3. Утворення арґентуму ацетиленіду.

   1. Хід роботи: в пробірку вносять 2 краплі розчину арґентуму нітрату і додають 1 краплю розчину аміаку - утворюється осад арґентуму гідроксиду. При додаванні 1-2 крапель розчину аміаку осад гідроксиду легко розчиняється з утворенням аміачного розчину арґентуму оксиду. Через аміачний розчин пропускають ацетилен. Осад фільтрують і спалюють.

   2. Спостереження: утворюється світло-жовтий осад арґентуму ацетиленіду, який потім стає сірим.

   3. Хімізм реакцій: AgNO₃ + NH₄OH → AgOH + NH₄NO₃

2AgOH → Ag₂O + H₂O

Ag₂O + 4NH₄OH → 2[Ag(NH₃)₂]OH + 3H₂O

HC ≡ CH + 2[Ag(NH₃)₂]OH → Ag – C ≡ C – Ag + 4NH₃ + 2H₂O

4. Висновок: у водних розчинах арґентуму ацетиленіди стійкі. У сухому стані при нагріванні чи при ударі вони вибухають з великою силою.

Контрольні запитання:

1. Написати лабораторні і промислові способи одержання етилену .

2. Описати хімічні властивості ненасичених вуглеводнів на прикладі ізобутилену.

3. Техніка безпеки при добуванні етилену.

4. Написати усі ізомери гексену і дати їм назви.

5. Який об’єм займе 7 г етилену при нормальних умовах?

6. Написати лабораторні і промислові способи одержання ацетилену.

7. Описати хімічні властивості ненасичених вуглеводнів на прикладі метилацетилену.

8. Із 1 кг технічного кальцію карбіду при повному розпаді було одержано 300 л ацетилену. Який відсоток домішок містився в цьому зразку технічного кальцію карбіду?

9. Техніка безпеки при добуванні ацетилену.

ЛІТЕРАТУРА:

• А.В.Аверина, А.Я.Снегирева. Лабораторный практикум по органической химии. М.: “ВШ”. 1980. Гл. 3. Досл. 12,13,14.

• А.В.Аверина, А.Я.Снегирева. Лабораторный практикум по органической химии. М.: “ВШ”. 1980. Гл. 3. Досл. 19,20,21,22.

Лабораторна робота № 3.

1. ТЕМА. Ароматичні вуглеводні.

2. МЕТА: Вивчити властивості бензену, толуену і нафталену.

3. Матеріали і обладнання :

1. Бензен, толуен, нітробензен, нафтален;

2. Бромна вода, КМnO₄ 0.1 н, H₂SO₄ 2н, HNO₃( конц.),

3. Фарфорова лодочка, водяна баня, термометр.

4. Порядок проведення роботи:

1. Горіння бензену.

0. 4.1.1. Хід роботи: в фарфорову чашку поміщають 1 краплю бензену і підпалюють.

1. 4.1.2. Спостереження: бензен горить яскравим кіптявим полум’ям.

2. 4.1.3. Хімізм: 2С₆Н₆ + 15О₂ → 12СО₂ + 6Н₂О

3. 4.1.4. Висновок: бензен - горючий вуглеводень.

2. Дія бромної води на бензен.

   1. Хід роботи: в пробірку поміщають 3 краплі бромної води і 2 краплі бензену. Вміст пробірки енергійно збовтують і дають відстоятися.

   2. Спостереження: нижній шар бромної води знебарвлюється, а верхній шар бензену забарвлюється в коричнево-жовтий колір.

_Br

3. Хімізм: + Br₂ → + НВr

4. Висновок: бром легше розчиняється в бензені, ніж у воді, і тому переходить у верхній бензенний шар. Приєднання брому в даних умовах не проходить.