійному відновлення процесу становлення, виникнення і розвитку свідомості.

Свідомість сучасної людини є продуктом всесвітньої історії, результатом багатовікового розвитку практичної і пізнавальної діяльності, багатьох поколінь людей. Свідомість має не тільки свою соціальну історію, а й природну передісторію - розвиток своїх суто біологічних передумов.

27. Роль мови і спілкування у формуванні і розвитку свідомості.

Однією з основ виникнення свідо­мості є спілкування і мова.

Говорячи про спілкування, ми насамперед підкреслює­мо, що цей феномен, притаманний лише людині, виникає як особливий стан відношення, взаємозв'язку людей.

Спілкування - одна з необхідних і загальних умов фор­мування і розвитку особистості й суспільства.

Найважливішим засобом спілкування є мова, особливі­стю якої є те, що вона водночас і універсальний засіб спілку­вання, і найдосконаліша форма спілкування.

Мова виконував не тільки функцію засобу спілкування, а й закріплював успіхи в розвитку свідомості і в пізнанні світу на основі збагачення словникового запасу й ускладнення граматичних форм мови.

28. Структура та функції свідомості.

Можна стверджувати, що структура свідомості є не чим іншим, як єдністю її властивостей та похідних від них (чи результативних) форм прояву.

Враховуючи це, структуру свідомості можна унаочнити в таких її складових: за рівнями свідомість функціонує в єдності самосвідомості, свідомого, підсвідомого та надсвідомого, за складовими власне свідомість складається із мислення, емоцій і почуттів та волі.

29. Значення самосвідомості і розвитку індивідуальної свідомості.

Самосвідомість - це особлива форма свідомості. Вона відображає рівень розвитку свідомості та її спрямованість.

Якщо свідомість орієнтована на весь об'єктивний світ, то самосвідомість на частину, найважливішу для людини - внутрішній світ. За допомогою самосвідомості особистість пізнає свою сутність, а саме властивості свого характеру, пізнавальну, емоційно-вольову сферу, потреби, ціннісні орієнтації тощо. В процесі самосвідомості людина виступає одночасно як суб'єкт і як об'єкт пізнання.

Індивідуальна свідомість - це свідомість окремого індивіда, що відбиває його індивідуальне буття й через посередництво його в тій чи іншій мірі суспільне буття. Суспільна свідомість є сукупністю індивідуальних свідомості.

Поряд з особливостями свідомості окремих індивідів воно несе в собі загальний зміст, притаманне всій масі індивідуальних свідомості.

30. Рефлексія в структурі свідомості.

Рефлексивна свідомість проявляється в осмисленні і переживанні людиною як окремої дії, вчинку, так і смислу буття.

Виникнення у людини здатності до рефлексії свідчить про високий рівень її самосвідомості, готовність не тільки до пізнання самого себе, корекції своєї поведінки, способу життя. Рефлексія виявляється тоді, коли особистість подумки виділяє себе із сфери буття, життєвої ситуації і оцінює в співвідношенні з моральними еталонами - чи так «Я» живу?

В результаті вона може змінюватися, переоцінюючи минуле задля майбутнього, вступати в діалог з собою, уявним співбесідником.