- •Тема 5. Естетика як наука та її категорії
- •1.Предмет та завдання естетики.
- •2.Основні категорії та поняття естетики:
- •Прекрасне і потворне.
- •Піднесене та низьке
- •Трагічне і комічне.
- •3. Естетична свідомість
- •Естетика – це наука про естетичне в дійсності, про сутність і закони естетичної свідомості, пізнання і естетичну діяльність людини, наука про загальні закони розвитку мистецтва.
- •Тема 5. Визначення і сутність поняття «естетика».
- •Основні категорії естетики.
- •Методичні рекомендації щодо підготовки до семінарського заняття
- •Основні терміни та поняття
- •Гармонія (з гр. – зв’язок, співмірність) – пропорційність, узгодженість окремих предметів та явищ, єдність у багатоманітності
- •Теми доповідей та повідомлень
- •Прекрасне та потворне в культурі.
- •Список рекомендованої літератури
- •Проблемні питання для обговорення та практичні завдання
- •Самостійна робота №4
- •Тема 4. Естетика як наука та її категорії
Піднесене та низьке
Піднесене – категорія естетики, відображає сукупність природних, соціальних, художніх явищ, які є винятковими за своїми кількісно – якісними характеристиками, завдяки чому виступають як джерело глибокого естетичного переживання.
У порівнянні з прекрасним:
прекрасне – людська піднесене – це перевищення
міра міри, вражає силою або
масштабом свого прояву
прекрасне – те, що освоєно піднесене - щось незрозуміле,
людиною, область людської неосвоєне, несвобода у
свободи. сьогоднішньому.
Піднесене пов’язане із сильними емоціями (захоплення), трепет, священний жах.
Вияв піднесеного у
природі:
величний простір неба, пасмо гір, могутність водоспадів, буря, північне сяйво.
житті:
вчинки, дії, відносини, які вражають величчю душі, силою почуттів, шляхетністю поведінки.
художньому мистецтві:
епопея, гімн, ода.
Низьке – категорія естетики, яка відтворює гранично негативні явища дійсності і особливості суспільного та індивідуального життя, які викликають у людини презирство і зневагу.
Низьке пов’язано з проявами бездуховності, аморальної поведінки.
За своїми якостями низьке є протилежним піднесеному, має спільні риси з потворним, трагічним і комічним.
Трагічне і комічне.
Трагічне – це категорія естетики, що відображає свободу та необхідність, втілюючи найбільш гострі життєві протиріччя (колізії) між історичною необхідністю та практичною неможливістю її здійснення.
У центрі трагічного – конфлікт між тим, що людина може (необхідність) і тим, чого вона прагне (свобода).
Трагічний герой – це особистість, яка свідомо і вільно обирає свій шлях, розуміючи, що його чекає страждання чи смерть. Трагічне збігається з героїчним ( у античності ).
Трагічне означає мученицьке (середньовіччя). Трагічне – подолання меж людської несвободи та ствердження вищих ідеалів. Тому трагічне – це ствердження прекрасного.
Трагічне – подолання меж людської несвободи та ствердження вищих ідеалів. Тому трагічне – це ствердження прекрасного.
Трагічне, втілене у мистецтві, плідно діє на людей у плані їх очищення та піднесення їх почуттів.
Комічне полягає у суперечності. Комічне – результат контрасту, розладу, протистояння потворного прекрасному, низького – піднесеному, внутрішньої пустоти – зовнішньому вигляду, що претендує на значущість.
Комічне є явищем соціальним.
Джерелом комічного може стати не тільки підміна сенсу та змісту, але й порушення міри, створення ілюзії. Головними засобами створення комічного ефекту є гротеск
(контраст реального й химерного) і гіпербола (перебільшення).
Форми комічного :
гумор – незлобливе відношення до хиб життєвих явищ, викликає приязну посмішку;
сатира – критика недоліків, пороків, суперечностей як така, що знищує їх;
іронія – прихований глум;
сарказм – дошкульний сміх, який містить у собі руйнівну оцінку різних негативних явищ особистого та суспільного життя. Це – зла іронія.
Отже, трагічне і комічне пов’язані з прекрасним як з метою, де з одного боку, стверджується гідність і свобода людини, а з іншого – заперечується все те, що заважає цьому ствердженню.
