2. Препарати крові.

Готують з плазми крові донорів. Це – альбумін, протеїн, імунні препарати (гамма-глобуліни), кріопреципітат, очищені концентрати VII і IX факторів згортання крові, протромбінів комплекс, засоби місцевого гемостазу (фібринна губка і плівка, фібриноген, тромбін), фібринолізин.

3. Плазмозамінники (кровозамінники).

Це лікарські розчини, які застосовують з лікувальною метою в якості замінників плазми крові або для корекції її складу. Однак, замінити витрачену кров вони не можуть, тому що не містять формених елементів і факторів загортальної та протизгортальної системи.

Класифікації.

- по функціональних групах

1. Гемодинамічні (протишокові) кровозамінники – відновлюють осмотичний тиск крові; застосовуються для лікування шоку, гострої судинної недостатності:

• похідні декстрану – поліглюкін, реополіглюкін, інтрадекс, реоглюман, макродекс, реомакродекс, стабізол тощо;

• препарати желатину – желатиноль, геможель, гемофузин, плазможель;

• препарати, які містять крохмаль – рефортан, волекам, амінопектин.

2. дезінтоксикаційні розчини – зв’язують токсини і виводять їх х організму з сечею; застосовуються при інтоксикаціях (гемодез, неогемодез, плазмол, полідез, ентеродез, глюкоза, сольові розчини).

3. Регулятори водно-сольового і кислотно-основного стану – ізотонічні розчини натрію хлориду, глюкози, гіпертонічні розчини натрію хлориду, натрію гідрокарбонату, сольові розчини – дисоль, ацесоль тощо.

4. Препарати для парентерального живлення :

• для білкового живлення – гідролізат козеїну, амінозол, поліамін, гідрамін, аміностерил тощо;

• для енергетичного живлення – глюкоза, ксиліт, сорбіт, маніт, емульсан.

5. Кровозамінники з газотранспортною функцією – розчини гемоглобіну, перфторан.

6. Кровозамінники комплексної дії.

- для поповнення дефіциту ОЦК внаслідок гострої крововтрати застосовують:

1. Кристалоїди - фізіологічний розчин, ацесоль, дисоль, розчин Рінгера – швидко видаляються з судинного русла.

2. Колоїди (протишокові):

• природні – альбумін, плазма – високий осмотичний тиск;

• штучні – поліглюкін, реополіглюкін, рефортан, стабізол тощо.

3. Перфторвуглецеві сполучення з газотранспортною функцією – перфторан.

ПРЕПАРАТИ.

Реополіглюкін (Rheopolyglucinum)

Форма випуску: флакони 200 - 400 мл.

Механізм дії: 10% розчин декстрану з додаванням ізотонічного розчину натрію хлориду; зменшує агрегацію формених елементів крові, сприяє переміщенню рідини з тканин у кров'яне русло, тому зни­жує її в'язкість, сприяє відновленню руху крові по капілярах, виявляє дезінтоксикаційну дію. вводиться в вену крапельно по 400-1000 мл (до 1500 мл) на добу.

Застосування: при порушеннях капілярного, артеріального, венозного кровообігу, для профілактики і лікування травматичного, операційного, опікового шоку, тромбозів, тромбофлебітів і ендартеріїтів, як дезінтоксикаційний засіб при опіках, перитоніті, панкреатиті.

Побічні ефекти: інколи алергічні реакції.

Протипоказання: тромбоцитопенія, в випадках, коли введення рідин в організм обмежене.

Гемодез-Н (Haemodesum-N)

Форма випуску: флакони 200 - 400 мл.

Механізм дії: 6 % розчин полівінілпіролідону, до складу якого входять також іони натрію, калію, кальцію і хлору; сприяє звільненню організму від токсичних продуктів, зменшує вміст вільних жир­них кислот при інфаркті міокарда, проявляє сечогінну дію. Вводять його внутрішньовенне крапельно: новонародженим – по 5-10 мл/кг, дітям 100-200 мл, дорослим - до 400 мл.

Застосування: при дизентерії, сальмонельозі, дис­пепсії й інших інфекційних захворюваннях шлунково-кишкового тракту, що супроводжуються токсикозом, при післяопе­раційній, раковій, опіковій, алкогольній інтоксикації, нирковій та печінковій недостатності. Доцільно використовувати його при токсикозі вагітних, гемолітичній хворобі новонароджених, тиреотоксикозі, сепсисі й інших захворюваннях, які супроводжуються інтоксикацією.

Побічні ефекти: зниження артеріального тиску.

Протипоказання: серцево-судинна недостатність, крововилив у мозок, важка алергія.

Розчин "Дисоль" (Solutio “Disolum” pro injectionibus)

Форма випуску: флакони 400 мл.

Механізм дії: ін'єкційний роз­чин, в 1 л якого є 2 г натрію ацетату і 6 г натрію хлориду; має слаболужну реакцію, змен­шує гіповолемію, перешкоджає згущенню крові і розвитку метаболічного ацидозу, покращує капілярний кровообіг, збіль­шує діурез, проявляє дезінтоксикаційну дію. Перед введенням розчин підігріва­ють до 38-40 °С, вводять внутрішньовенно крапельно.

Застосування: для корекції гіпонатріємії та її наслідків при лікуванні хворих на холеру, гостру дизентерію і харчову токсикоінфекцію.

лактопротеїн (Lactoproteinum)

Форма випуску: флакони 200 мл.

Механізм дії: білково-сольовий розчин який містить альбумін, натрію лактат, калію хлорид, натрію гідрокарбонат, натрію хлорид, натрію каприлат і глюкозу; проявляє гемодинамічну, дезінтоксикаційну дію, при повторному введенні сприяє зменшенню гіпопротеїнемії і гіпоальбумінемії. вводять у вену струйно чи крапельно 200 - 600 мл.

Застосування: для корекції кислотно-лужного стану і гіпопротеїнемії при травматичному, операційному, опіковому шоці та опіковій хворобі. Доцільно використовувати його після тяжких оперативних втручань, а також при наявності гіпопротеїнемії і гіпоальбумінемії, які розвиваються при дистрофії, нефротичному синдромі, цирозі печінки, тривалих гнійних процесах, кишечній непрохідності і інших шлунково-кишкових захворюваннях, інфекційних ураженнях тощо.

Побічні ефекти: алергічні реакції.

Протипоказання: виражені алергічні реакції на введення препарату; крововиливи у мозок, тромбоемболії, серцеві декомпенсації, гіпертонічна хво­роба, дітям.

14