Контрольні питання

1. Показати структуру ТР -програми, навести її розділи та підрозділи.

2. Які правила та засоби побудування алгоритму у вигляді графічної блок-схеми?

3. Які типи даних мови ТР 7.0 Ви знаєте?

4. Тип А А (масив). Основні правила його використання.

5. Умовні оператори та їх використання.

6. Оператори циклу та їх використання.

3.2. Лабораторна робота №2 Написання програм для роботи з простими типами даних мови тр 7.0

Кількість занять – 2 (4 години).

Мета роботи ознайомитися з простими типами мови ТР 7.0 та основними прийомами роботи з ними, вдосконалити навики роботи з одномірними масивами.

Підготовка до роботи – за матеріалами лекцій, методичною та додатковою літературою вивчити ієрархію типів мови ТР 7.0, звернувши увагу на прості (складні) типи даних, ознайомитися з основними алгоритмічними конструкціями по введенню та обробці одномірних масивів і простих типів даних.

Послідовність виконання роботи:

1. Отримати індивідуальне завдання.

2. Скласти алгоритм розв`язання задачі у вигляді графічної блок-схеми.

3. Написати програму мовою ТР 7.0, яка реалізує даний алгоритм.

4. Ввести і налагодити програму, виконати розрахунок за комп`ютером.

5. Оформити і захистити звіт.

3.2.1. Прості (скалярні) типи даних мови тр 7.0

Прості (складні) типи даних характеризуються тим, що в кожний момент вони приймають тільки одне значення (на відміну від них, складені типи даних – це набір простих (скалярних) величин).Наприклад, змінна типу REAL (простий тип) може приймати в будь-який момент часу лише одне значення – дійсне число, а змінна типу ARRAY (складений тип) приймає стільки значень, скільки елементів має цей масив.

Склад простих типів даних показано на рисунку 2.2.1.

А) дійсний тип (REAL). Цей тип використовується для опису змінних і констант, що зберігають дійсні числа, тобто числа, в запису яких є десяткова точка (наприклад 4.5; -7.3; 0.1Е-5).

Б) упорядкований тип характеризується тим, що будь-яке його значення має порядковий номер і існує його мінімальне та максимальне значення.

Упорядкований тип ділиться на:

- цілий тип (INTEGER) – для опису змінних і констант, що зберігають цілі числа (наприклад 0; -7, 16);

- символьний тип (CHAR) – для опису змінних та констант, котрі зберігають один символ (наприклад ‘S’; ‘9’; ‘#’);

- булевий (логічний) тип (BOOLEAN) – для опису логічних змінних, які можуть приймати лише два значення: TRUE (істина) і FALSE (хибність).

На основі вказаних наперед означених (стандартних) типів будуються перераховані та обмежені типи даних.

3.2.2. Оператор присвоювання

Один з основних операторів будь-якої мови програмування є оператор присвоювання (:=).

Він має вигляд:

<Змінна>:=<вираз>

Цей запис означає таке: спочатку обчислюється значення вираження в правій частині, а потім це значення присвоюється змінній, що вказана в лівій частині. Наприклад:

А:= (В+С)*3.5;

Якщо результат вираження є ціле або дійсне значення, то таке вираження називається арифметичним. Арифметичні вираження будуються з використанням наступних операцій: *(множення); /(ділення); +(додавання); -(віднімання); DIV(цілочислове ділення (ціла частина від ділення)) МОD (цілочисельне ділення (залишок від ділення)).

Правила обчислення арифметичних виразів:

А) Спочатку виконуються перші за старшинством операції, а потім другі за старшинством операції.

Старшинство операцій:

• перші за старшинством: *,/,DIV,MOD;

• другі за старшинством +,-;

Б) операції одного старшинства виконуються зліва направо, а також у

порядку розставлення дужок.

Нехай вираз має вигляд:

-А*(B*(M+2)-3)+C*5

Тоді послідовність обчислень така:

P1=M+2; P2=B*P1; P3=P2-3; P4=A*P3;

P5=C*5; P6=-P4; P7=P6+P5.

При використанні оператора присвоювання слід запам`ятати основне правило: в операторі присвоювання тип вираження в правій частині повинен збігатися з типом змінної в лівій частині. Виключена з правила змінна може бути дійсного типу, а вираз – цілого типу (змінним дійсного типу можна присвоювати цілі значення).