- •Тема 1. Принципи проектування електрообладнання
- •Тема 2. Взаємозв’язки в процесі проектування...................18
- •Тема 3. Вибір основних проектних рішень...........................32
- •Тема 4. Організація і методи проектування електричної
- •Тема 5. Стадії проектування...................................................60
- •Тема 6. Організація проектування електрообладнання
- •Тема 7. Експлуатація електрообладнання
- •Тема 8. Організація проектування, монтажу та експлуата ції засобів контролю і вимірювань для електро-
- •1.3 Алгоритм вирішення задач проектування
- •1.2 Цілі і задачі процесу проектування
- •1.4 Процес проектування як ітераційний процес
- •1.5 Структура проектної організації
- •Контрольні запитання
- •Тема 2 Взаємозв’язки в процесі проектування
- •2.1 Предмет і засоби проектування
- •2.2 Взаємозв’язки в процесі проектування
- •2.3 Обмеження під час проектування
- •2.4 Моделі процесу проектування
- •Загальноприйнята модель процесу проектування
- •Контрольні запитання
- •3.2 Системний підхід до проектування великих об’єктів
- •3.3 Вибір основних проектних рішень
- •3.4 Критерії оптимальності проектних рішень
- •Контрольні запитання
- •Тема 4 Організація і методи проектування електричної частини станцій і підстанцій
- •4.1 Завдання на проектування, його погодження і затвердження. Техніко-економічне обгрунтування проекту
- •4.2 Організація і автоматизація проектних робіт. Впровадження сапр в проектну практику
- •Контрольні запитання
- •Тема 5 Стадії проектування
- •5.1 Стадії проектування. Склад і зміст
- •Графічної та текстової частин проекту
- •5.2 Державні стандарти, стандарти підприємств, пуе, пте, типові проекти
- •5.3 Пояснювальна записка, специфікації на замовлення, кошторисна документація
- •Контрольні запитання
- •6.1.2 Проектування розподільчих установок напругою понад 1 кВ
- •Контрольні запитання
- •Тема 7 Експлуатація електрообладнання електроустановок промислових підприємств та підприємств нафтової та газової промисловості
- •7.1 Загальні відомості з приймання в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів
- •7.2 Приймання в експлуатацію розподільчих установок
- •7.3 Приймання в експлуатацію силового електрообладнання
- •7.4 Приймання в експлуатацію повітряних ліній електропередавання
- •Контрольні запитання
- •Тема 8 Організація експлуатації засобів контролю і вимірювання для електростанцій, підстанцій та розподільчих установок
- •8.1 Загальні відомості з проектування засобів контролю і вимірювання
- •8.2 Комплектація основних приладів для електростанції, підстанції і розподільчих установок
- •8.3 Експлуатація засобів контролю і вимірювання, встановлених на електростанціях, підстанціях і в розподільчих установках
- •Контрольні запитання
- •Перелік використаних джерел
- •Додатки Додаток а
- •Додаток б
- •Додаток в
- •Додаток г
- •Додаток д
8.2 Комплектація основних приладів для електростанції, підстанції і розподільчих установок
У схемах з комутацією приєднань за допомогою двох вимикачів, вимірювальні прилади повинні вмикатися у коло паралельно з’єднаних вимірювальних трансформаторів відповідних вимикачів, тобто на суму вторинних струмів цих трансформаторів. Вимірювальні прилади і реле захисту приєднюються до різних вторинних обмоток трансформаторів струму. Об’єднання дозволяється лише у випадку, якщо роздільне підключення потребує встановлення додаткових трансформаторів струму. При примусовому об’єднанні вимірювальних приладів з високочастотним, диференційним, дистанційним захистами або з фільтром для струмів нульової послідовності, необхідно живлення кіл вимірювальних приладів і пристроїв релейного захисту розділити за допомогою проміжного трансформатора струму.
Як правило, розрахункові лічильники приєднюються до трансформаторів струму сумісно з іншими вимірювальними приладами. Окремі трансформатори струму для розрахункових лічильників передбачаються лише у випадку, якщо об’єднання їх з іншими приладами не забезпечує необхідний клас точності.
