- •1.Поняття економіки. Головна функція економіки.
- •2.Основна економічна проблема. Складові основної економічної проблеми.
- •3.Завдання та система економічних наук.
- •4.Рівні дослідження економічних питань.
- •5.Методи дослідження економічних питань.
- •6.Функціональна структура економіки.
- •7.Галузева структура економіки.
- •10.Відмінності економічних законів і їх класифікація.
- •11.Суть економічних законів.
- •8.Територіальна структура економіки.
- •9.Структура економіки на макроекономічному рівні.
- •12.Суть і роль потреб в економічному розвитку.
- •13.Структура потреб.
- •14.Взаємозв’язок потреб і виробництва.
- •15.Суть і види економічних інтересів.
- •16.Суть і структура економічних ресурсів.
- •17.Суть і структура чинників виробництва.
- •18.Економічний продукт.
- •19.Відтворення і відтворювальний процес.
- •20.Загальна схема відтворення.
- •21.Типи економічних відносин.
- •22.Характеристки організаційно-економічних відносин.
- •23.Власність як економічна категорія.
- •28.Причини виникнення товарного виробництва.
- •29.Товар і його властивості.
- •30.Визначення сутності грошей. Функції грошей.
- •31.Історія виникнення грошей.
- •32.Сучасні види грошей.
- •33.Грошові системи та їхні типи.
- •34.Грошові агрегати.
- •35.Суть і функції ринку.
- •36.Принципи ринкової економіки.
- •37.Інститути,які необхідні для нормального функціонування ринку.
- •38.Класифікація ринків.
- •39.Ринкова інфраструктура.
- •40.Держава і ринок.
- •41.Попит.
- •Основні терміни
- •42.Пропозиція.
- •43.Ринкова рівновага.
- •44.Еластичність попиту і пропозиції.
- •45.Сутність та функції конкуренції.
- •46.Способи здійснення конкурентної боротьби.
- •47.Внутрішньогалузева та міжгалузева конкуренція.
- •Міжгалузева конкуренція
- •48.Форми конкуренції та типи ринкових ситуацій.
- •49.Антимонопольне законодавство та регулювання економіки.
- •50.Суть виробництва.
- •51.Поняття,що характеризують господарську діяльність.
- •52.Виробнича функція.
- •53.Витрати виробництва.
- •54.Доходи.
- •55.Сутність ціноутворення. Функції ціни.
- •56.Сутність прибутку.
- •57.Функції прибутку.
- •58.Джерела отримання прибутку.
- •59.Індивідуальне відтворення.
- •60.Кругооборот і оборот фондів.
- •61.Сутність підприємництва та підприємницького середовища.
- •62.Економічні,соціальні та правові умови,що необхідні для здійснення підприємницької діяльності.
- •63. Види підприємства.
- •64.Форми підприємства.
- •65.Порівняльна характеристика об’єднань підприємств.
- •66.Ринок праці і механізм його функціонування.
- •67.Заробітна плата та її форми. Номінальна і реальна заробітна плата.
- •68.Ринок невідтворних ресурсів.
- •69.Земельні і рентні відносини.
18.Економічний продукт.
ЕКОНОМІЧНИЙ ПРОДУКТ - результат економічної діяльності , втілений в речах і послуги. У матеріально - речовій формі виступає матеріальний продукт . У духовному виробництві створюється інтелектуальний продукт , який включає ідеї, відкриття та винаходи , нові технології , результати науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок ( НДДКР) , інформаційні продукти , твори архітектури і мистецтва . Продукт , створюваний у сфері послуг , як правило , не має речової форми . Його відмінність від речового продукту полягає в тому , що корисний ефект невіддільний від процесу виробництва послуг , наприклад послуг лікаря, вчителя , перукаря .
Розрізняють проміжний і кінцевий продукт. Проміжний продукт це товари та послуги , які продаються виробниками тільки виробникам , на противагу кінцевому продукту , реалізованому споживачам . Проміжний продукт використовується в подальшому виробництві . Кінцевий продукт - це речі та послуги , які купуються протягом року для кінцевого споживання і надалі не використовуються у виробництві .
Кінцевий продукт всієї національної економіки , який вироблений в країні протягом року і сукупна вартість якого виражена в ринкових цінах , утворює валовий внутрішній продукт ( ВВП). З урахуванням кінцевого продукту , виробленого за кордоном з використанням факторів виробництва , що належать даній країні , він становить валовий національний продукт ( ВНП).
19.Відтворення і відтворювальний процес.
Відтворення (СР: відтворення) - нескінченно повторюваний процес творення (виростання, інших форм створення) знову якогось результату.
