6. Інтегральна підготовка спортсменів

Інтегральна підготовленість характеризується здатністю до координації і реалізації у змагальній діяльності різноманітних складових спортивної майстерності:

1. Технічної;

2. Фізичної;

3. Тактичної;

4. Морально – вольової;

5. Психічної;

6. Інтелектуальної

Справа в тому, що кожна із сторін підготовленості спортсмена в значній мірі являється наслідком застосування вузько направлених методів і засобів. Це призводить до того, що окремі якості і здібності, які проявляються у локальних вправах, часто не можуть проявитись в повній мірі у змагальних вправах. Тому однією із важливих проблем спортивного тренування являється оптимальне поєднання у тренувальному процесі аналітичного і синтетичного підходів. Перший з них передбачає цілеспрямовану роботу над удосконаленням окремих сторін підготовленості, а другий - забезпечення злагодженості комплексних виявлень всіх сторін підготовленості у змагальній діяльності.

Частина тренувального процесу, в якому здійснюється синтез різноманітних якостей та засобів в єдине ціле з урахуванням специфіки змагальної вправи, вже на протязі багатьох років являється невідємною складовою частиною спортивного тренування. Однак пріоритет в чіткій розробці основних положень інтегральної підготовки належить А.А. Тер-Ованесяну (1967) та Н.Г. Озоліну (1970)

Рівень інтегральної підготовленості обумовлюється багатьма факторами: в тому числі

● вдосконаленням окремих сторін підготовленості,

● характером та співвідношенням аналітичних і синтетичних засобів при багаторічному та річному плануванні тренувального процесу,

● особливостями конкретної спортивної дисципліни того чи іншого виду спорту.

Якщо раніше інтегральна підготовка розглядалася в якості допоміжного розділу підготовки, можливості якого реалізувались в основному на завершуючи етапах підготовки до основних змагань за рахунок застосування змагальних та максимально приблизних до них спеціально підготовчих вправ, то в теперішній час погляд на інтегральну підготовку в значній мірі змінився. Задачі інтегральної підготовки вирішуються протягом всієї багаторічної підготовки. Засобам інтегральної підготовки відводиться значне місце у всіх періодах тренувального мікроциклу.

В межах одного макроциклу інтегральна підготовка спортсмена здійснюється у періоді

1. змагальному ;

2. загальнопідготовчому ;

3. спеціально-підготовчому ;

4. перехідному.

Для найбільш широкої і повноцінної інтегральної підготовки, разом із загальним напрямом, який містить комплексний розвиток спортсмена, буде розумно виділити такі переважні напрямки:

1. - Розвиток персональних технічно-тактичних дій;

2. - Розвиток здібностей до максимальної мобілізації функціональних можливостей;

3. - Розвиток здібностей перемикання максимальної фізичної активності на деякі періоди відносного фізичного розслаблення, яке забезпечує тривалу високу працездатність

Інтегральна підготовка приводить весь комплекс здібностей спортсмена до прояву його найкращих можливостей і показу найбільш високих результатів у сфері змагань.

21