- •Лабораторна робота № 1
- •3. Матеріали і обладнання :
- •4. Порядок проведення роботи.
- •4.1 Виявлення Карбону та Гідрогену
- •4.2 Виявлення Нітрогену
- •Хімізм реакцій:
- •4.5 Одержання метану і вивчення його властивостей.
- •4.2.3 Хімізм процесу:
- •4.3 Виявлення Сульфуру.
- •Хімізм реакцій:
- •4.4 Виявлення Хлору. Реакція ф.Ф. Бейльштейна.
- •4.7 Відношення рідких алканів до окисників.
- •Контрольні запитання:
- •Лабораторна робота № 2
- •1. Тема: Алкени. Алкіни.
- •3. Матеріали і обладнання:
- •4. Порядок проведення роботи:
- •4.1. Одержання етилену та його горіння.
- •4.1.3 Хімізм реакцій:
- •4.2 Приєднання до етилену брому.
- •4.3 Відношення етилену до окисників.
- •Одержання ацетилену і його горіння.
- •Приєднання до ацетилену брому.
- •Відношення ацетилену до окисників.
- •Утворення арґентуму ацетиленіду.
- •Контрольні запитання:
- •Лабораторна робота № 3.
- •Матеріали і обладнання :
- •Порядок проведення роботи:
- •Горіння бензену.
- •Дія перманганату калію.
- •4.4.Окислення гомологів бензену.
- •4.5 Нітрування бензену.
- •4.6 Бромування ароматичних вуглеводнів.
- •4.7 Вплив каталізатора на бромування ароматичних вуглеводнів.
- •4.8 Нітрування нафталену.
- •4.9 Возгонка нафталену (сублімація).
- •Хімізм реакцій: -
- •Контрольні запитання:
- •Література:
- •Лабораторна робота №4
- •Матеріали і обладнання:
- •4. Порядок проведення роботи:
- •4.1 Відношення спиртів до індикатора.
- •Хімізм реакцій:
- •Утворення і гідроліз алкоголятів.
- •Окислення етилового спирту купрум (іі) оксидом.
- •Окислення етилового спирту хромовою сумішшю.
- •Взаємодія гліцерину з купрум (іі) гідроксидом.
- •Хімізм реакцій:
- •Контрольні запитання:
- •Література:
- •Лабораторна робота № 5.
- •Тема: Гідроксильні сполуки і їх похідні. Феноли.
- •3. Матеріали і обладнання:
- •4. Порядок проведення роботи:
- •4.1 Розчинення фенолу у воді.
- •4.1.3 Хімізм реакцій:
- •4.2 Одержання натрію феноляту.
- •Розклад натрію феноляту хлоридною кислотою.
- •Реакція фенолу з ферум (ііі) хлоридом.
- •Нітрування фенолу.
- •Кольорові реакції багатоатомних фенолів з ферум (ііі) хлоридом.
- •Хімізм реакцій:
- •Окислення пірогалолу киснем повітря.
- •4.8.3 Хімізм реакцій:
- •Контрольні запитання:
- •Література:
- •Лабораторна робота № 6
- •Матеріали і обладнання:
- •Порядок проведення роботи:
- •4.1 Кислотні властивості карбонових кислот.
- •4.1.1. Хід роботи:
- •Спостереження:
- •Хімізм реакцій:
- •4.1.4 Висновок:
- •4.2. Окислення мурашиної кислоти калію перманганатом.
- •4.3. Розклад мурашиної кислоти при нагріванні з концентрованою сульфатною кислотою.
- •4.4.Одержання натрієвої солі щавлевої кислоти.
- •4.5. Розкладання щавлевої кислоти при нагріванні.
- •4.5.3. Хімізм реакцій:
- •4.6. Розклад щавлевої кислоти при нагріванні з концентрованою сульфатною кислотою.
- •4.6.3.Хімізм реакцій:
- •4.7. Окислення щавлевої кислоти калію перманганатом.
- •4.8. Приєднання брому до олеїнової кислоти.
- •Контрольні запитання:
- •Література:
- •Лабораторна робота № 7
- •Матеріали і обладнання:
- •4. Порядок проведення роботи:
- •4.1 Одержання ацететилового естеру.
- •4.1.3. Хімізм реакцій:
- •4.2. Взаємодія оцтового ангідриду з водою .
- •4.3. Взаємодія оцтового ангідриду з лугом.
- •4.3.3. Хімізм реакцій:
- •4.4.3. Хімізм реакцій:
- •4.5. Розчинність мила у воді.
- •4.6.3. Хімізм реакцій:
- •4.7. Гідроліз спиртового розчину мила.
- •4.7.3. Хімізм реакцій:
- •4.8. Утворення нерозчинних кальцієвих солей жирних кислот.
- •4.8.3. Хімізм реакцій:
- •Література:
- •Лабораторна робота № 8.
- •4.5.3. Хімізм реакцій:
- •4.6. Виділення вільних жирних кислот із мила.
- •1. Тема: Нітросполуки. Аміни. Реакції діазотування і азосполучення.
- •3. Матеріали і обладнання:
- •4.Порядок проведення роботи.
- •4.1.Одержання нітробензену.
- •4.2.Одержання динітробензену.
- •4.3. Нітрування фенолу.
- •4.4. Одержання метиламіну з ацетаміду.
- •4.4.3. Хімізм реакцій:
- •4.5. Властивості амінів жирного ряду.
- •4 .5.3. Хімізм реакцій:
- •4.6. Реакція з розчином купрум (іі) сульфату.
