Стаття 1210. Особи, зобов'язані відшкодовувати шкоду, завдану внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг)

1. Шкода, завдана внаслідок недоліків товарів, підлягає відшкодуванню, за вибором потерпілого, продавцем або виготовлювачем товару. 2. Шкода, завдана внаслідок недоліків робіт (послуг), підлягає відшкодуванню їх виконавцем. 3. Шкода, завдана внаслідок ненадання повної чи достовірної інформації щодо властивостей і правил користування товаром, підлягає відшкодуванню відповідно до частини першої цієї статті.

Коментована стаття визначає суб'єктний склад осіб, на яких покладається обов'язок відшкодувати шкоду, завдану внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг). Якщо мова йдеться про завдання шкоди внаслідок недоліків товарів, потерпілому надається право вибору суб'єкта звернення: продавець або виготовлювач товару. При цьому потерпілий має саме зробити вибір. Висунути вимогу одночасно до продавця та до виготовлювача він не вправі.

Продавцем тут слід вважати особу, у якої було придбано товар, що став причиною завдання шкоди. Скоріше за все, в даному випадку мова йдеться про кінцевого продавця товару. Дилерів, оптовиків та інших посередників у торгівлі притягнути до відповідальності за даною статтею не можна.

Право звернутися як до продавця, так і до виготовлювача товару надається будь-якому потерпілому, незалежно від того, чи є потерпілим покупець товару, чи шкода завдана третій особі. Звичайно, що потерпілий - третя особа для того, щоб звернутися до продавця товару, має отримати від безпосереднього покупця докази того, що товар був придбаний саме у цього продавця. Такими доказами є квитанції, касові чеки, сервісні книжки, гарантійні талони та інші документи, в яких можна знайти підтвердження того, що товар, внаслідок недоліків якого завдана шкода, був придбаний у конкретного продавця.

>В разі, якщо виготовлювач товару є іноземною особою, але має представництво чи філію на території України, потерпілий може звернутися із вимогою до такого відокремленого підрозділу виготовлювача.

Подібні правила діють і у випадку, якщо шкода завдана внаслідок ненадання повної чи достовірної інформації щодо властивостей і правил користування товаром. Незалежно від того, хто винен у ненаданні такої інформації, відшкодовувати шкоду буде продавець або виготовлювач товару за вибором потерпілого. В подальшому особа, яка відшкодувала потерпілому шкоду, вправі звернутися з позовом до особи, винної у ненаданні інформації, за правилами загального делікту (ст. 1166 ЦКУ).

Якщо шкода завдана внаслідок недоліків робіт або послуг, вона підлягає відшкодуванню їх виконавцем. ЦК нічого не говорить про суб'єкта відповідальності за шкоду, завдану внаслідок ненадання повної чи достовірної інформації про роботи або послуги. Але в даному випадку можна застосувати аналогію закону та покладати обов'язок відшкодування даної шкоди також на виконавця робіт (послуг).

Стаття 1211. Строки відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг)

1. Шкода, завдана внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг), підлягає відшкодуванню, якщо її завдано протягом встановлених строків придатності товару, роботи (послуги), а якщо вони не встановлені, - протягом десяти років від дня виготовлення товару, виконання роботи (надання послуги). 2. Шкода, завдана внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг), підлягає відшкодуванню також якщо: 1) на порушення вимог закону не встановлено строку придатності товару, роботи (послуги); 2) особу не було попереджено про необхідні дії після спливу строку придатності і про можливі наслідки в разі невиконання цих дій.

 

Коментована стаття встановлю припиняючи строки, після збігу яких шкода, завдана внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг) не підлягає відшкодуванню. За загальним правилом цей строк збігається із строком придатності товару, роботи (послуги). Стаття 677 ЦКУ визначає строк придатності як строк, зі спливом якого товар вважається непридатним для використання за призначенням. Строк придатності товару визначається періодом часу, який обчислюється з дня його виготовлення і протягом якого товар є придатним для використання, або терміном (датою), до настання якого товар є придатним для використання. Якщо строки придатності товару не встановлені (наприклад, зазначено, що строк придатності є необмеженим), шкода підлягає відшкодуванню протягом десяти років від дня виготовлення товару, виконання роботи (надання послуги). Частина 2 коментованої статті встановлює ситуації, коли шкода, завдана внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг), підлягає відшкодуванню і поза межами преклюзивних строків, зазначених в першій частині коментованої статті. Такі випадки пов'язані із протиправною діяльністю зобов'язаної особи, а саме на порушення вимог закону не встановлення строку придатності товару, роботи (послуги) або не попередження про необхідні дії після спливу строку придатності і про можливі наслідки в разі невиконання цих дій. В такому випадку право потерпілого звертатися із вимогою про відшкодування шкоди не обмежується якимись строками. Строки, передбачені даною статтею, не слід плутати із строками позовної давності. В разі, якщо шкода завдана протягом передбачених строків, у потерпілого є загальний строк позовної давності (три роки), який буде обчислюватися за загальним правилом з моменту, коли потерпілий дізнався або мав дізнатися про те, що йому завдано шкоду внаслідок недоліків товару, роботи (послуги). І протягом цих трьох років потерпілий вправі отримати судовий захист своїх порушених прав.