1. Віндикаційний позов

Віндикаційний позов - це позов про витребування майна з чужого незаконного володіння. Предметом віндикаційного позову може бути лише індивідуально-визначена річ. Речі, означені родовими ознака­ми, а також гроші та цінні папери на пред'явника (ст. 389 ЦК) не мо­жуть бути предметом віндикації. На момент віндикації річ повинна фізично існувати. В іншому випадку (наприклад, якщо вона знищена) порушене право підлягає захисту зобов'язально-правовими засобами захисту права власності.

Відповідачем за цим позовом буде незаконний володілець, під яким розуміється особа, яка незаконно, без відповідної правової під­стави заволоділа майном власника. Незаконний володілець може ви­знаватися добросовісним і недобросовісним набувачем. Від недобро­совісного набувача майно може бути витребувано у будь-якому ви­падку. Добросовісний набувач зобов'язаний повернути набуте ним майно лише у передбачених законом випадках. Можливість витребу­вання майна від добросовісного набувача залежить насамперед від підстави придбання ним майна, яке підлягає віндикації. Якщо майно потрапило до нього безоплатно, воно може бути витребуване у нього. Навпаки, при оплатному придбанні майна, власник має право його витребувати від набувача лише у разі, якщо це майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння, викраде­не у власника або у володільця або вибуло з їхнього володіння іншим шляхом всупереч їх волі. Крім того, у ч. 2 ст. 388 ЦК робиться засте­реження про те, що майно не може бути витребувано від добросовіс­ного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Віндикація може бути самостійною позовною вимогою або поєд­нана з вимогою про відшкодування збитків, сплату набувачем варто­сті плодів та доходів, визнанняправочину, за яким річ потрапила до набувача, недійсним.

Віндикаційний позов слід відрізняти від деяких інших позовних вимог, предметом яких є речі. Такими позовами є вимоги про висе­лення, зокрема, із самовільно зайнятих приміщень або з приміщень у випадку викупу земельної ділянки, на яких вони розташовані. Не мо­же йтися про віндикацію і при виникненні спору з договору, оскільки при цьому діє правило про конкуренцію позовів. Так, власник речі звертається до орендаря про повернення йому речі пред'явленням не віндикаційного позову, а зобов'язального, оскільки орендарем пору­шуються зобов'язання, що обумовлені договором - після припинення строку договору повернути річ.

Віндикація - це примусове відновлення права володіння річчю.

Предметом віндикації може бути лише річ, наділена індивідуальними ознаками, адже власник прагне мати ту саму річ, а не таку саму чи іншу річ.

Сфера дії права на витребування

Право витребування своєї речі спрямоване проти кожного, хто відмовився добровільно повернути чуже, вдавшись до різноманітних протиправних дій, як от:

1. Злодій заховав крадене.

2. Наймач після спливу строку договору зволікає з поверненням речі наймодавцеві.

3. Дружина відмовилася віддати чоловікові майно, придбане ним до шлюбу.

4. Правоохоронний орган не повернув речі, вилученої в порядку виїмки.

Неможливість віндикації

Відповідно до статті 389 ЦК, не можуть бути предметом віндикації від незаконного, але добросовісного набувача:

1) гроші;

2) цінні папери на пред'явника;

3) речі, продані в порядку, встановленому для виконання судових рішень;

4) речі, продані особою, яка заволоділа ними на підставі договору з її власником.

"Віндикаційний позов" та "віндикація" - це терміни, кожен з яких має самостійне поле застосування. Віндикаційний позов - це вимога до суду про витребуванняречі від відповідача (відновлення права володіння), тобто це лише початковий етап процесу захисту. Втім сам факт пред'явлення віндикаційного позову ще не засвідчує його обґрунтованості. Треба мати на увазі й те, що задоволення позову це хоча і дуже важливий, але все ж не остаточний етап, адже рішення суду ще слід виконати.

Кінцевим, завершальним етапом процесу захисту права власності є віндикація, тобто відновлення становища, яке існувало до порушення права власності. З цих міркувань вживання словесної конструкції "віндикаційний позов як спосіб захисту" не має достатньої підстави.

Тому способом захисту права власності має вважатися віндикація, реально здійснена на підставі рішення суду.