- •4.6.3. Хімізм реакцій:
- •4.7.3.Хімізм реакцій:
- •4.9.3. Хімізм реакцій:
- •4.11. Кольорова реакція аніліну з хлоридним вапном.
- •4.11.3. Хімізм реакцій:
- •4.12. Бромування аніліну.
- •4.12.3. Хімізм реакцій:
- •4.13. Діазотування сульфанілової кислоти.
- •4 .13.3. Хімізм реакцій:
- •4.14.Одержання геліантину.
- •4.14.3. Хімізм реакцій:
- •4.15. Властивості геліантину.
- •4.15.3. Хімізм реакцій:
- •Контрольні запитання:
- •Література:
- •Лабораторна робота № 9.
- •3. Матеріали і обладнання :
- •4.Порядок проведення роботи.
- •4.1.3. Хімізм реакцій:
- •4.2. Окислення глюкози амоніачним розчином арґентум оксиду ( реакція срібного дзеркала).
- •4.2.3. Хімізм реакцій:
- •4.3.Окислення глюкози лугом.
- •4.3.3. Хімізм реакцій:
- •4.4.3. Хімізм реакцій:
- •4.5.Кислотний гідроліз сахарози.
- •4.5.3. Хімізм реакцій:
- •4.6.Наявність відновлюючої здатності у лактози.
- •4.6.3. Хімізм реакцій:
- •Література :
- •Лабораторна робота № 10.
- •3. Матеріали і обладнання :
- •4.Порядок проведення роботи.
- •4.1.Реакція крохмалю з йодом.
- •4.1.3. Хімізм реакцій:
- •4.3.3. Хімізм реакцій:
- •4.4.Взаємодія клітковини з лугом.
- •4.4.3. Хімізм реакцій:
- •4.6.Одержання азотокислих ефірів (естерів) клітковини.
- •4.6.3. Хімізм реакцій:
4.Порядок проведення роботи.
4.1.Реакція крохмалю з йодом.
4.1.1.Хід роботи: в пробірку поміщають 2 краплини крохмального клейстеру і 1 краплину розчину йоду. Нагрівають до кипіння, а потім охолоджують .
4.1.2.Спостереження: при нагріванні темно синє забарвлення зникає.
4.1.3. Хімізм реакцій:
4.1.4. Висновок: амілоза дає з йодом синє забарвлення.
4.2. Кислотний гідроліз крохмалю.
4.2.1. Хід роботи: в сім пробірок поміщають по 3 кр. дуже розбавленої, майже без кольору йодної води. У фарфорову чашку наливають 10 мл крохмального клейстеру, добавляють 5 мл р-ну H2SO4 і перемішують скляною паличкою. Ставлять чашку з розчином на азбестову сітку і повільно нагрівають. Через кожних 30 сек. відбирають піпеткою з капілярним отвором 1 краплю розчину і переносять в іншу пробірку з йодною водою. Розчин охолоджують, нейтралізують розчином лугу до сильнолужної реакції, добавляють 1 каплю реактиву Фелінга і нагрівають.
4.2.2. Спостереження: з’являється оранжеве забарвлення.
4.2.3. Хімізм реакцій: (С6Н10О5)х + хН2О → хС6Н12О6
4.2.4. Висновок: поява оранжевого забарвлення доводить, що продуктом гідролізу є глюкоза.
4.3.Розчинення клітковини в реактиві Швейцера.
4.3.1. Хід роботи: в пробірку поміщають маленький кусочок гігроскопічної вати і добавляють 6 крапель реактиву Швейцера ( аміачного розчину СuO). Вміст пробірки перемішують паличкою для розчинення вати. До одержаного в’язкого розчину доливають 4 каплі води і перемішують. При додаванні 1-2 крапель HCI( конц.) утворюється гідратцелюлоза.
4.3.2. Спостереження: випадає білий осад.
4.3.3. Хімізм реакцій:
4.3.4. Висновок: клітковина, що виділилась, аналогічна вихідній.
4.4.Взаємодія клітковини з лугом.
4.4.1. Хід роботи: в пробірку поміщають 5 крапель води і занурюють смужку фільтрувального паперу, так щоб вона доходила до дна пробірки . У другу пробірку поміщають 5 крапель розчину їдкого натрію і таку ж смужку фільтрувального паперу. Через 3 хв. витягують смужку і сушать. Потім виймають смужку із лугу, промивають водою, соляною кислотою, знову водою і сушать; і порівнюють з першою пробіркою.
4.4.2. Спостереження: смужка стала міцніша.
4.4.3. Хімізм реакцій:
[C6H7(OH)3]4 + 3NaOH → [C6H7(ONa)2] + 3H2O
4.4.4. Висновок: клітковина стійка до дії лугів.
4.5.Кислотний гідроліз клітковини.
4.5.1. Хід роботи: в пробірку поміщають маленький кусочок фільтрувального паперу, добавляють 4 краплі H2SO4 ( конц.) і перемішують. Пробірку ставлять на водяну баню. З допомогою піпетки 2 краплини розчину гідролізованої вати поміщають у іншу пробірку, добавляють 6 крапель розчину їдкого натрію, 1 краплю реактиву Фелінга, збовтують і нагрівають.
4.5.2. Спостереження: з’являється жовте забарвлення.
4.5.3. Хімізм реакцій: (С6Н10О5)х + Н2О → хС6Н12О6
4.5.4.Висновок: в процесі гідролізу утворилась целобіоза і глюкоза.