Контрольні запитання

1. Що є основним документам, який регламентує загальні питання приймання в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів?

2. Назвіть порядок вводу в експлуатацію закінчених будівництвом або реконструйованих об’єктів.

3. Вкажіть склад робочих та Державних приймальних комісій та документацію, яку вони перевіряють.

4. Яким документом оформляється приймання об’єкту в експлуатацію?

5. Хто затверджує акти робочих приймальних комісій?

6. Вкажіть строк призначення Державної приймальної комісії та основний документ для її призначення.

7. Вкажіть дії Державної приймальної комісії, якщо вона не може прийняти об’єкт в експлуатацію.

8. Яка документація і протоколи повинні бути представлені робочій комісії для приймання в експлуатацію розподільчих установок?

9. Які документи надаються робочій комісії для приймання в експлуатацію силового електрообладнання?

10. Які перевірки передують здачі ПЛЕП в експлуатацію?

11. Яка документація надається робочій приймальній комісії для здачі ПЛЕП в експлуатацію?

Тема 8 Організація експлуатації засобів контролю і вимірювання для електростанцій, підстанцій та розподільчих установок

8.1 Загальні відомості з проектування засобів контролю і вимірювання

Керування роботою електростанцій і підстанцій з будь-яким рівнем автоматизації потребує безперервного контролю за режимами їх роботи, в тому числі і за параметрами основного і допоміжного обладнання. Це здійснює система вимірювання та контролю за станом обладнання та підсистема сигналізації.

Вимірюваннями та контролем повинні бути охоплені всі параметри основного і додаткового обладнання, що визначають режими керування об’єктами (електростанції, підстанції). Особливо великий об’єм вимірювань припадає на ТЕС, АЕС і системні підстанції. Для таких об’єктів потрібно проводити теплотехнічні, механічні і електричні вимірювання.

До теплотехнічних вимірювань відносяться вимірювання параметрів для води, пари, пароводяного середовища, палива та ін.

До механічних відносяться вимірювання для пересувань, швидкості, вібрації шумів та ін.

До електричних відносяться вимірювання струму, напруги, частоти, активної і реактивної потужності та енергії.

До специфічних відносяться вимірювання: на АЕС – дозиметричні, на ГЕС – рівня води у верхньому і нижньому б’єфах, напору, стоку води та ін.

Структурна схема вимірювальної підсистеми включає: первинний вимірювальний прилад, перетворювач, канал зв’язку і вторинний вимірювальний прилад.

Проектування вимірювальної підсистеми починається з визначення необхідного об’єму вимірювань, способу вимірювання, місця розташування, типу (або класу) вторинних і первинних приладів та решти елементів підсистеми.

На електростанціях і підстанціях використовуються вимірювальні прилади чотирьох типів:

- показуючі аналогові і цифрові прилади, що призначені для візуального нагляду за параметрами режиму;

- реєструючі (самопишучі) прилади, що призначені для безперервного графічного або цифрового запису параметрів у нормальному режимі;

- інтегруючі прилади (лічильники), що додають покази в часі;

- фіксуючі прилади (самопишучі прилади з прискореним записом, осцилографи, спеціальні реєстратори подій, магнітофони, комп’ютери та ін.), що призначені для графічного запису параметрів в аварійних умовах.

Для вимірювання особливо важливих параметрів передбачаються індивідуальні показуючі прилади, які дозволяють оператору здійснювати безперервний контроль за параметром. Для вимірювання менш відповідальних параметрів використовується принцип “за викликом”, який дозволяє оператору проводити періодичний контроль цих параметрів.

Електричні вимірювання, як правило, здійснюються індивідуальними електровимірювальними приладами. У відповідності з ПУЕ щитові, показуючі і реєструючі електровимірювальні прилади повинні мати клас точності не нижче 2,5; лічильники активної енергії, що призначені для грошових розрахунків (розрахункові лічильники) – 2,0; лічильники, які встановлюють на відходячих лініях міжсистемних зв’язків напругою 110-150 кВ – 1, а напругою 220 кВ і вище – 0,5. Клас точності лічильників реактивної енергії вибирають на одну ступінь нижче класу точності відповідних лічильників активної енергії. Для фіксуючих приладів дозволяється клас точності 3,0. Амперметри, що встановлюють на підстанціях, в розподільчих установках, і на невідповідальних електродвигунах можуть мати клас точності 4,0.

Клас точності вимірювальних трансформаторів і перетворювачів вибирається в залежності від класу точності приладів.

Таблиця 8.1 – Клас точності вимірювальних трансформаторів і приладів

Клас точності приладу	0,5	1,0÷1,5	2,5
Клас точності вимірювального трансформатора і перетворювача	0,2	0,5	1,0
Клас точності шунта або додаткового опору	0,2	0,5	0,5