- •Запитання до державного екзамену Фахова психологія (2011 рік)
- •Практичні завдання (дек Фахова психологія)
- •Відповіді на запитання до державного екзамену Фахова психологія (2011 рік)
- •Методологічні принципи загальної та спеціальної психодіагностики
- •Напрямки і завдання спеціальної психодіагностики
- •3. Етапи психодіагностичного обстеження
- •Поняття психологічного діагнозу, його рівні за л. С. Виготським
- •Теоретичні основи організації обстеження дітей з порушеннями зору
- •Особливі вимоги до стимульного матеріалу під час діагностичного обстеження дітей з порушенням зору
- •6. Вимоги до організації та проведення діагностичного обстеження дітей з порушенням зору
- •Формулювання та оформлення психологічного висновку діагностичного обстеження
- •Вимоги до психодіагностичного інструментарію, кий використовується в роботі з дітьми, які мають порушення зору
- •10. Вимоги до написання діагностичної програми.
- •Професійно-етичні принципи в психодіагностиці
- •12. Експериментально-психологічний підхід в психодіагностиці порушеного розвитку
- •Основні завдання та принципи роботи пмпк
- •Оцінювання рівня розвитку ігрової діяльності дітей дошкільного віку з порушеннями зору
- •15. Напрямки психолого-педагогічної діагностики дітей з порушеннями зору в дошкільному віці
- •16. Визначення психологічної готовності до навчання в школі дітей з порушенням зору
- •17. Теоретичні підґрунтя психологічної служби освіти
- •18. Цілі і завдання психологічної служби освіти
- •Основні напрями діяльності психологічної служби освіти (псо) України
- •19. Структура психологічної служби системи освіти
- •21. Організаційно-методична та спеціальна документація практичного психолога
- •22. Особливості адаптації практичного психолога у спеціальному навчальному закладі для дітей з порушеннями зору
- •23.Робота практичного психолога в складі адміністрації закладу освіти для дітей з порушеннями зору
- •24.Обладнання кабінету практичного психолога
- •25. Кваліфікаційна характеристика практичного психолога
- •26. Специфічні риси психологічного тренінгу як методу практичної психології
- •27. Цілі та особливості формування тренінгових груп для осіб з порушеннями зору
- •28. Принципи тренінгової роботи
- •29. Переваги групової тренінгової роботи з особами, які мають порушення зору
- •30. Роль ведучого та стилі керівництва тренінговою групою
- •31. Основні тренінгові методи та їх характеристика
- •32. Види та напрями консультативної роботи практичного психолога спеціального закладу освіти для дітей з порушеннями зору
- •Вимоги до організації та проведення консультацій практичним психологом спеціального закладу освіти для дітей з порушеннями зору (додаткове)
- •33. Умови психічного розвитку дитини з порушеннями зору
- •34. Причини виникнення емоційних, соціальних, поведінкових та інтелектуальних проблем у дітей дошкільного віку зі зниженим зором
- •35. Характеристика Положення про психологічну службу в системі освіти
- •36. Форми і методи розвивальної та корекційно-відновлювальної роботи практичного психолога з розвитку в дітей з порушеннями зору психомоторики
- •37. Основні види психопрофілактичної роботи дитячого практичного психолога
- •38. Схема психологічного обстеження дитини зі зниженим зором
- •39. Схема аналізу результатів спостереження за дитиною з порушеннями зору під час психологічного обстеження
- •40. Корекційно-відновлювальна та розивальна робота практичного психолога спеціального дошкільного закладу для дітей з порушеннями зору
- •41. Ігротерапія, як один із методів роботи практичного психолога спеціального дошкільного закладу для дітей з порушеннями зору
- •42. Організація корекційної групи в спеціальному дошкільному закладі для дітей з порушеннями зору
- •43. Основні завдання корекції немовленнєвих засобів спілкування у дошкільників з порушеннями зору
- •44. Основні види та завдання психологічної корекції в роботі з особами, які мають порушення зору
- •45. Основні напрямки роботи практичного психолога учнями, які мають порушення зору в умовах інклюзивного навчання
- •46. Основні напрямки роботи практичного психолога з незрячими підлітками з корекції комунікативної сфери
