27. Оцінювання рівня розвитку ігрової діяльності дітей дошкільного віку з порушеннями зору

Одним з важливих показників рівня розвитку дитини з порушенням зору є ігрова діяльність, а її оцінка може бути одним з діагностичних критеріїв. В результаті порушення зору ранні зміни спостерігаються в ігровій діяльності дитини: гра чи не відповідає віковому рівню, або набуває своєрідного характеру. Характерними показниками при цьому є відсутність поступового ускладнення гри, недостатність конструктивної творчості, зниження ініціативності в грі, а також одноманітність, стереотипність, монотонність, відсутність або зниження емоційної реакції, яка супроводжує гру, словесне оформлення ігрових дій, згортання сюжету гри. Несформованість ігрової діяльності тягне за собою ряд особливостей психічного розвитку.

У дітей характер гри може бути представлений маніпуляцією, процесуальною грою, грою з елементами сюжету. При маніпуляції дитина не проводить власне ігрових дій – це розглядання іграшки, перекладання її з місця на місце, стукає іграшками, кидає їх, розкидає кубики тощо. В процесуальній грі дитина удосконалює ігрові дії, але не доводить їх до кінцевого результату, а також може її повторювати до декількох разів – катання машинки, накладання без певної мети кубиків один на один тощо. Гра з елементами сюжету від процесуальної відрізняється більшою цілеспрямованістю. Зникає стереотипність рухів, з’являється кінцевий результат. Вивчення ігрової діяльності відбувається методом спостереження. При вільній діяльності дітей вивчається її зміст, характер, поведінка і мовленнєвий супровід. В ситуації кабінету дитині дають право вибрати іграшку і фіксують наявність у неї інтересу, бажання пограти і цілеспрямованість дій.

Оцінюється:

• прояв інтересу до іграшок (емоційні реакції, висловлювання, прохання);

• вибір іграшок (відбір тематичний, з метою організувати будь-яку гру або випадковий, з метою взяти якомога більше іграшок);

• адекватне використання іграшок, тобто використання предмета за призначенням (неадекватне використання: дитина рве, ламає, облизує, смокче, намагається взяти предмет до рота тощо);

• можливість організації і рівень самостійності гри (маніпуляції, процесуальна гра, гра з елементами сюжету);

• поведінка під час гри (емоційні реакції, мовленнєвий супровід, можливість переключення на інші ігри, реакція на участь дорослої людини).

Відсутність гри під час обстеження не є показником порушень у розвитку, оскільки дана ситуація для дитини ї незвичною. Якщо у дитини відсутній інтерес до іграшок або вона їх використовує неадекватно, не здатна самостійно організувати гру, а при допомозі дорослого лише повторює дії, можна говорити про зниження розумового розвитку. Відсутність можливості розгорнути сюжет гри у дітей старше 4 років говорить про порушення розвитку, а гра на рівні маніпуляції в тому ж віці свідчить про глибоке відставання у розвитку. Наявність цих особливостей при врахуванні інших показників може вказувати на зниження інтелекту.