- •1.Поняття економіки. Головна функція економіки.
- •2.Основна економічна проблема. Складові основної економічної проблеми.
- •3.Завдання та система економічних наук.
- •4.Рівні дослідження економічних питань.
- •5.Методи дослідження економічних питань.
- •6.Функціональна структура економіки.
- •7.Галузева структура економіки.
- •10.Відмінності економічних законів і їх класифікація.
- •11.Суть економічних законів.
- •8.Територіальна структура економіки.
- •9.Структура економіки на макроекономічному рівні.
- •12.Суть і роль потреб в економічному розвитку.
- •13.Структура потреб.
- •14.Взаємозв’язок потреб і виробництва.
- •15.Суть і види економічних інтересів.
- •16.Суть і структура економічних ресурсів.
- •17.Суть і структура чинників виробництва.
- •18.Економічний продукт.
- •19.Відтворення і відтворювальний процес.
- •20.Загальна схема відтворення.
- •21.Типи економічних відносин.
- •22.Характеристки організаційно-економічних відносин.
- •23.Власність як економічна категорія.
- •28.Причини виникнення товарного виробництва.
- •29.Товар і його властивості.
- •30.Визначення сутності грошей. Функції грошей.
- •31.Історія виникнення грошей.
- •32.Сучасні види грошей.
- •33.Грошові системи та їхні типи.
- •34.Грошові агрегати.
- •35.Суть і функції ринку.
- •36.Принципи ринкової економіки.
- •37.Інститути,які необхідні для нормального функціонування ринку.
- •38.Класифікація ринків.
- •39.Ринкова інфраструктура.
- •40.Держава і ринок.
- •41.Попит.
- •Основні терміни
- •42.Пропозиція.
- •43.Ринкова рівновага.
- •44.Еластичність попиту і пропозиції.
- •45.Сутність та функції конкуренції.
- •46.Способи здійснення конкурентної боротьби.
- •47.Внутрішньогалузева та міжгалузева конкуренція.
- •Міжгалузева конкуренція
- •48.Форми конкуренції та типи ринкових ситуацій.
- •49.Антимонопольне законодавство та регулювання економіки.
- •50.Суть виробництва.
- •51.Поняття,що характеризують господарську діяльність.
- •52.Виробнича функція.
- •53.Витрати виробництва.
- •54.Доходи.
- •55.Сутність ціноутворення. Функції ціни.
- •56.Сутність прибутку.
- •57.Функції прибутку.
- •58.Джерела отримання прибутку.
- •59.Індивідуальне відтворення.
- •60.Кругооборот і оборот фондів.
- •61.Сутність підприємництва та підприємницького середовища.
- •62.Економічні,соціальні та правові умови,що необхідні для здійснення підприємницької діяльності.
- •63. Види підприємства.
- •64.Форми підприємства.
- •65.Порівняльна характеристика об’єднань підприємств.
- •66.Ринок праці і механізм його функціонування.
- •67.Заробітна плата та її форми. Номінальна і реальна заробітна плата.
- •68.Ринок невідтворних ресурсів.
- •69.Земельні і рентні відносини.
58.Джерела отримання прибутку.
Джерела прибутку в діяльності показують , яким саме чином підприємство може досягти позитивного фінансового результату. Виділяють три основні джерела отримання прибутку.
Монопольне становище підприємства з виробництва та продажу тієї чи іншої продукції і (або) унікальності останньої. Для підтримки даного джерела на відносно високому рівні необхідно постійно оновлювати асортимент продукції.
Виробнича і підприємницька діяльність . В рамках даного джерела розмір прибутку залежить :
від правильності вибору виробничої спрямованості підприємства з випуску продукції (вибір продуктів, що користуються стабільно високим попитом ) ;
можливості створення конкурентоспроможних умов продажу своїх товарів і надання послуг ( ціна, строки поставки , обслуговування покупців , післяпродажне обслуговування покупців) ;
можливості збільшення обсягів виробництва ( чим більший обсяг виробництва , тим більше маса прибутку ) ;
можливості зниження витрат виробництва і реалізації .
Інноваційна діяльність підприємства . Для повчання прибутку з цього джерела необхідно постійно оновлювати продукцію, що випускається з метою забезпечення її конкурентоспроможності , зростання обсягів реалізації та збільшення маси прибутку .
В ідеалі підприємство повинно постійно прагнути до отримання прибутку від усіх джерел , однак реально воно може одночасно використовувати один або два джерела . Комплексному використанню всіх джерел часто заважає відсутність стратегічного підходу до управління .
59.Індивідуальне відтворення.
Індивідуальне відтворення - це процес безперервно відновлюваної господарської діяльності, за допомогою якої здійснюється відшкодування і збільшення авансованої підприємцем вартості . Економічний зміст цього процесу розкривається в притаманних йому ознаках .
По - перше , як процес рух авансованої вартості (капіталу) індивідуальне відтворення являє собою єдність виробництва та обігу. Це означає , що будь - які порушення на будь-який з стадій руху перешкоджають відшкодуванню капіталу . По - друге , оскільки відшкодування авансованої вартості здійснюється за допомогою поступової її трансформації з грошової форми (інвестиції) в продуктивну (фактори виробництва) , потім у товарну ( готова продукція) і знову в грошову (виручка) , то невід'ємною умовою здійснення індивідуального відтворення є невід'ємною умовою здійснення індивідуального відтворення є безперервність усього процесу. Будь-які затримки і перерви в процесі зміни форм вартості ведуть до уповільнення обороту капітальної вартості і втрати її частини. По - третє , якісна ідентичність вихідного і кінцевого пунктів індивідуального відтворення (грошова форма) вказує на те , що метою всього руху є збільшення вартості (Д - Д) у вигляді перетворення авансованої вартості .
Хоча індивідуальне відтворення являє собою самостійний процес , умовою його здійснення виступає суспільне відтворення , в якому індивідуальне знаходить вихідний (ресурси) і кінцевий (попит на продукцію ) пункти свого руху. У цьому сенсі процес індивідуального відтворення - обмежена частина громадського відтворювального процесу . Це не означає збіг їх цілей і форм здійснення . На відміну від суспільного , реалізуючого в продуктовій структурі , для індивідуального відтворення товарна форма руху є всього лише спосіб досягнення мети - прирощення авансованої вартості . Тому індивідуальний капітал завжди спрямовується в сфери найбільш прибуткового застосування капіталу . Для підприємства важливо не відтворення його , як технологічної організації . Навпаки , воно може піти з даної галузі , перемістивши свій капітал у іншу сферу . Головне завдання, яке вирішується підприємством у відтворювальному процесі , полягає у підтримці та примноженні своєї ринкової вартості . Останнє, власне , змушує його піклується про розвиток виробничого потенціалу . Тому , говорячи про завершеності індивідуального відтворення , слід опиратися не на величину що обернулася вартості , а на адекватність її потребам у підтримці потенціалу підприємства на необхідному рівні.