- •47. Театр етичних мініатюр, як один із методів роботи практичного психолога спеціального закладу освіти для дітей з порушеннями зору
- •48. Принципи організації та реалізації корекційно-розвивальних програм
- •49. Особливості створення та реалізації моделей корекції психічного розвитку дітей з порушеннями зору
- •50 Основні вимоги до складання психокорекційних програм
- •Алгоритм написання корекційних (корекційно-розвивальних, корекційно-відновлювальних, розвивальних) програм (додаткове)
- •Практичні завдання (дек Фахова психологія)
- •1. Види роботи практичного психолога зі створення позитивного психологічного клімату в спеціальному закладі освіти для осіб з порушеннями зору
- •2. Пояснити особливості організації тренінгової роботи в групі осіб з глибокими порушеннями зору
- •3. Скласти орієнтовну програму роботи практичного психолога з розвитку сфери соціальної взаємодії дітей молодшого шкільного віку, які мають порушення зору з однолітками
- •4. Скласти орієнтовну програму роботи практичного психолога з розвитку сфери соціальної взаємодії дітей молодшого шкільного віку, які мають порушення зору з педагогом
- •5. Скласти орієнтовну програму роботи практичного психолога з розвитку сфери соціальної взаємодії дітей молодшого шкільного віку, які мають порушення зору з членами родини
- •6. Визначити основні напрямки роботи практичного психолога з дігностики мотиваційної та вольової сфери дитини з порушеннями зору
- •7. Розробити рекомендації батькам дитини зі зниженим зором з корекції та профілактики страху темряви
- •8. Розробити план роботи шкільного практичного психолога із формування позитивної мотивації індивідуальної психологічної корекції у школах для дітей з порушеннями зору
- •У дитини з порушеннями зору неадекватні реакції на критику. Запропонуйте їй когнітивні стратегії вирішення цього питання
- •10. Складіть план роботи практичного психолога з вирішення типових психологічних проблем школяра з порушеннями зору
- •11. Наведіть приклади прийомів роботи практичного психолога, які дозволять стимулювати школяра зі зниженим зором до подальшого обговорення його психологічних проблем
- •12. Розробіть рекомендації школяру зі зниженим зором, як доцільно поводити себе в конфліктній ситуації
- •18. Продумайте серію питань, за допомогою яких можна отримати уявлення про самооцінку дитини дошкільного віку з порушеннями зору.
- •20. Ситуація. Петрик (7 р., гзкр 0,07/0,3) напружений, рухи незграбні, обличчя маловиразне, голос тихий. Про що свідчать Вам дані ознаки? Які рекомендації можна дати мамі.
29. Переваги групової тренінгової роботи з особами, які мають порушення зору
1. Груповий досвід запобігає відчуженню, допомагає розв’язанню між особистісних проблем. Людина уникає непродуктивного замикання у собі наодинці зі своїми труднощами, з’ясовує, що її проблеми не є унікальними, інші люди переживають подібні почуття, - для багатьох таке відкриття само по собі є сильним психотерапевтичним фактором.
2. Група відображає суспільство у мініатюрі. Очевидними стають приховані фактори, такі як тиск партнерів, соціальний вплив та конформізм. Це надає можливість учасниками побачити й проаналізувати в умовах психологічної безпеки психологічні закономірності спілкування і поведінки інших людей і себе самих, які не зовсім очевидні у життєвих ситуаціях.
3. Можливість отримання зворотного зв’язку та підтримки від людей з подібними проблемами. У реальному житті далеко не всі люди мають можливість отримати відвертий, безоцінний зворотній зв’язок, який дозволяє побачити своє відображення в очах оточуючих, які добре розуміють сутність твоїх переживань, адже самі вони переживають майже те саме. Можливість подивиться у “живі дзеркала” є найважливішою перевагою групової психологічної роботи, якої не можна досягти будь-яким іншим чином.
4. У групі людина може навчатися новим умінням, експериментувати з різними стилями взаємовідносин серед рівних партнерів. Якщо у реальному житті такі експерименти пов’язані із ризиком нерозуміння, неприйняття і навіть покарання, то тренінгові групи є “навчальним майданчиком”, де можна спробувати поводити себе інакше, ніж звичайно, спробувати нові моделі поведінки, навчитися но-іншому ставитися до себе й інших людей – і все це в атмосфері доброзичливості, підтримки.