Комплектація вимірювальних приладів, які повинні бути встановлені для контролю за режимами роботи основного обладнання станцій і підстанцій подані на рис. 6.1а та 6.1б. Найбільша кількість вимірювальних приладів встановлюється для контролю за роботою генераторів (комплект приладів 4). Якщо генератор підключений до збірних шин, то цей комплект приладів розміщується на головному щиті керування (ГЩК або БЩК). В машинному залі ГрЩК встановлюються ватметр W і частотомір Hz. При роботі генератора у блоці з трансформатором комплект 4 встановлюється у блоці щита керування (БЩК), а на центральному щиті керування (ЦЩК) передбачаються лише ватметри (W) і варметри (var), що призначені для нагляду за навантаженням кожного генератора, а також суматори потужності, що забезпечують контроль за сумарним навантаженням всіх генераторів станції (комплект вимірювальних приладів 5). В обох випадках на збірці збудження, звідки здійснюється перевід генератора з робочого збудження на резервне і навпаки, встановлюються вольтметри V основного і резервного збудників (комплект вимірювальних приладів 6).
На збірних шинах основних напруг електростанції ведеться контроль за напругою і за частотою (комплект вимірювальних приладів 2). В незаземлених (ізольованих) і компенсувальних мережах напругою 6÷35 кВ, де режим
Рисунок 8.1а – Комплектація основних вимірювальних засобів для електростанцій, підстанцій і РУ
Рисунок 8.1б – Комплектація основних вимірювальних засобів для електростанцій, підстанцій і РУ
однофазного короткого замикання (КЗ) може бути тривалим, вимірюється одна міжфазна і три фазні напруги відносно землі. В ефективно заземлених мережах напругою 110 кВ і вище, де однофазні КЗ вимикаються автоматично, достатньо контролювати лише міжфазну напругу.
Реєструючі вольтметри передбачаються на шинах напругою 110 кВ і вище, якщо від шин відходять лінії міжсистемних зв’язків, або відповідні вузли мережі, що є точками, по яких контролюється режим роботи енергосистеми, тобто контрольними точками.
Контроль за частотою здійснюється на шинах головної розподільчої установки (ГРУ) 6-10 кВ (комплект 2), на шинах підвищених напруг потужних електростанцій, а також на підстанціях у точках можливого ділення енергосистеми на несинхронно працюючі частини.
Для контролю за роботою синхронного компенсатора GC (рис. 6.1а) на щиті АЩК передбачається основний комплект вимірювальних приладів 7, а на оперативному пульті керування ОПК розміщуються тільки амперметр А і варметр var. Оскільки синхронний компенсатор може як споживати так і віддавати реактивну потужність, то його варметри повинні мати двобічну шкалу, і лічильників реактивної потужності повинно бути два. Останні мають штопори, які дозволяють обертання диску лише в один бік.
Контроль за роботою двообмоткового трансформатора здійснюється за допомогою комплекта вимірювальних приладів 11 (рис. 6.1б), що встановлюються на боці низької напруги трансформатора. Він містить амперметр, ватметр і варметр. з метою економії місця на панелі практикується використання одного комбінованого приладу ват-варметра з перемиканням в колі напруги. При необхідності обліку енергії на панелі комплекту 11 встановлюються лічильники активної і реактивної енергії. Якщо можливий реверсивний режим роботи трансформатора, то ватметр і варметр повинні мати двобічну шкалу, або встановлюються два комплекти лічильників зі штопорами, тобто комплект вимірювальних приладів 12 (рис. 6.1б).
Коли трансформатор працює в блоці з генератором, то комплект вимірювальних приладів на боці низької напруги для нього не потрібний, так як використовуються прилади, що встановлені для генератора.
Для триобмоткових трансформаторів і автотрансформаторів встановлюється додатковий комплект вимірювальних приладів 10 на боці середньої напруги. Контроль за струмом здійснюється за допомогою амперметра на всіх обмотках трансформатора або автотрансформатора.
На лініях напругою 6-35 кВ, які з’єднюють підстанцію безпосередньо із споживачем, встановлюють амперметр і лічильник активної енергії. Але якщо розрахунок за електроенергію зі споживачем проводиться з врахуванням коефіцієнта потужності (cosφ), то встановлюється ще лічильник реактивної енергії, тобто комплект вимірювальних приладів 1 (рис. 6.1а). Три амперметри встановлюються тільки тоді, коли є значна несиметрія струмового навантаження фаз. Це можливо, коли лінія живить електропечі, або споживачів з великою часткою освітлювального навантаження (більше 20% загального навантаження).
Для ліній електропередавання напругою 110 кВ і вище, які застосовують в районних мережах контролюється струм і потужність, тобто встановлюється комплект вимірювальних приладів 8 (рис. 6.1б). Облік активної енергії забезпечується лише на лініях міжсистемних звязків, причому лічильники активної енергії повинні бути зі штопорними механізмами і встановлюватися на початку і в кінці лінії. На лініях напругою 330-500 кВ передбачається встановлення фіксуючих приладів для запису фазних струмів і напруг, а також струмів і напруг нульової послідовності. Для цього використовується комплект вимірювальних приладів 9 (рис. 6.1б).
