Фрагмент пятий: хіба ревуть воли як ясла повні

Любчик (В31): Прівєт. А я вже третій день бухаю. Я бухаю із-за того, шо я так кончів бакалавратуру без жодної тройки. Без жодної тройки! Даже коли я здавав Людмилі Івановній, єбать її в рот, блять, оцю сука залупу, блять освіту… педагогічна психологія… чи технологія. Я отвєчаю, я прийшов на оцей зальот, я нічого не знав. Я нічого не знав, Вован. Я абсолютно нічого не знав. Я даже не знав, шо такє педагогіка. Я признаюсь в цьом, я не знав. Я сежу, мені дала всі оці вопроси, всі дєла оці, листок… І я сежу і знаю, шо я нічого їй не отвічю. От я нічого не отвічю, дійствітєльно я не чого не слова не скажу. Я можу написать: «Педагогіка – це», – і три крапки.

Я наливаю собі піїсят, випиваю і вихожу на улицю: ночь, чотири часа утра – нічого не видно. «Так і так, – кажу, – пацани, нада їхати на Удай, встрєчать рассвєт». А Станіслав каже: «Це рассвєт будєт встрєчать нас, а не ми встрєчать рассвєт». Хм… ти ж знаєш, який він філософ. У нього своя всігда голова. Я кажу: «Станіславчік, я з тобою – ти прав. Ти красавчік». Кажу: «Ти правильно сказав». Він мигає головою. Харашо.

Проходить 15 минут, ми випили чуть-чуть водочкі. Чуть-чуть: я больше дуже не хотів… Ну, так, чісто сімволічєскі. Кізім каже: «Я іду купаться!». Я кажу: «Кізім. Пожалуста, не йди. Мало лі, – кажу шо. Ти подивись, – кажу, – буйков нема. Єбать, ну недай бог под сєтку винирнеш і мало лі шо там». А він каже: «Я держу себе в руках». От понімаєш, Кізім старший од мене. Йому 23 года, понімаєш. Од був би він младший од мене, я йому мог би сказать. Я йому кажу: «Руслан, пожалуста, не пливи туда. – Кажу, – мало лі шо». Він каже: «Я попливу». Ну понімаєш, я не можу сказать шоб він не плив. Тошо він старший од мене. Я не можу йому приказувать. От був би він од мене младший, я б приказав і сказав би, шо нєт і всьо. Вин сказав: «Я попливу». Тім боліє він така людина, ти ж знаєш. Вин багато чого в жизні бачив, больше чім я. Вин каже: «Я попливу». «Харашо… Харашо. Руслан. – Кажу, – токо одне условіє: пливи не один», – кажу йому. Каже: «А з кім мені пливти». Кажу: «Руслан, я, – кажу, – не знаю». І стояв якій то, ілі з третього ілі з четвертого курса, ну він тоже п’яний був дуже. Влад. Якій то фізрук, то лі шось таке, поняв. І каже йому: «Я, – каже, – попливу з тобою». Харашо, слава Богу, шо ти один не попливеш. Єслі шо, єслі шо я забіжу в воду, я побіжу тебе спасать, но мало лі. Каже: «Харашо». Руслан Кізім роздівається, знімає з себе куртку… Не куртку, пижджу. Знімає з себе рубашку, штани, кросовкі, носкі. Стоїть в одних трусах і каже: «Я поплив». Кажу: «Руслан, ти не попливеш один. Ілі, – кажу, – я попливу з тобой, ілі з тобой попливе оцей чєловєк, якій пообіщяв з тобой пливти». А той каже: «Галяк, я не попливу. Я, – каже, – не готовий».

Єслі все харашо, єслі все благополучно я пойду на Ракітне робить в третю школу трудовіком. Послє поступлєнія в магістратуру я пойду первого вересня трудовіком. Єслі чесно я не готов работать на оціх єбаних 1300 гривень в місяць і шоб получіть на то, шо я там… проп’ю. Чи прокурю. Це для мене мізєр. я хотів би познайомиться з нужними людьми, які сірьйозно держуться, які змогли би пропихнуть в дальнєйшом, які б поняли хто я і шо я, да? Пробхали б мене в своє врємя, розкрутили і сказали б: «Влад, роби». Даже поїхати в той самий Кієв, в той самий Кієв би. «От твоя задача, от тобі нада здєлать. Здєлаєш – харашо». Я б здєлав. Вони сказали б: «Харашо, маладєц». Вони б за це може б заплатили. Може б сказали… Харашо, я роблю дальше. Роблю, роблю, роблю і як токо пощітають вони нужним, пощітають вони… не я, не я, вони нужним, то вони пощітають нужним, ці люди, шо ти зправився з своєй роботой, ти дійствітєльно показав, шо ти можеш, ти там не сів нікому на хвості не сказав: «Пожалуста, поставте мені то, то, то…». Ти змог – і заплатили мені за це дєньгі і сказали: «Ти зможеш дальнєйшом справиться із своєю работой», – і дали б мені вишшу роботу, чім я робив би… Це було б дуже охуєнно. (хлопає) Аплодісмєнти.

аплодисменти

=======================================================================

(муз. «Еназер брейк ін. зе вол»)