5. У групі учасники можуть ідентифікувати себе з іншими, “зіграти” роль іншої людини для кращого ознайомлення з новими ефективними способами поведінки, що застосовуються іншими. Емоційний зв’язок, емпатія, співчуття, які виникають при цьому сприяють особистісному зростанню.
6. Взаємодія у групі створює напруження, яке допомагає прояснити психологічні проблеми кожного. Цей ефект не виникає під час індивідуальної психокорекційної та психотерапевтичної роботи. Психологічне напруження повинно відігравати продуктивну роль, не виходити з під контролю і не руйнувати продуктивні відносини у групі.
7. Група полегшує процеси саморозкриття, самопізнання. Ці процеси повною мірою можливі лише через групу та інших людей. Відкриття себе іншим і відкриття самому собі дозволяють зрозуміти себе, змінити себе, підвищити впевненість у собі.
8. Групові форми зручніші (економія часу, коштів тощо).
30. Роль ведучого та стилі керівництва тренінговою групою
Особистість психолога є важливим фактором, що визначає успіх чи неуспіх тренінгу.
Психолог може виступати у таких основних ролях (за Яломом):
технічного експерта – здійснює коментар процесів, що відбувається у групі, поведінки учасників, висловлює міркування, які допомагають групі рухатися у необхідному напрямі;
еталонного учасника – демонстрація бажаної і цілеспрямованої поведінки як зразка, досягнення групової згуртованості.
Можна виділити 5 основних ролей ведучого (за Кратохвиліним):
активний керівник (інструктор, вчитель, режисер, ініціатор, опікун);
аналітик (характеризується дистанціюванням від учасників та особистісною нейтральністю);
коментатор;
посередник (експерт, який не бере на себе відповідальність за те, що відбувається у групі, але періодично вмішується у груповий процес і спрямовує його);
член групи (особа зі своїми індивідуальними особливостями та життєвими проблемами).
Діяльність керівника тренінгової групи можна охарактеризувати за такими критеріями: директивність – недирективність, визначеність – невизначеність висловлювань та ступінь активності, анонімність – саморозкриття і вираження позитивних і негативних ставлень.
Від ролі, яку виконує ведучий групи та його особистісних характеристик, залежить стиль керівництва групою: авторитарний, демократичний, ліберальний.
Найбільш бажаний – демократичний стиль керівництва –надання свободи вибору тем занять і напрямків дискусії, темпу роботи.
Авторитарний стиль ефективний у таких випадках: 1) коли задача групи чітко визначена; 2) коли учасники групи під дією сильного стресу, 3) коли учасники групи не можуть точно усвідомити, що відбувається у групі.
Більшість груп, особливо на перших етапах функціонування, прагнуть до того, щоб їх чітко спрямовували, керували і структурували їх діяльність. Це буває необхідним для подолання початкової напруженості і тривожності, прискорення розвитку групового процесу. Поступово слід передавати функції управління самій групі.
Найменш продуктивний стиль керівництва - ліберальний (попустительский).
Стиль керівництва групою найбільше залежить від особистісних особливостей ведучого. Розвиваючий та оздоровлюючий ефект досягається в результаті створення атмосфери емпатії, саморозкриття та теплих взаємин між членами групи і ведучим. Адже не можливе насильно привести до щастя, здійснювати особистісний розвиток ззовні по відношенню до особистості.
Для створення сприятливих умов розвитку особистості учасників, ведучий повинен мати такі риси:
концентрування на клієнті, бажання йому допомагати;
відкритість до відмінних від своїх власних поглядів і суджень, гнучкість і терпимість;
ємпатійність, здатність створювати атмосферу емоційного комфорту;
аутентичність поведінки, тобто здатність пред’являти групі справжні емоції та переживання;
ентузіазм та оптимізм, віра у здатність учасників до змін та розвитку;
урівноваженість, терпимість, високий рівень саморегуляції;
упевненість у собі, позитивне само відношення, адекватна самооцінка, самоусвідомлення власних конфліктних моментів, потреб та мотивів;
багата уява, інтуїція;
високий рівень інтелекту.
Керівник групи має бути артистом, вченим, поєднавши почуття ті інтуїцію з високим професіоналізмом.