Відтворення, в господарському житті ( англ. reproduction ) - Безперервно триває (незгасаючий, нескінченно повторюваний) процес виробництва благ, по ходу якого поновлюються (відтворюються) та життєві засоби, і їх виробники (людина як споживач і як робоча сила), і виробничі відносини між учасниками цього суспільного процесу.
У кількісному аспекті відтворення зазвичай характеризується категоріями:
просте відтворення ( англ. simple reproduction ) - Відновлює в незмінному обсязі;
розширене відтворення ( англ. expanded reproduction ) - Відновлює в зростаючому обсязі;
Відтворювальний процес є спосіб дії будь-якої економічної системи , а його вивчення - предмет і теоретичної та прикладної економіки . Поки обмежимося найбільш загальним розглядом стадій економічного відтворювального циклу , щоб потім , в ході подальшого викладу , вивчити їх більш детально.
Слідом за виробництвом (створенням , випуском ) економічного продукту слід його розподіл за напрямками подальшого руху або використання , тобто свого роду поділ і адресація продукту . Зазначимо , що виробництво створює продукт у його натуральному вираженні , тоді як на стадії розподілу може відбуватися як розподіл власне продукту в натуральній формі , так і його вартості в грошовій формі за допомогою системи грошових розрахунків з учасниками виробництва , власниками витрачених у процесі виробництва ресурсів .
Так що вже в ході виробництва первинний матеріально-речовий , ресурсний потік як би розділяється на рух преутворених ресурсів і пов'язане з ним , обумовлене ним рух вартості , грошей .
В результаті розподілу відбувається подальше просування продукту до споживача , при цьому частина його може осідати в накопичувачі у вигляді резерву , запасів , підлягають наступному розподілу . І що ще більш важливо , процес розподілу може бути і дуже часто буває багаторазовим , особливо коли розподіляються грошові кошти. Інакше кажучи , спостерігається первинне , а потім вторинне і наступні розподілу як проміжного і кінцевого продукту , так і в ще більшій мірі - фінансового результату , які правомірно називати перерозподілами . Перерозподіляючі процеси досить характерні для сучасної економіки , внаслідок чого часто важко визначити , хто ж став споживачем виробленого продукту , кінцевим власником його грошової вартості , спочатку розподіленої між власниками факторів виробництва. Наприклад , працівник, який отримав гроші за свою працю , може віддати частину їх своєму синові , який купить на ці гроші квіти коханій дівчині , в результаті чого відбудеться не тільки розподіл , але і перерозподіл грошових коштів .
Пройшовши стадію розподілу , економічний продукт , якому призначено стати товаром , піддається обміну , купівлі-продажу на ринку. При цьому під обміном розуміється як обмін на гроші , так і натуральний обмін у формі бартеру . Має місце операція «товар - гроші» або «товар - товар» , в якій і полягає суть обміну , вступає в дію ринковий і супутній йому ціновий механізм . Продукт перетворюється на товар . Обмін товару на гроші , породжуваний рухом товару від виробника (продавця ) до споживача (покупцеві) , супроводжується , природно , зустрічним потоком грошових коштів від покупця до продавця товару у вигляді оплати купленого товару. Це рух грошей не вказано на схемі , тому що на ній відображені матеріально - речові потоки , а рух грошових коштів порушено тільки побіжно.
За обміном слід споживання товару у формі кінцевого споживання споживчих товарів , предметів споживання , вибувають з циклу , завершальних свій відтворювальний цикл на його останній стадії . Таке завершення відбувається або у формі кінцевого споживання товару споживачем , або у вигляді виробничого споживання , коли товар , продукт знову потрапляє у виробництво , але вже у своєму новому « товарний » якості , у вигляді ресурсу. Незалежно від того , яка доля споживаного товару , стадія виробництва починається знову і знову , щоб відтворювати необхідні економічні продукти. При цьому на кожній наступній стадії може вироблятися як той же самий, так і оновлений , модернізований продукт.
Товар, придбаний на ринку в результаті обміну , не обов'язково відразу ж і в повному обсязі споживається. Зазвичай частина товару зберігається в накопичувачі в якості резерву , запасу і надходить у безпосереднє споживання в міру виникнення необхідності.
У політичній економії розрізняють звужене , просте і розширене відтворення залежно від того , як змінюється кількість виробленого і споживаного продукту від циклу до циклу. При звуженому відтворенні кількість продукту зменшується , при простому - залишається постійним , а при розширеному - збільшується від циклу до циклу.
У відтворювальних процесах поряд з факторами виробництва значну роль відіграє зовнішнє середовище , з якої черпаються багато видів економічних ресурсів і куди видаляються відходи виробництва і споживання.
Взаємне узгодження процесів виробництва , розподілу , обміну, споживання здійснюється за допомогою системи управління економікою , що впливає на кожен з циклів відтворення.
