56.Сутність прибутку.

Прибуток - одна з найважливіших економічних категорій ринкової економіки , може бути , найважливішою, оскільки прибуток є метою підприємницької діяльності , її змістом . Підприємництво , в результаті якого будуть покриватися тільки витрати , не економічно і практично неприродно.

Головне джерело походження прибутку - це підприємницька діяльність , а точніше , сутність цієї діяльності , сенс якої - отримання прибутку.

Стимулююча сутність прибутку носить двоїстий характер:

в одних випадках прибуток - дійсний стимул для підприємницької діяльності; в соціально- орієнтованої ринкової економіки кожен отримує зароблені гроші : підприємець - прибуток , працівники - заробітну плату ;

в інших випадках сутність прибутку - це дійсно її експлуататорська сутність , пов'язана з можливістю підприємця привласнювати результати чужої праці на основі приватної власності на засоби виробництва , на капітал . Величина прибутку в певних випадках обернено пропорційна рівню заробітної плати . Тому якщо власник підприємства збільшує прибуток за рахунок зменшення заробітної плати працівників , то ця частина прибутку буде мати експлуататорську сутність.

Як економічна категорія прибуток відображає чистий дохід , створений у сфері матеріального виробництва у формі грошових накопичень , і виконує ряд функцій.

По-перше , прибуток характеризує економічний ефект , отриманий у результаті діяльності підприємства . Наявність прибутку на підприємстві означає , що отримані доходи перевищують всі витрати , пов'язані з його діяльністю. Але всі аспекти діяльності підприємства за допомогою прибутку оцінити неможливо.

Такого універсального показника і не може бути . Саме тому при аналізі виробничо- господарської та фінансової діяльності підприємства використовується система показників .

Значення прибутку полягає в тому , що вона відображає кінцевий фінансовий результат.

По-друге , прибуток має стимулюючою функцією. Це пов'язано з тим , що прибуток є одночасно не тільки фінансовим результатом , а й основним елементом фінансових ресурсів підприємства . Тому підприємство зацікавлене в отриманні максимального прибутку , так як частка чистого прибутку , що залишилася в розпорядженні підприємства після сплати податків та інших обов'язкових платежів , повинна бути достатньою для фінансування виробничої діяльності , науково-технічного і соціального розвитку підприємства , матеріального заохочення працівників.

По-третє , прибуток є одним з найважливіших джерел формування бюджетів різних рівнів. Вона надходить до бюджетів у вигляді податків і поряд з іншими дохідними надходженнями використовується для фінансування задоволення спільних

суспільних потреб , забезпечення виконання державою своїх функцій , державних інвестиційних , виробничих , науково-технічних і соціальних програм.

57.Функції прибутку.

Прибуток як найважливіша економічна категорія ринкових відносин виконує низку функцій:

1. Прибуток є критерієм і показником ефективності діяль­ності підприємства. Іншими словами, сам факт прибутковості уже свідчить про ефективну діяльність підприємств. Однак підприємству потрібен не прибуток взагалі, а конкретний його розмір для задоволення потреб усіх зацікавлених осіб: власника підприємства, його працівників і кредиторів. Розмір прибутку залежить від багатьох факторів, що будуть розглянуті нижче.

2. Прибуток має стимулюючу функцію. Виступаючи кінце­вим фінансово-економічним результатом діяльності підприємств, прибуток відіграє ключову роль у ринковому господарстві. За ним закріплюється статус мети, що визначає економічну поведінку господарюючих суб'єктів, добробут яких залежить від розміру та від прийнятого в національній економіці алгоритму розподілу прибутку, включаючи його оподатковування. Прибуток у рин­ковій економіці — основне джерело приросту власного капіта­лу, оскільки рішення про дивідендну й інвестиційну політику приймаються тільки з орієнтацією на розмір прибутку, що зали­шається у підприємства після оподаткування. З іншого боку, прибуток також є рушійною силою і джерелом відновлення вироб­ничих фондів та продукції, що випускається. І нарешті, прибу­ток є джерелом соціальних благ для членів трудового колективу, оскільки з його залишку здійснюються матеріальне заохочення, надання соціальних пільг, утримання об'єктів соціальної сфери.

3. Прибуток є джерелом формування бюджетів різних рівнів.Він надходить до бюджетів у вигляді податків, а також економічних санкцій та використовується для різних цілей, ви­ значених видатковою частиною бюджету і затверджених у зако­нодавчому порядку.

Таким чином, прибуток як економічна категорія відбиває чистий дохід, створений у сфері матеріального виробництва в процесі поєднання факторів виробництва (праці, капіталу, природних ресурсів) і корисної виробничої діяльності. Результат цього — вироблена продукція (послуги), що стає товаром за умов її реалізації.

На стадії продажу до вартості товару включать витрати ми­нулого (упредметнені) і живої праці. Установивши ціну на про­дукцію, що реалізується, продавець одержує виручку від реалі­зації. Для одержання фінансового результату треба зіставити виручку від продажу з витратами на виробництво — собівартість виробництва продукції (робіт, послуг). Можливі три випадки:

1) виручка перевищує собівартість — отримуємо прибуток — позитивний фінансовий результат;

2) виручка дорівнює собівартості — вдається тільки відшко­дувати витрати на виробництво і реалізацію — немає ні збитку, ні прибутку;

3) виручка менша, ніж витрати — зазнали збитків — нега­тивний результат.

Сучасний стан української економіки характеризується гли­боким спадом виробництва, кризовими явищами, включаючи кризу неплатежів, що спричиняє погіршення фінансового стану підприємств і нестачу, а найчастіше — й відсутність прибутку.

Для підприємця прибуток — це сигнал, де можна домогтися найбільшого фінансового результату, він створює стимул для інве­стування. Збитки теж відіграють свою роль, тобто показують наявність помилок і прорахунків у напрямку використання коштів, організації виробництва і збуту продукції.