4. Облік товарів на складах

На відміну від складів підприємств торгівлі у коморах зак­ладів громадського харчування зберігаються не лише товари, а й продовольча сировина, призначена для приготування різних страв. Ця сировина (на відміну від сировини і матеріалів у про­мисловості), яку обліковують на субрахунку 201, має свої особ­ливості:

1. після незначної, часто недорогої та нетривалої перероб­ки, вона стає товаром, призначеним для кінцевого використан­ня (часто під замовлення клієнта, у досить короткі терміни і без варіантів перепродажу);

2. один і той же вид продукту може бути одночасно і това­ром, готовим до реалізації, і сировиною для переробки (наприк­лад, алкогольні напої для приготування коктейлів).

Виробництво на підприємствах громадського харчування за своїм змістом значно ближче до передпродажної підготовки то­варів у торгівлі, ніж до виробничого процесу у промисловості, продукція якого призначається для постачання на ринок, може залишатися якісною тривалий час і неодноразово перепродава­тися. Отже, всі продукти (товари і сировину), що зберігаються у коморах підприємств громадського харчування, доцільно обліко­вувати на субрахунку 281 «Товари на складах».

Надходження сировини на склад (до комори), її відпуск у виробництво, буфети, бари, кулінарні магазини тощо оформлю­ють звичайними первинними документами: прибутковою наклад­ною, накладною (внутрішньогосподарського призначення), ви- могою-накладною, закупівельним актом тощо. Щодня або один раз за три дні (не рідше) комірник складає Товарний звіт, а інко­ли ще й Звіт про рух тари, які передає до бухгалтерії разом з доданими до них первинними документами на рух товарів і си­ровини.

Матеріально відповідальна особа (комірник) веде облік про­дуктів і товарів у «Товарній книзі комірника» (при незначному їх асортименті) або у «Картках складського обліку матеріалів» (т. ф. № М-12). Правильність записів у картках (книзі) контролює бух­галтерія не рідше одного разу на тиждень, про що робиться відпо­відна позначка (підпис працівника бухгалтерії) у цих регістрах і у Товарному звіті.

На відміну від торговельних підприємств, сировину і мате­ріали на складах у підприємствах громадського харчування об­ліковують, як правило, за продажними (роздрібними) цінами, що значно спрощує контроль за схоронністю запасів. Цей метод особливо ефективний, коли у підприємства громадського харчу­вання немає підрозділів з різними категоріями торгових націнок. З цією метою у складі субрахунка 285 «Торгова націнка» доціль­но передбачити окремий аналітичний рахунок, наприклад, 2851 «Торгова націнка товарів на складі».

Для обліку тари під товарами на складі бажано також перед­бачити окремий субрахунок другого порядку (наприклад, 2841 «Тара під товарами на складі»). Аналітичний облік тари необхід­но вести за її видами (групами) у кількісних вимірниках, за ціною та вартістю.

У більшості випадків підприємства громадського харчуван­ня використовують поворотну тару, облік якої ведуть на заба- лансовому субрахунку 023 «Матеріальні цінності на відповідаль­ному зберіганні». Але в тих випадках, коли ця тара не повернена постачальнику, підприємство сплачує її вартість за заставною ціною. Вартість такої тари необхідно розглядати як штрафну санк­цію за порушення умов договору постачання. На вартість такої тари підприємство-покупець нараховує податкове зобов’язання з ПДВ і сплачує його безпосередньо до бюджету.

Якщо облік товарів і сировини на складі ведеться за первіс­ною вартістю, то при їх відпуску у виробництво окремо відобра­жають суму торгової націнки.

Після закінчення місяця або на дату проведення інвентари­зації за даними карток (книги) складського обліку складають Відомість про залишки товарів на складі (у коморі). Її правильність перевіряє бухгалтер. Загальну вартість товарів за цією відомістю звіряють з даними бухгалтерського обліку.