2.4 Моделі процесу проектування
В загальному вигляді модель процесу проектування включає:
а) предмет проектування, а також технічні і економічні дані частин установки, що повинна реалізуватися, наприклад, підстанції, розподільчі установки та ін.;
б) проектну діяльність, яка направлена на обробку інформації;
В моделі процесу проектування предмет проектування є первинним, а інформація, що підлягає обробці – вторинна і витікає із змісту предмету проектування.
Існує багато моделей процесу проектування, які застосовуються в залежності від потужності предмету проектування.
Розглянемо модель процесу проектування “В ході капіталовкладень”. Метою розробки цієї моделі процесу проектування є представлення суттєвих, що підлягають узагальненню, часткових процесів та їх взаємодія. Згадана модель процесу проектування (рис.2.2) може бути розкладена на сім часткових процесів, таких як аналіз споживачів, порівняння варіантів, встановлення геометричних параметрів, калькуляція, розрахунок, контроль і координація. Всі ці часткові процеси взаємопов’язані.
Рисунок 2.2 – Модель процесу проектування „В ході капіталовкладень”
Перший частковий процес, що має назву “аналіз споживачів”, передбачає аналіз споживачів по потужності, напрузі, надійності, виробничо-технологічних залежностях, територіальному розташуванню та ін. Результатом цього часткового процесу є:
а) конкретизація постановки задачі;
б) визначення груп споживачів як передумова для встановлення варіанту схеми або мережі, тобто створення проекту структури.
Другий частковий процес, що має назву “порівняння варіантів”, передбачає визначення оптимального рішення про схему або мережу і включає:
а) складання варіантів схем або мережі;
б) технічну і економічну оцінку, в тому числі надійність основних ознак кожного варіанту та визначення витрат. Основним показником вибору оптимального варіанту для однакових технічних рішень є мінімізація витрат. Варіант, що має мінімум витрат, є основним;
в) представлення суттєвих технічних зв’язків загальної системи електроспоживання і технічної координації окремих установок;
г) детальне проектування окремих установок;
д) подальшу реалізацію і експлуатацію систем електроспоживання.
Третій частковий процес, що має назву “Встановлення геометричних параметрів”, передбачає встановлення технічних параметрів під час вибору конкретного електричного обладнання, яке потрібно замовити та врахувати для складання специфікацій, а також детальну розробку взаємозв’язків конструкторської частини, підготовку кабельних трас, технологію монтажу та ін.
Четвертий частковий процес, що має назву “Калькуляція”, передбачає техніко-економічні розрахунки, тобто економічну оцінку матеріальних і монтажних витрат. На цьому частковому процесі передбачається також складання відповідних кошторисів.
Часткові процеси 1, 2, 3 і 4 мають пряму часову послідовність і створюють головну лінію процесу проектування.
П’ятий частковий процес, що має назву “Розрахунок”, передбачає проведення розрахунків по визначенню параметрів систем електропостачання на основі відповідних методів з врахуванням техніко-економічних вимог. Цей частковий процес зв’язаний з усіма частковими процесами головної лінії, але найбільш тісний зв’язок існує з третім і четвертим частковими процесами.
Шостий частковий процес, що має назву “Контроль”, передбачає контроль правильності і якості відповідного рішення за допомогою існуючих засобів і методів. Цей частковий процес також має зв’язок з першим, другим, третім і четвертим частковими процесами, але найбільш тісно пов’язаний з четвертим.
Сьомий частковий процес, що має назву “Координація”, передбачає координацію, яка необхідна для реалізації організаційних міжгалузевих зв’язків в процесі обгрунтування та проектування об‘єкта.
П’ятий, шостий і сьомий часткові процеси взаємопов’язані з усіма частковими процесами головної лінії процесу проектування. Результатами процесу проектування згідно цієї моделі є документація, що містить текстові і графічні дані для опису прийнятих технічних рішень та кошториси.